facebook

Дошкільна освіта – спільна відповідальність батьків і влади: освітній омбудсмен про основні проблеми в ЗДО та шляхи їх подолання

Дошкільна освіта – спільна відповідальність батьків і влади: освітній омбудсмен про основні проблеми в ЗДО та шляхи їх подолання

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України “Про освіту” діти старшого дошкільного віку обов’язково мають бути охоплені дошкільною освітою. Освітнє законодавство визначає, що за це відповідають батьки, а у випаду з дітьми, позбавленими батьківського піклування, – особи, які їх замінюють, та заклади освіти, де вони утримуються. Батьки самостійно обирають способи та форми дошкільної освіти, а це означає, що дитина може здобувати таку освіту як у сім’ї з дотриманням Базового компонента дошкільної освіти, так і в закладі дошкільної освіти певного типу, чи інших установах і закладах, які надають відповідні послуги.

В Офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова розповіли, наскільки важливою є дошкільна освіта для дітей, їхніх батьків та економіки держави.

Публікуємо текст майже без змін.

Типи закладів дошкільної освіти визначені статтею 12 Закону України “Про дошкільну освіту”. Але навіть якщо дитина відвідує садочок, це не звільняє батьків від обов’язку виховувати, розвивати та навчати свою дитину (згідно зі статтею 11 Закону України “Про освіту” та статтями 8, 9 Закону України “Про дошкільну освіту”).

Водночас для тих батьків, які хочуть, щоб дитина здобувала дошкільну освіту у відповідному закладі, місцева влада має створити необхідні умови. Адже якщо мережа закладів дошкільної освіти недостатньо розвинена, зокрема, надає обмежені можливості догляду за дітьми – частину батьків це змушує залишати роботу після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й займатися доглядом дітей.

Якщо ж не створені умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами (інклюзивні групи) – це змушує батьків, які мають дітей з ООП, виховувати їх вдома, що не сприяє соціалізації дитини та ускладнює можливість працевлаштування. Водночас лише невелика частина батьків може сплатити достатньо велику суму за перебування дитини у приватному закладі дошкільної освіти.

ВАЖЛИВІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ДИТИНИ

Дошкільна освіта – це першооснова формування і подальшого розвитку дитини. Вона забезпечує цілісний розвиток, розвиває фізичні, інтелектуальні та творчі здібності дитини через виховання, навчання, соціалізацію, формування необхідних життєвих навичок (стаття 11 Закону України “Про освіту”).

Коли дитина здобуває дошкільну освіту, формується:

  • її особистість, соціальний досвід;
  • любов до України, шанобливе ставлення до родини, повага до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей, а також цінностей інших націй і народів;
  • свідоме ставлення до себе, до оточення та довкілля.

У 2021 році був затверджений Базовий компонент дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) в новій редакції, який визначає обов’язкові компетентності, котрих має набути дитина дошкільного віку (6-7 років). Зокрема, дитина вчиться:

  • дотримуватися здорового способу життя;
  • проявляти творчу активність в ігровій, пізнавальній, образотворчій діяльності;
  • аналізувати, порівнювати, узагальнювати;
  • ставитися дбайливо до природи та її ресурсів і найпростіших законів природи;
  • проявляти особистісні якості, соціальні почуття, брати участь у соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді;
  • висловлювати свої звернення, думки, враження, конструктивно спілкуватися з однолітками та дорослими, аргументовано відстоювати свою позицію.

Усе це робить дитину готовою навчатися далі, розпочинати шкільну освіту.

Дослідження УЦОЯО підтверджують, що учні, які відвідували перед школою дитячий садок, мають кращі результати навчання, зокрема, хлопчики та дівчатка, які відвідували дошкільні заклади освіти або займалися з рідними, мають кращі результати з читання, а діти, які ходили до дитячого садка понад два роки (майже 40%) мають суттєво вищі результати як із математики, так і з читання. І лише 11% дітей, які ходили на індивідуальні заняття, мають підвищені результати.

