facebook

Привіт із СРСР. Лікарчук пояснив, чому відвідування директорами шкіл уроків учителів – це зло

Привіт із СРСР. Лікарчук пояснив, чому відвідування директорами шкіл уроків учителів – це зло

Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти, переконаний, що ніхто, крім учителя, який веде урок, не може дати цьому обʼєктивну оцінку. Він вважає, що оцінювання, яке ґрунтується головним чином на спостереженні за тим, як вчитель повертається до дошки, є недоцільним. За його словами, відвідування керівниками шкіл уроків було скасовано ще на початку 80-х років минулого століття, проте зараз його повернули й замінили на більш сучасне “спостереження”, але це – “привіт” із СРСР.

Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA

Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share

У своєму дописі у Facebook Лікарчук поділився, що за кількістю отриманих на пошту листів ситуація з “блуканням уроками” погіршилася, навіть попри повітряні тривоги. Він додає, що “ще більшою дурнею” стала ініціатива перевіряти, чи засвоїли знання учні або набули якихось компетентностей. Наголошує, що для того, аби зробити такі висновки, потрібні певні заміри, а не особисте сприйняття процесу спостерігачем.

Освітній діяч також розповів, що покладав надії на міністра освіти й науки України Оксена Лісового у забороні ходіння на уроки директорів та інших “заїжджих експертів”, проте ділиться, що, мабуть такого й не дочекається.

Чтайте також:  "Верховна Рада має намір штрафувати батьків за небажання навчати дітей": з'явилися подробиці ініціативи

“Так зване самооцінювання, яке стало мейнстримом у діяльності багатьох освітніх чиновників, вимагає спостереження за уроками. Єдиний варіант, який можу сприйняти у цьому контексті, – коли керівник закладу проситься відвідати урок у вчителя, щоб повчитися в педагога, як його проводити”, – йдеться у дописі Лікарчука.

Поділився діяч освіти й історією з життя, коли прийшов до свого знайомого головного лікаря однієї з лікарень і запитав його, чи контролює він своїх підлеглих під час прийому пацієнтів у кабінетах або, наприклад, під час операцій. Спочатку медик не зрозумів, до чого такі розпитування. Проте коли все стало ясно – розсміявся, уявляючи себе спостерігачем, а потім ще й з того, що буде давати рекомендації, як краще лікувати пацієнтів різнопрофільним лікарям.

Окрім того, Лікарчук розповів товаришу, що у школах на уроки приходять не тільки директори, але й інші громадські експерти, особливо якщо вчитель вирішив пройти атестацію або сертифікацію. Переконувати в тому, що таке “спостереження” має добрі наміри, освітній діяч не став, бо, за його словами, добре знає, що це – зло.

Джерело.


Повернутись вверх