Докладно про батьківський комітет: юридичний статус, функції, права й обовʼязки
Чи може батьківський комітет у якийсь спосіб впливати на розподіл бюджетних коштів у закладі освіти? Чи може збирати гроші з батьків і розпоряджатися ними на власний розсуд? Як до цього комітету потрапити та чи можуть тебе виключити? Та й узагалі, чи фігурує в законах України таке обʼєднання, як батьківський комітет?
Фінальне юридичне розʼяснення у 2023 році “Нова українська школа” присвячує цій темі – відповідаємо на питання читачів про батьківський комітет.
1. Чи закріплено законодавчо статус батьківських комітетів?
Почнемо з того, що наразі в законодавчих актах є “органи батьківського самоврядування”, але за традицією їх називають “батьківськими комітетами”. Мова йде про Закони України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту” (якщо ми говоримо про школи).
Можна скласти такий перелік статей цих двох законів, що врегульовують питання “батьківських комітетів” (статусу, повноважень, діяльності, участі в них батьків тощо):
- Закон України “Про освіту”: стаття 28 (частини перша та друга); стаття 53 (абзац сімнадцятий частини першої); стаття 55 (абзац перший та п’ятий частини першої); стаття 70;
- Закон України “Про повну загальну середню освіту”: стаття 27 (частини перша – четверта); стаття 30; стаття 36 (частина друга); стаття 37 (частина четверта); стаття 39 (абзац десятий частини четвертої, частина сьома); стаття 41 (частина четверта).
Як бачимо, є лише норми законів України й в жодного органу державної влади немає повноважень у будь-який спосіб врегульовувати питання діяльності “батьківських комітетів” на загальнодержавному рівні.
Водночас зауважимо, що засновники шкіл, а це, як правило, органи місцевого самоврядування, можуть опосередковано впливати на “процесуальні” питання “батьківських комітетів через статути закладів освіти, які вони затверджують. Але, звісно, ці статути не можуть суперечити нормам законодавства.
“Батьківські комітети” можуть створювати в закладі освіти за ініціативою учасників освітнього процесу та у випадку створення мають діяти на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 Закону України “Про освіту”, а саме:
- пріоритету прав і свобод людини й громадянина;
- верховенства права;
- взаємної поваги та партнерства;
- репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників;
- обов’язковості розгляду пропозицій сторін;
- пріоритету узгоджувальних процедур;
- прозорості, відкритості та гласності;
- обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;
- взаємної відповідальності сторін.
2. Які права й обовʼязки на рівні школи має батьківський комітет?
У закладі освіти та їхніх структурних підрозділах (у філіях) можуть діяти (але не обов’язково) “батьківські комітети”. Ініціатива щодо створення комітетів має йти саме від батьків. Водночас батьки мають право утворювати різні органи батьківського самоврядування (у межах класу, закладу освіти, за інтересами тощо).
Як ми вже вказували вище, повноваження “батьківського комітету” визначаються законами та статутом закладу освіти – жодних підзаконних актів (постанов Уряду та наказів МОН) про діяльність батьківських комітетів немає.
Мета діяльності комітету – захист прав та інтересів учнів, організація їхнього дозвілля та оздоровлення, участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти в межах своїх повноважень. Рішення такого “батьківського комітету” виконується батьками виключно на добровільних засадах.
Батьки можуть розглядати будь-які питання й ухвалювати рішення, крім тих, що належать до компетенції інших органів управління чи органів громадського самоврядування закладу освіти.
Наприклад,
- склад піклувальної ради школи формується з урахуванням пропозицій органів громадського самоврядування,
- представники органів громадського самоврядування можуть брати участь у роботі конкурсної комісії для призначення директора школи (з правом дорадчого голосу).
Рішення вже обраного “батьківського комітету” з питань організації освітнього процесу та/або діяльності закладу освіти можуть бути реалізовані наказом директора школи, але не можуть бути підставою для ухвалення протизаконних управлінських рішень – такий наказ не може суперечити законодавству, зокрема не може призводити до надання іншим учасникам освітнього процесу привілеїв чи обмежень за будь-якою ознакою, порушувати їхні права та/або законні інтереси.
Органи батьківського самоврядування мають право, але не зобов’язані оформляти свої рішення відповідними протоколами.
У діяльність “батьківського комітету” не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування цього закладу освіти.
Працівники закладів освіти теж не мають права втручатися в діяльність батьківського самоврядування, зокрема збирати чи зберігати протоколи засідань (у випадку їх оформлення).
3. Як потрапити в батьківський комітет і чи можуть тебе з нього виключити?
Учні мають право на участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти через своїх батьків, а батьки мають право захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси учнів і брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати й бути обраними до “батьківського комітету”.
Для того, щоби батькам учнів можна було називати себе представниками “батьківського комітету” – потрібні своєрідні “вибори”.