Тобто коли діти навчаються перебувати та комунікувати в колективі інших дітей та дорослих, вчаться логіки та явищ про суспільне життя, проявляють активність – саме це впливає на їхній подальший розвиток.

ВАЖЛИВІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ ТА ГРОМАДИ

За результатами дослідження “Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки”, проведеного у 2019 році за підтримки “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні”, обмежені можливості догляду за дітьми, а також бажання доглядати за дітьми самостійно є одними з основних причин незайнятості жінок в Україні. А це означає, що в місцевостях з обмеженими можливостями догляду за дітьми рівень залученості жінок до роботи нижчий.

За інформацією цього ж дослідження, залучення більшої кількості жінок до роботи може значно впливати на економічне зростання. А через старіння та природне скорочення населення кількість працівників щорічно зменшується, тому Україні потрібні додаткові трудові ресурси.

За розрахунками авторів дослідження, українська економіка може отримати від 7,5 до 23,6 млрд доларів США (21% додаткового економічного зростання) від збільшення кількості працюючих жінок. Річне економічне зростання може пришвидшитися від 7% (7,53 млрд. дол.), якщо рівень зайнятості жінок буде дорівнювати рівню зайнятості чоловіків.

І для досягнення цієї цілі вони пропонують на державному рівні створити більшу кількість привабливих можливостей догляду за дітьми. Оскільки це дослідження було проведене за кілька років до повномасштабної війни, на думку Офісу омбудсмена, зайнятість жінок зараз має ще більше значення для економіки країни. Адже під час війни дуже важливо, щоб економіка працювала, а значна частина чоловіків та частина жінок залишили робочі місця і перебувають на війні. Водночас багато ЗДО з міркувань безпеки або через відсутність укриття працюють дистанційно, що обмежує можливості працювати для батьків, які не мають із ким залишати дітей. Крім того, велика кількість жінок через війну виїхали за кордон.

Дослідження Крістіансена та співавторів також стверджує, що доступ до якісних послуг з догляду за дітьми збільшує зайнятість жінок. Міжнародна організація праці у 2017 році зазначала, що зменшення розриву зайнятості між чоловіками та жінками на 25% принесе додаткові 5,8 трильйона доларів до 2025 року у світі. Як зазначають автори дослідження “Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки”, в McKinsey розрахували, що якщо рівень зайнятості жінок у світі зрівняється з рівнем зайнятості чоловіків, світовий ВВП зросте на 28 трильйонів доларів до 2025 року.

Крім того, коли обоє батьків працюють, – вони сплачують податки, а частина батьків мають змогу займатися бізнесом й створювати робочі місця. Це все наповнює як державний, так і місцевий бюджети, що в умовах війни має велике значення для країни.

ВАЖЛИВІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ ДЛЯ ЇХНІХ БАТЬКІВ

За даними дослідження “Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки”, 53% опитаних жінок називають відсутність альтернативних варіантів догляду за дітьми однією з причин, чому вони не працюють. 51% респонденток зазначили, що вільні місця у комунальному дитячому садочку стимулювали б їх відводити дітей до закладу дошкільної освіти, а самим – працювати.

Якщо діти відвідують заклад освіти, батьки мають змогу працювати, зокрема утворювати підприємства, створювати робочі місця, що підвищує економічну здатність держави та громади.

Як ми вже писали вище, зайнятість жінок прямо пов’язана з економікою громади та країни. Крім того, це впливає на матеріальний стан родин, адже коли працює лише один із батьків – доходи родини менші. Ситуація ускладнюється в умовах війни, коли багато чоловіків воюють, залишивши місце роботи, а жінки вдома доглядають за дітьми.

