facebook

На серветки та штори: чи повинні батьки школярів здавати кошти і коли потрібно звертатися до поліції

На серветки та штори: чи повинні батьки школярів здавати кошти і коли потрібно звертатися до поліції

Що робити батькам, якщо з них вимагають “здати кошти” на школу.

У соціальних мережах знову жваво обговорюють шкільні побори. Незважаючи на війну з батьків учнів продовжують вимагати гроші на крейду, клей, папір, сухі та вологі серветки. З батьків просять по 50, 100 і 200 гривень. Про подібні випадки пишуть з різних міст України. А дехто з батьків каже про цькування за те, що вони відмовилися здавати кошти на потреби класу.

Сайт ТСН.ua з’ясовував, наскільки законні подібні вимоги та чому вчителі просять з батьків гроші – невже недостатнє державне фінансування таких потреб?

Що кажуть батьки?
Батьки пишуть, що їх змушують платити по 250 гривень за півріччя, мовляв, потрібно допомагати школі, бо фінансування через війну дуже зменшилося. Інші батьки різко критикують тих, хто відмовився платити, докоряють їм недалекоглядністю та небажанням відвідувати батьківські збори.

Дописувачі зазначають, що побори в у школах “процвітають”, а тих, хто не заплатив – принижують та соромлять, мовляв, не думаєте про дітей. Але ж не всі можуть виділяти з сімейного бюджету по 250 гривень на півріччя, тим більше, якщо у родині працює тільки жінка, а чоловік на фронті.

“Ой і в нас те саме. Я не здаю ні на школу, ні на день вчителя. Подуріли зовсім, це корупція чистої води. По 600 грн збирають”, – пише користувачка Олена Мажевська у групі “Батьки SOS”.

“Це просто капець. Я така рада, що в нас на загальношкільних зборах один тато спитав, чи школа має достатньо фінансування на всі потреби. Директор відповіла, що так. І все, чистий спокій. Ніяких благодійних внесків, штор і тому подібне”, – написала Наталя Петрусь.

Люди кажуть, що мають проблеми з такими “внесками” і у столиці. З батьків збирають кошти не тільки на серветки, папір. Гроші здають на підручники та зошити, яких начебто не вистачає. А деякі батьки пишуть, що у них просили кошти на ремонт класів та штори перед початком навчального року.

“Це так усюди відбувається, а ти потім біла ворона і твоя дитина підлягає булінгу з боку вчителя, “це ж ваша дитина, а ми за неї здаємо”. Я не уявляю що має статись, щоб це припинилось. Сумно”, – пише користувачка Наталія Висоцька.

“Боже як соромно за тих батьків, які “ми здавати не будемо”, “чи маємо ми право не здавати гроші?” та звичайно маєте, ще маєте право не рожать. Нарожають тих дітей, а потім по 50 грн в місяць здати не можуть. А якщо принципово не хочете здавати, то принципи свої в колективі не треба показувати, показуйте вдома чоловіку”, – написала користувачка Тетяна.

Чтайте також:  Як написати заяву про булінг у школі, щоб винних було покарано. Детальна інструкція

Можуть, але незобов’язані
Сайт ТСН.ua поцікавився у експерта: чи законні такі побори у школах?

“Тут відповідь дуже проста – батьки можуть допомагати школі, але незобов’язані цього робити. Тобто, якщо вони вважають за потрібне, то можуть допомогти – надати благодійну допомогу на якісь актуальні потреби. Якщо батьки купують товари чи послуги для закладу освіти, то така допомога офіційно оформлюється відповідним актом передачі. Якщо батьки бажають допомогти коштами, то мають їх перерахувати на спеціальний рахунок школи чи садочка у казначействі. І зазначу, що будь-які готівкові збори у школах – є незаконними. І за подібні дії потрібно притягувати до відповідальності тих, хто користується цими незаконними готівковими зборами. У кожної школи є спеціальний рахунок в управлінні освіти чи відділі освіти або свій власний рахунок, якщо школа має фінансову автономію. На цей рахунок можна перераховувати допомогу і належно використовувати на визначені потреби, якщо батьки вважають це за доцільне. Але в жодному випадку така допомога не може надаватися під примусом”, – розповідає сайту ТСН.ua Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України.

За словами Сергія Горбачова, якщо з батьків вимагають кошти або навіть просто просять їх на потреби школи, то перше, що мають зробити батьки – звернутися з письмовим запитом до керівника закладу освіти з проханням надати інформацію про те, чи подавав керівник закладу запит із проханням виділити кошти на конкретні цілі, на які вимагається/проситься допомога, до засновників – управління чи відділу освіти. Також батьки можуть перевірити кошторис, фінансовий звіт закладу освіти, закупівлі закладу або управління освіти.