З практичної точки зору, процедура проведення таких “виборів” фактично має бути закріплена в статуті закладу освіти, бо саме там (крім законів України) можуть бути визначені додаткові повноваження “батьківського комітету”.
А якщо її там немає і в іншому внутрішньому документі закладу теж це не визначено, то, відповідно, “виборів” не було й будь-який так званий “батьківський комітет” із формальної точки є просто групою ініціативних батьків, де кожен представляє сам себе і свою дитину та може говорити з іншими батьками лише від свого імені та імені своєї дитини.
Згодом виключити обрану особу з “батьківського комітету” – це однаково що оголосити про недовіру голові місцевої ради або відкликати мандат у народного депутата – необхідна формалізована затверджена процедура для таких дій, з визначеним переліком конкретних підстав.
З цієї правової позиції практика створення “батьківських комітетів” та включення/виключення з її складу осіб наказом керівника школи є прикладом ухвалення ним протизаконних управлінських рішень. Навіть у випадку, якщо статут наділяє керівника закладу подібними повноваженнями – статут у цій частині нікчемний, бо суперечить закону.
4. Чи має право батьківський комітет збирати гроші з батьків і на власний розсуд розподіляти їх на потреби школи?
Подібне питання повністю суголосне питанню “шкільних поборів”, якому приділяється багато уваги, у тому числі “Новою українською школою“, зокрема, щодо “зборів на ремонти“.
Як ми писали вище, створити репрезентативний справжній “батьківський комітет” – завдання з непростих і потребує певної формалізації, а зважаючи на те, що його рішення виконуються батьками виключно добровільно, то рівень ініціативності від батьків має бути надвисоким.
“Батьківський комітет” – це не орган управління закладом освіти й не благодійний фонд, тому стосунки з ним (як і між собою) батьків учнів класу чи школи не виходять за загальні рамки цивільного, адміністративного чи кримінального законодавства – усе залежить від добровільного волевиявлення сторін, від учинків та їхньої можливої подальшої кваліфікації правоохоронними органами чи судом.
Іншими словами, це та сама ситуація, коли вам надходить пропозиція в будь-який спосіб від будь-якої особи, яка називає себе членом “батьківського комітету класу”, де вчиться ваша дитина, дати (надіслати переказом) їй кошти з певною метою, і вже виключно ваше рішення – довіряти чи не довіряти цій людині, давати ці кошти чи ні.
Так само й голова чи хтось із членів “батьківського комітету”, залежно від своїх життєвих обставин, може використати акумульовані ним кошти на власний розсуд, розуміючи всі можливі наслідки для себе, зокрема, визначені статтею 190 Кримінального кодексу України “Шахрайство”.
5. Чи має право батьківський комітет впливати на розподіл бюджетних коштів на потреби школи?
Акцентуємо, що засновники державних та комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи не можуть делегувати “батьківським комітетам” шкіл власні повноваження, визначені Законами України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту“.
Формування кошторису закладу освіти та його затвердження – це насамперед завдання та повноваження керівника закладу освіти і його засновника.
Звісно, батьки зацікавлені в тому, аби в закладі було створене безпечне освітнє середовище, тому цілком логічною є думка, що завданнями “батьківського комітету” або ініціативних батьків – це допомога адміністрації закладу освіти у виявленні потреб для формування адекватних бюджетних запитів засновнику. А також повідомлення голову місцевої ради, керівника органу управління у сфері освіти про можливу протиправну діяльність працівників закладу освіти в порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян” та ініціатива створення піклувальної ради закладу освіти тощо.
Для громадського нагляду з боку батьків за використанням коштів закладом освіти саме піклувальна рада є кращим інструментом, оскільки порядок її утворення та діяльності повноцінно урегульовані статтею 41 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.
Піклувальна рада діє на підставі положення, затвердженого засновником закладу та сприяє:
- виконанню перспективних завдань розвитку закладу;
- залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням;
- ефективній взаємодії закладу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськістю, громадськими об’єднаннями, юридичними та фізичними особами.
До повноважень піклувальної ради належать, зокрема,
- питання моніторингу виконання кошторису закладу,
- внесення відповідних рекомендацій та пропозицій, що є обов’язковими для розгляду його керівником.
Піклувальна рада може звернутися до Державної служби якості освіти щодо проведення позапланового інституційного аудиту закладу (щоправда, на період воєнного стану інституційні аудити “заморожені”), а також може вносити засновнику закладу подання про заохочення його керівника або притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених законом. Члени піклувальної ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів управління закладом із правом дорадчого голосу.
Зважаючи на викладене вище, можна зробити висновок, що “батьківські комітети” не найкраща організаційна форма для здійснення громадського нагляду за фінансовою чи освітньою складовою діяльності закладу освіти. Зокрема, через невизначеність у легітимізації комітету та обмеженість практичного інструментарію (звернення громадян, запити на публічну інформацію).
Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”