Зменшення кількості ЗДО або їх закриття через нестачу укриттів чи недостатнє фінансування призводить до того, що жінки не можуть працювати. Крім того, догляд за дітьми вдома через обмежені можливості, запропоновані громадою, можуть негативно позначатися на саморозвитку жінок, можливостях самореалізації. Деякі матері можуть виховувати дітей і водночас кілька годин на день працювати дистанційно, але в багатьох випадках і дистанційна робота потребує залучення на весь день, а частина професій взагалі не передбачає роботи онлайн.

Чтайте також:  Законопроєкт щодо реформи дошкільної освіти: що зміниться для педагогів, батьків і дітей у разі ухвалення

Також дошкільна освіта в закладі допомагає батькам виховувати дитину. Не всі батьки можуть розвинути в синові чи доньці необхідні компетентності. Тому спільне виховання покращує результат. Також діти у ЗДО мають змогу отримувати різні послуги – логопедичні, оздоровчі та психологічну допомогу. Адже значна кількість дітей зазнали впливу війни, тому така допомога є надважливою як для них, так і для їхніх батьків.

УТВОРЕННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Заклади дошкільної освіти можуть бути 3 видів власності:

  • державної,
  • комунальної,
  • приватної форми.

В Україні більшість ЗДО належать до комунальної форми власності, тобто засновані місцевими громадами.

Дошкільна освіта фінансується з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад та інших коштів, не заборонених законодавством (стаття 89 Бюджетного кодексу України), тобто з місцевих бюджетів.

Формують і розвивають мережу ЗДО органи місцевого самоврядування (стаття 11 Закону України “Про освіту”). Матеріально-технічне забезпечення закладів здійснюють їх засновники (частина 6 статті 25 Закону України “Про освіту”).

Державна підтримка надається особам з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в ЗДО (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу). Це визначено Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про дошкільну освіту”, джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності, крім коштів засновника, державного та місцевих бюджетів, можуть бути також:

  • кошти батьків або осіб, які їх замінюють;
  • добровільні пожертвування;
  • цільові внески фізичних і юридичних осіб;
  • інші кошти, не заборонені законодавством.

Джерелами фінансування закладів дошкільної освіти (відділень, груп), заснованих на умовах державно-приватного партнерства, є кошти засновників. Державні та комунальні ЗДО можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабміном (стаття 37 цього ж Закону).

Приватні заклади освіти фінансуються коштом батьків вихованців, а також за інші кошти, визначені статтею 37 Закону України “Про дошкільну освіту”.

ЩО КАЖЕ СТАТИСТИКА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

У таблиці нижче освітній омбудсмен наводить дані Державної служби статистики України з 2019 по 2022 роки, а також дані Інституту освітньої аналітики за 2023 рік щодо кількості закладів дошкільної освіти та місць у цих закладах, кількість вихованців, відсоток охоплення дітей дошкільного віку навчанням у закладах дошкільної освіти та іншу статистику, а також деякі дані Міністерства освіти і науки України.

станом на кінець 2019 р. станом на кінець 2020 р. станом на кінець 2021 р. станом на кінець 2022 р. станом на березень 2023 р.
Кількість закладів дошкільної освіти (од.) 14 763 15 335 14 974 13 875 10 302
З них приватних та корпоративних 204* 492 497 499
Кількість місць у цих закладах (од.) 1 154 609 1 152 790 1 137 605 1 047 083
місто 806 132 810 118 799 936 744 930
село 348 477 342 672 337 669 302 153
Кількість вихованців (осіб) 1 230 398 1 150 545 1 111 358 934 355 739 722
місто 936 095 884 740 846 617 711 264
село 294 303 265 805 264 741 223 091
Охоплення дітей дошкільного віку навчанням у ЗДО (%) 63 63 65 53
місто 73 75 78 62
село 43 42 43 35
Кількість педагогічного персоналу (осіб) 137 688 138 772 123 183 102 832

*зазначені лише приватні заклади дошкільної освіти

За даними інформаційно-аналітичного збірника МОН “Освіта і наука України в умовах воєнного стану”, за оперативною інформацією департаментів освіти обласних військових адміністрацій, станом на 20 липня 2023 року освітні послуги надавали безпосередньо 10 863 заклади дошкільної освіти, а 846 закладів опинилися на тимчасово окупованих територіях. Деякі ЗДО перебувають у стані призупинення статутної діяльності. 127 закладів дошкільної освіти залишаються прихистком для ВПО.

