Не ДПА, але концепція схожа: в УЦОЯО розповіли про пілотне оцінювання в початковій школі
У 2024 році державна підсумкова атестація для учнів 4-х класів пройде в експериментальному форматі. Для цього буде відібрано до 2-х тисяч дітей з різних регіонів України, розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Вона запевнила у коментарі Новій українській школі, що проходити атестацію будуть учні лише тих закладів освіти, які виявлять бажання це зробити. За її словами, пілотний проект ДПА з математики, української мови та читання буде проводитися з метою охарактеризувати та вдосконалити інструменти оцінювання.
“Завдання ДПА будуть відповідати віковим особливостям учнів 4-го класу. Однак, крім завдань із вибором варіантів відповіді, будуть і такі, де потрібно показати способи розв’язання тощо. Можливо, будуть завдання з усними відповідями. Це дещо складніший елемент оцінювання, тож будемо аналізувати, чи доречний він у цьому форматі проведення ДПА”, – розповіла очільниця УЦОЯО.
Вакуленко зазначила, що для чотирикласників робити формат Національного мультипредметного тесту немає жодного сенсу, адже ДПА у початковій школі виконує лише моніторингову функцію. Завдяки цій атестації вдається дізнатися, наскільки добре учні засвоїли знання з певних предметів і зрозуміти, що можна покращити.
Вона додала, що пілотна атестація буде проводитись для того, аби перевірити тестові матеріали, напрацьовані УЦОЯО. Також, завдяки такому досвіду вдасться дізнатися відгуки вчителів: наскільки комфортно проводити тестування, які проблеми з організацією, на що звернути увагу тощо.
Проводити, перевіряти та передавати інформацію відповідно до наданих УЦОЯО інструкцій будуть вчителі, які викладають у класах і які братимуть участь в пілотному тестуванні. Вакуленко також зазначає, що в центрі оцінювання якості освіти розуміють, що попервах педагоги можуть “проводити певну роботу” з учнями та даними, проте там все таки сподіваються зламати таку пострадянську традицію.
“Для нас критично важливо розвивати культуру освітніх оцінювань і довіру до вчительства. Це можливо передусім завдяки тому, що ці результати не будуть використовуватися для фінансування закладів освіти чи для рейтингування. Натомість будуть потрібні, щоб заклад освіти побачив, які реальні проблеми в нього є та як ця інформація може стати в пригоді вчителеві, керівнику закладу чи засновнику”, – підкреслила очільниця УЦОЯО.
Вона додала, що аби досягти поставлених цілей, потрібно якнайкраще продемонструвати, як можна використовувати отримані дані. Зокрема, завдяки цьому можна визначити найскладніші теми для учнів певних класів.
Обговорення всієї інформації з вчителями допоможе проаналізувати та зʼясувати через що можуть виникати проблеми, наприклад через обмеження часу для вивчення теми, недостатності візуальних матеріалів тощо. Вакуленко зазначила, що в УЦОЯО намагаються уникнути фокусування на дотриманні ідеальних статистичних показників, як це робили у радянській системі.