“Директор школи має їм відповісти – подавав чи ні. Якщо подавав і отримав відмову, тоді тут запитання до управління освіти. Батьки мають право ставити питання засновнику, а чому школа не забезпечена всім необхідним, бо засновник зобов’язаний це робити відповідно до статті 25 “Закону про освіту”. Якщо засновник каже: вибачте, зараз немає можливості, немає коштів, не вбачаємо це за доцільне, то в таких випадках можна допомагати школі, якщо батьки добровільно хочуть це зробити”, – пояснює Сергій Горбачов.

Але є інший бік цієї історії, коли батьки, які законно відстоюють свої права – не бажають платити “внески”, можуть піддаватися цькуванню з боку інших батьків, вчителі, які не підтримують грошову ініціативу адміністрації школи, також можуть піддаватися мобінгу або від булінгу страждають діти, чиї батьки відмовилися здавати внески, мовляв, твій тато відмовився платити за серветки – будеш без них.

Чтайте також:  У батьків ноги підкосилися: випускників шкіл забиратимуть одразу на другий курс

Коли і як потрібно звертатися до поліції?
“Це абсолютно протиправно. У таких випадках потрібно одразу оформлювати заяву на ім’я керівника закладу освіти. У ній потрібно вказати факти тиску педагога на дитину. У заяві варто вказати, що, відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні порушення та наказу Міністерства освіти і науки України №1646 від 28 грудня 2019 року повідомляємо про події, які, на думку батьків, свідчать про булінг щодо дитини. До цього вказати дату народження дитини, ПІБ та клас, де вона навчається. Дату та місце факту, коли вчитель чи класний керівник докоряв дитині, що батьки, захищаючи свої законні права, відмовилися надавати кошти готівкою. Відповідно до вказаних документів, просимо вжити всіх належних заходів. Також протягом доби Національна поліція має бути повідомлена про заяву про можливий булінг. У закладі освіти має бути скликана постійно діюча комісія, яка зобов’язана розглянути заяву та вжити відповідних заходів”, – додає Сергій Горбачов.

Експерт підкреслює, що батьки можуть допомогти школі, але незобов’язані здавати кошти. Такі вимоги є незаконними.

“Директорка чи директор закладу освіти які роблять вигляд, що про це не знали – лукавлять. Все вони добре знають. А заява до поліції з вимогою розслідувати випадок булінгу стосовно дитини або батьків дуже швидко активізує розуміння у деяких посадових осіб. Вони швидко згадують, що батьки нічого незобов’язані платити школі за папір або серветки”, – підсумовує освітній омбудсмен України.

Що кажуть в КМДА
На інформаційний запит сайту ТСН.ua в Департаменті освіти та науки КМДА нам повідомили, що згідно з рішенням Київради від 8 грудня 2022 року №5828/5869 “Про бюджет міста Києва на 2023 рік” районним у місті Києві державним адміністраціям затверджені видатки у сумі 50,33 млн грн для закупівлі малоцінних товарів на побутові потреби закладів загальної середньої освіти. Водночас пріоритетні напрями закупівлі товару головні розпорядники бюджетних коштів – РДА – визначають самостійно.

У Департаменті додають, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 9 червня 2021 року №590 “Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану” органами Державного Казначейства встановлено черговість оплати платежів, що уповільнює закупівлю товарів.

Іншими джерелами фінансування закладів загальної середньої освіти можуть бути:

  • доходи від надання платних освітніх та інших послуг; 
  • благодійна допомога відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації;
  • гранти;
  • інші джерела фінансування, не заборонені законодавством;
Чтайте також:  Чи може учень скоригувати річну оцінку: роз’яснення від освітнього омбудсмена

“Законом України “Про благодійну діяльність” визначено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів. Відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, заклади освіти, що отримують публічні кошти зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, незаборонених законодавством”. – розповідає сайту ТСН.ua Ілля Пасько, в.о директора Департаменту освіти та науки КМДА.

Він додає, що відповідно до наказу Департаменту від 3 жовтня 2017 року № 930 “Про прозорість та відкритість діяльності закладів освіти” збір готівкових коштів учасниками освітнього процесу та працівниками закладів освіти міста Києва на території закладів освіти категорично заборонений.

Водночас у закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти батьківське самоврядування. Питання діяльності батьківського самоврядування регулюється статтею 30 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, працівники закладів освіти не мають права втручатися в їхню діяльність.


Як боротися зі цькуванням?
Відповідно до статті 26 Закону України “Про освіту” керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), зокрема розглядає заяви про випадки булінгу здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.

Крім того, відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, заклади освіти зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до такої інформації та документів:

  • порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу.

“Фонду школи” не існує
Законом України “Про освіту” та Законом України “Про повну загальну середню освіту” невизначено поняття “фонд школи” та не передбачено порядок його формування.

“Принагідно інформуємо, у разі виникнення ситуацій із неправомірним збором коштів на вимогу працівників закладів загальної середньої освіти, пропонуємо звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі випадки Департамент освіти і науки КМДА або управління освіти відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій для прийняття управлінських рішень в межах повноважень”, – зазначає Ілля Пасько.

Джерело.


Повернутись вверх