Станом на 3 серпня 2023 року 104 заклади дошкільної освіти зруйновано, а пошкоджено 1096 закладів.

ПРОБЛЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1. Недостатнє фінансування дошкільної освіти

Заклади дошкільної освіти фінансуються за кошти місцевих громад. Ще до повномасштабної війни Україна мала різну ситуацію у громадах.

Частина роздавала землі під забудову багатоповерхівок, не турбуючись про будівництво соціальної сфери, хоча мали всі можливості для будівництва ЗДО. Інші громади не мали такої можливості для будівництва, а кошти йшли лише для утримання наявних закладів освіти. Поодинокі громади були фінансово неспроможні навіть утримувати ЗДО.

Наразі в умовах воєнного стану більшість громад мають фінансові труднощі, що не дає змоги організувати будівництво закладів дошкільної освіти за кошти громади. Співфінансування будівництва за кошти обласних та державного бюджетів також зараз обмежено. Велика увага закордонних спонсорів та держави приділяється тим громадам, де є пошкодженні та зруйновані садочки й школи.

Через нестачу фінансування деякі заклади дошкільної освіти скорочуються та закриваються, зокрема через відсутність або необлаштованість укриття. Також заклади припиняють свою роботу через руйнацію або пошкодження внаслідок ворожих обстрілів.

Певним виходом з цієї ситуації є встановлення модульних ЗДО, як тимчасового, так і тривалого використання, та підземних модульних укриттів, але поки законодавство України не дозволяє це робити. Про досвід використання таких споруд за кордоном і в Україні читайте у дописах освітнього омбудсмена.

Деякі громади, маючи фінансові проблеми, оголосили дистанційне навчання у закладах дошкільної освіти.

За даними дослідженням “Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки”, 44% жінок спонукало б вийти на роботу, якби існувала часткова компенсація вартості відвідування приватного закладу дошкільної освіти. Наразі такого механізму немає, хоча подібна процедура є під час отримання загальної середньої освіти у ліцензованих приватних закладах.

[ред. – у Києві впроваджений механізм “Гроші ходять за дитиною”, який передбачає компенсацію частини витрат батьків на приватні дитячі садочки].

Місцеві бюджети зменшують фінансування на закупівлю товарів, послуг, харчових продуктів або перекладають частину витрат на батьків, а це впливає на якість дошкільної освіти. За даними дослідження “Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки”, жінки зазначили, що для них суттєва не тільки кількість місць у закладі дошкільної освіти, а і якість, зокрема, зменшення розміру груп, покращене харчування, більше навчальних програм. 64 % жінок зазначили, що їх стимулюватиме працювати покращення ЗДО.

Проблемним є й рівень заробітної плати працівників сфери освіти.

За повідомленням заступниці міністра освіти і науки України з дошкілля та інклюзії Євгенії Смірнової, середня заробітна плата вихователя закладу дошкільної освіти, який несе відповідальність за дітей, становить 7500 грн в місяць. А заробітна плата обслуговуючого персоналу перебуває на рівні мінімальної заробітної плати.

2. Нестача або незаповненість місць у закладах дошкільної освіти

У міській місцевості, особливо у великих містах, в густонаселених регіонах заклади дошкільної освіти переповнені, місць не вистачає. Тому, коли народжується дитина, частина батьків намагаються одразу стати в електронну чергу, щоб завчасно претендувати на вільні місця в ЗДО та зареєструвати дитину в заклад. Інколи вільних місць немає зовсім, інколи електронна система може запропонувати батькам кілька варіантів дитсадків із вільними місцями, але ці варіанти можуть не підходити батькам, наприклад, через те, що в найближчому до місця проживання закладі місця немає, а запропоновані – надто далеко тощо.

