27 жовтня, у День української писемності та мови, українці писали Радіодиктант національної єдності 2023. Правильний варіант тексту “Дороги України” оприлюднили 30 жовтня.
САМОРОЗВИТОК
Чимало учасників флешмобу почало сперечатися щодо пунктуації, яку вжила авторка тексту – українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Філолог Василь Терещенко і докторка філологічних наук Ганна Дидик-Меуш пояснили поширені помилки, яких припустилися українці, які писали цей диктант.
10 найпоширеніших помилок Радіодиктанту – 2023
Село Обіч
Багато хто сприйняв слово “обіч” як назву села і написав з великої літери. Але слово “обіч” означає “поруч”.
Бганка
Також чимало українців вперше почуло слово “бганка”. Воно рідковживане. “Бганка” – це девербатив (іменник, який походить від дієслів або дієслівних словосполучень – ред.) і означає “зморшка”.
При воротях
Чимало українців сказало б “при воротах”. Але у словнику є і форма “при воротях”.
“В половину висоти”: разом чи окремо?
Українці також могли не знати, як писати “в половину висоти”. Треба було писати окремо: відбулося повного зрощення між класичним прийменником “в” та іменником “половину”. Це треба запам’ятати, кажуть мовознавці.
Зелено-чорний прапор
Відтінки кольорів пишемо з дефісом.
З горба в долину
Чимало українців написали ці слова разом. Натомість це чотири слова. Йдеться про дві пари іменник + прийменник.
“Немає” чи “не має”
Цікавою орфограмою є написання слова “немає”: “Немає нічого щемкішого, ніж летіти трасою в пітьмі…”. Слово “немає” ми пишемо разом, якщо його можна замінити синонімом “нема”.
“Подекуди” та “наприкінці”
Йдеться не про іменник з відповідними прийменниками, а про складний прийменник.
Що є більш фундаментальним знаком – тире чи двокрапка
Чи багато тире пропустили слухачі?
Ганна Дидик-Меуш зізналася: пропустила тире в реченні “Підірвані мости лежать животами у своїх ріках – і ріки обіймають їх”. Вона поставила кому. Але тире у цьому разі є логічним.
Василь Терещенко натомість заявив, що поставив більше тире, ніж потрібно. Наприклад, у реченні “Авто стрибає з горба в долину, і серце стрибає, і хочеться сміятися…” через виразну наслідковість, мовляв, авто так стрибає, що й серце стрибає.
Ще одне “зайве” тире філолог поставив в реченні “Посічена обстрілами посадка зеленіє в половину висоти: зелено-чорний прапор”. Він вважає, що двокрапка у цьому разі є авторським знаком. На його думку, тут просилося більше тире, і була відповідна інтонація. Це – відокремлене означення, прикладка, яка стоїть в кінці речення.
Мовознавці при цьому наголосили: двокрапка є фундаментальнішим знаком, аніж тире.
“Перевіряти речення, коли ти підставляєш сполучник “що”
Василь Терещенко зазначив: у реченні “У знищеному селі обіч – весна: обвуглене збіжжя, що тліло всю зиму, випускає вперті паростки скрізь по руїнах зерносховища” ми маємо і тире, і двокрапку. Тире тут заміняє пропущений член речення. Але його можна було б у цьому місці і не ставити. Двокрапка натомість проситься, адже маємо пояснення.
Також тире є ще в реченні “Хаджибейським лиманом засмагла пара порається коло старої лози у вечірньому світлі – схоже на народну ікону”. Тире тут потрібне, адже миттєво відображає висновок як наслідок і порівняння.
Зверніть увагу! Правильний варіант тексту Радіодиктанту – 2023 “Дороги України” можна знайти за посиланням.
Як відбувався Радіодиктант – 2023
Цього року Радіодиктант вперше проводили 27 жовтня через зміну календаря.
Авторка тексту “Дороги України” – українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко.
Читав його актор театру та кіно Олексій Гнатковський, відомий за роллю Івана Довбуша у фільмі “Довбуш”.
Українці писали Радіодиктант удома, на роботі, у школі, на фронті, в укритті, на березі річки, за кордоном.
77-річна львів’янка – Христина Гоянюк – встановила рекорд України із написання щорічних радіодиктантів. Вона долучається до флешмобу уже 23 роки поспіль.