Чтайте також:  Законопроєкт щодо реформи дошкільної освіти: що зміниться для педагогів, батьків і дітей у разі ухвалення

Нестача місць зумовлена, зокрема тим, що нові багатоповерхові житлові комплекси будуються, натомість нові ЗДО біля них або не будуються зовсім, або їх побудовано недостатньо, або ж це приватні заклади, до яких частина батьків не може зареєструвати дитину через фінансові можливості. Тобто місцева влада дає дозвіл на зведення нових житлових комплексів, не забезпечуючи соціальну сферу. Це стосується не лише садочків, а й шкіл і позашкільних закладів.

Крім того, відомі випадки, коли управління освіти відмовлялися від права користування земельною ділянкою, на якій мав бути або можна було б збудувати заклад дошкільної освіти. У регіонах з меншою густотою населення в ЗДО, навпаки, залишаються вільні місця.

За даними дослідження “Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки”, у 2018 році на 100 місць в дитячих садках у середньому претендувало 113 дітей, за даними звіту МОН, станом на 01.01.2019 чисельність дітей у розрахунку на 100 місць у ЗДО становила 108 дітей (місто – 119, село – 83), станом на 15.12.2019 26 тис. 783 дитини перебували у черзі на влаштування до закладів дошкільної освіти. За даними Інституту освітньої аналітики, станом на квітень 2022 року протягом 2021 року в закладах дошкільної освіти за рік створили 15 415 місць, а черга до закладів дошкільної освіти складала 16 842 особи. Скорочення черги у порівнянні з 2021 роком відбулося на 5 443 особи. Таблиця вище також демонструє, що у 2019-2021 роках загальна кількість вихованців дошкільної освіти в містах більша, ніж кількість місць у закладах дошкільної освіти. Лише у 2022 році вперше за стільки років кількість вихованців у містах менша, ніж кількість місць у закладах дошкільної освіти. Імовірно, це пов’язано з виїздом значної кількості жінок із дітьми за кордон через війну. Водночас невідомі дані щодо середньої чисельності дітей на одне місце в розрахунку на 100 місць за регіонами. Адже і через внутрішнє переміщення частини родин в одних регіонах звільнилися місця в закладах дошкільної освіти, а в інших – зросла кількість дітей у ЗДО й черги на місце в закладі.

На думку освітнього омбудсмена, для розв’язання проблеми з нестачею місць у закладах дошкільної освіти слід змінити законодавство, яке б впроваджувало відповідальність місцевої влади за створення соціальної інфраструктури (зокрема – закладів освіти) та протидіяло б незаконним рішенням місцевої влади.

Водночас є й інша тенденція нестачі місць: коли у закладах дошкільної освіти всі місця зайняті, але батьки не водять дітей щодня, а приводять лише на декілька днів на тиждень чи місяць, водночас інша дитина не може відвідувати цей заклад. Особливо гостро постала ця проблема під час війни, адже укриття розраховане на певну кількість осіб, і досить часто його не вистачає для усіх вихованців та працівників закладу. Поки розв’язання цієї проблеми немає.

Також є громади, де кількості вихованців не вистачає для заповнення ЗДО, і він заповнений наполовину, чи на третину. Але утримання закладів освіти є досить дорогим і фінансово обтяжливим для громади.

Але громада має забезпечити права дітей на дошкільну освіту і розглядати різні варіанти, зокрема такі, як утворення навчально-виховних комплексів, які б включали отримання дошкільної й середньої освіти.

Деякі громади організовують підвезення дітей дошкільного віку до закладів освіти шкільними автобусами.

Громади також можуть об’єднуватися для спільного утримання закладів дошкільної освіти, щоб забезпечити права дітей.

3. Дистанційний та змішаний формат роботи в умовах воєнного стану

На початку воєнного стану заклади дошкільної освіти були переведені в дистанційний режим роботи та тривалий час працювали дистанційно або ж перебували на простої, адже для дітей дошкільного віку складно організовувати онлайн-навчання. Тому дошкільна освіта безпосередньо в закладах була перервана. Здійснення дистанційного навчання потребує постійного нагляду та уваги дорослих: батьків, інших родичів, вихователя. З огляду на вік дітей та обмеження щодо перебування перед екраном гаджетів, в офісі омбудмена називають це навчання досить умовним. Тут знову повертаємося до проблеми, коли батьки, які не мають із ким залишати дітей, мусять звільнятися або змінювати роботу на дистанційну, щоб доглядати за дітьми. Також діти потребують соціалізації, дистанційна освіта для дошкільників не дає таких результатів для соціалізації та здобуття знань і розвитку навичок.

Зараз ЗДО працюють в очному, змішаному або дистанційному режимі. За даними Інституту освітньої аналітики, станом на березень 2023 року з 10 302 закладів дошкільної освіти, що функціонували, в очному режимі навчали 56,1% (5 785) закладів, дистанційно – 28,8% (2 963), а змішано – 15,1% (1 554).

Кількість закладів дошкільної освіти, які відновлюють роботу, працюють в очному або змішаному режимі, поступово збільшується. За даними збірника МОН, упродовж 2022/2023 навчального року спостерігалося збільшення кількості ЗДО, що відновлюють свою роботу та приймають вихованців. Кількість закладів зросла з 6 923 у вересні 2022 року до 10 863 закладів у липні 2023 року. За даними МОН, станом на 20 липня 2023 року 54% закладів працювали очно, 30% – дистанційно, 16% – змішано. Дистанційно працюють переважно заклади, де здійснювати очне навчання не дозволяє безпекова ситуація, та заклади, які не мають укриття.

Через недостатню місткість укриття ЗДО організовують свою роботу в змішаному режимі, коли частина дітей відвідує дошкільний заклад, а частина залишається вдома. А потім відбувається певна ротація вихованців. Але такий формат роботи не дозволяє частині батьків, зокрема жінкам працювати. Певні питання викликає черговість відвідування дітьми закладу освіти: яким чином відбувається розподіл днів/тижнів для дітей.

4. Відсутність або мала місткість укриття

За даними Довідки за результатами моніторингового дослідження (вивчення питання) щодо забезпечення рівного доступу до дошкільної освіти, у громадах, де відбувалося вивчення, зменшувалася частка дітей, які не відвідують ЗДО. Так, у 2021 році вона становила 18%, у 2022-му – 16%.

Проте цьогоріч кількість дітей, які не охоплені дошкільною освітою, зросла майже до 22%.

Основною причиною є тимчасова окупація території, воєнні дії, неможливість працювати в очному форматі у громадах через обстріли чи близькість до кордону, відсутність укриттів у ЗДО. Діти лишаються формально вихованцями, але реального доступу до дошкільної освіти не мають, а педагогічні працівники перебувають на простої. Також частина укриттів не спроможна прийняти усіх вихованців та працівників, тому кількість дітей у таких закладах зменшена.

За даними Довідки ДСЯО про результати вивчення питання щодо організованого початку 2022/2023 навчального року у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, у досліджуваних громадах укриття було облаштовано більш ніж у половині ЗДО – у 53%, 10% використовують об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання, взагалі відсутні укриття були у 37% закладів.

За даними збірника МОН з посиланням на дослідження Інституту освітньої аналітики, в травні – червні 2023 р. 48,9% закладів дошкільної освіти облаштовані укриттями, 25,3% закладів мають укриття в іншій будівлі, у 9% закладів укриття є, але поки не облаштоване, а в 16,8% укриття немає. За даними МОН, станом на 20 липня 2023 р. вже 55,8 % ЗДО були обладнані укриттями, а станом на 11 серпня – 67%. Тобто заклади дошкільної освіти все ще потребують облаштування укриттів.

Чтайте також:  Законопроєкт щодо реформи дошкільної освіти: що зміниться для педагогів, батьків і дітей у разі ухвалення

Варто зазначити, що днями Уряд обмежив доступ сторонніх осіб до укриттів закладів дошкільної освіти. Такий доступ тепер мають тільки вихованці, їхні батьки та працівники закладу. Це робить перебування вихованців в укритті безпечнішим. Відповідні зміни були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2023 р. № 1022 “Про внесення змін до Положення про заклад дошкільної освіти”.

5. Обмеження доступу дітей з особливими освітніми потребами до дошкільної освіти

Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі закладів дошкільної освіти на підставі письмового звернення батьків або законних представників особи з особливими освітніми потребами в обов’язковому порядку утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи для виховання і навчання дітей з ООП.

Діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах ЗДО (частина 3 статті 12 Закону України “Про дошкільну освіту”).

Водночас залученість дітей з особливими освітніми потребами до навчання в інклюзивних групах, хоч щороку і зростає, але, на жаль, залишається порівняно низькою, про що свідчать дані Державної служби статистики України:

2019 2020 2021 2022
кількість дітей з особливими освітніми потребами 61 271 59 190 61 248 58 298
з них – кількість дітей, які навчаються в інклюзивних групах 4 655 6 853 10 216 9 780
% дітей, які навчаються в інклюзивних групах 7,5 11,% 16,6 16,7

6. Втрата місця у своєму закладі освіти внутрішньо переміщеними дітьми або дітьми, які вимушено перебувають за кордоном

Пунктом 13 Положення про заклад дошкільної освіти передбачено, що відрахування вихованців з державного (комунального) закладу дошкільної освіти може здійснюватися, зокрема, якщо вихованець був переведений до іншого ЗДО, якщо дитина не відвідує заклад дошкільної освіти протягом двох місяців підряд упродовж навчального року без поважних причин.

В умовах повномасштабної війни та зовнішніх і внутрішніх міграцій це створювало проблеми для переміщених родин. Адже після переміщення, особливо якщо заклад дошкільної освіти працює очно чи змішано, дитина втрачала місце й навчалася в ЗДО за новим місцем перебування.

Іноді батьки роками стояли в черзі, щоб отримати місце, а після повернення додому місце в закладі втрачене, і потрібно знову ставати в чергу.

Для розв’язання цієї проблеми днями до Положення про заклад дошкільної освіти були внесені зміни щодо зарахування, переведення та відрахування вихованців державних (комунальних) закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану, зокрема для тимчасово відсутніх дітей за заявою батьків можуть створюватися окремі різновікові групи для збереження місця здобуття дошкільної освіти. Ці зміни затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2023 р. № 1022.

7. Непрозорість зарахування до ЗДО

Процедуру зарахування до закладів дошкільної освіти визначають місцеві органи управління освітою. У великих містах реєстрація відбувається через електронну чергу. Цей спосіб мінімізує корупційні ризики при зарахуванні дитини до ЗДО. Але через внутрішнє масове переміщення населення в Україні дотримання черги може бути проблемним.

Водночас у частині міст та селищ механізм електронної черги відсутній. І для того, щоб дитину зареєструвати до закладу, батьки мають прийти до керівника ЗДО або звернутися до управління освіти. І тут вже відкриваються корупційні ризики. До освітнього омбудсмена надходили звернення, у яких батькам спершу повідомляли про вільні місця в закладі й те, що дитину зарахують, а потім відмовляли в зарахуванні. А до деяких садочків можна потрапити лише через примусовий вступний “батьківський внесок”.

8. Нестача та старіння кадрів

За даними збірника МОН, згідно з оперативною інформацією департаментів освіти обласних військових адміністрацій, станом на 21 травня 2023 року в закладах дошкільної освіти працюють 3 772 практичних психологи, або 66,5 % від потреби (вакансії – 1 001,5 ставки). Тобто в ЗДО не вистачає кадрів для роботи з дітьми.

Дані довідки за результатами моніторингового дослідження (вивчення питання) щодо забезпечення рівного доступу до дошкільної освіти ДСЯО свідчать про певну нестачу педагогічних кадрів у закладах дошкільної освіти. Так, у досліджуваних громадах 79% керівників зазначили, що ЗДО повністю забезпечені педагогічними працівниками, 15% – внаслідок заміщення тимчасово відсутніх педагогів, а в 6% закладів педагогічних працівників бракує. Зміни у складі та кількості педагогічних працівників спричинені звільненням (22%), перебуванням на простої (20%), наданням відпусток без збереження заробітної плати (12%).

Крім того, відбувається старіння педагогічних кадрів закладів дошкільної освіти. За даними МОН, упродовж 2018-2021 років кількість вихователів до 35 років скоротилася на 17%, а кількість вихователів старше 60 років зросла на 19%.

9. Проблеми з харчуванням

Контроль і державний нагляд за якістю харчування у ЗДО незалежно від підпорядкування, типів і форми власності здійснюють засновники цих закладів, органи управління охорони здоров’я та органи управління освітою. Це визначено частиною 4 статті 35 Закону України “Про дошкільну освіту”.

Розмір плати за харчування в державному та комунальному закладі дошкільної освіти визначають органи місцевого самоврядування або органи управління. За харчування сплачують батьки або законні представники. Деякі категорії дітей мають пільги на харчування (докладніше про це читайте в окремій публікації).

До освітнього омбудсмена надходили звернення щодо якості харчування в закладах дошкільної освіти. Також батьки скаржилися на завищені ціни за харчування, які не відповідали якості.

БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО

Міністерство освіти і науки України розробило “Візію майбутнього освіти і науки України”, зокрема щодо дошкільної освіти:

  • кожній дитині, зокрема з ООП, в Україні гарантується місце у системі освіти дітей раннього та дошкільного віку;
  • галузь забезпечена достатньою кількістю висококваліфікованих та мотивованих педагогічних працівників;
  • діти, зокрема з ООП, здобувають дошкільну освіту відповідно до європейських вимог до якості та змісту;
  • система моніторингу та оцінювання якості дошкільної освіти дозволяє ефективно та оперативно поліпшувати якість освіти та освітньої політики;
  • система управління та фінансування дошкільної освіти на регіональному і державному рівнях узгоджена та ефективна.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Служба освітнього омбудсмена підтримує бачення МОН щодо розвитку дошкільної освіти, а також надає пропозиції для розв’язання проблем.

Органам центральної влади:

  • унормувати будівництво модульних споруд для зведення будівель та укриттів закладів дошкільної освіти;
  • внести зміни до законодавства щодо відповідальності місцевих рад за відсутність забезпечення соціальної інфраструктури міст та селищ (зокрема закладів освіти), які б протидіяли незаконним рішенням місцевої влади;
  • розвивати програми підтримки закладів дошкільної освіти, зокрема фінансової;
  • розробити фінансовий норматив (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного вихованця закладу дошкільної освіти;
  • розробити порядок надання субвенції з місцевого бюджету приватним закладам дошкільної освіти.

Органам місцевого самоврядування:

  • забезпечувати права дітей на дошкільну освіту шляхом будівництва, реконструкції закладів дошкільної освіти, зокрема модульних закладів короткотривалого та довготривалого використання;
  • здійснювати будівництво укриттів, зокрема підземних модульних укриттів;
  • здійснювати реконструкцію та облаштування приміщень, які можуть слугувати найпростішими укриттями в закладах дошкільної освіти.
  • сприяти залученню дітей, що мають особливі освітні потреби, до навчання в інклюзивних групах;
  • впроваджувати для зарахування дитини до закладу дошкільної освіти електронну чергу не лише у великих містах, а й інших населених пунктах, щоб зменшити ризики непрозорого зарахування до закладу освіти.

Джерело.


Повернутись вверх