«Окрім утисків невеликою зарплатою та пенсією, держава разом із не надто здоровим соціумом ще й морально гнобить учителів: у суспільстві не цінують їх працю та знання»
На днях у мережі спалахнув новий шкільний скандал: учителька попросила учня заплющити очі під час розповіді вірша на відео. Маму школяра здивувало таке прохання й вона написала про це допис у соцмережі в одній із батьківських груп.
На допис жінки за перші три години його існування відреагували майже 300 користувачів. Думки батьків учнів розділились. Одні написали, що вважають це приниженням, інші дали зрозуміти, що не вбачають в цьому проблеми. У коментарях деякі користувачі обурилися, інші ж навпаки – стали на захист педагогині. Пізніше жінка видалила свій пост й перепросила у користувачів, мовляв, вона неправильно зрозуміла ситуацію.
На допис жінки за перші три години його існування відреагували майже 300 користувачів. Думки батьків учнів розділились. Одні написали, що вважають це приниженням, інші дали зрозуміти, що не вбачають в цьому проблеми. У коментарях деякі користувачі обурилися, інші ж навпаки – стали на захист педагогині. Пізніше жінка видалила свій пост й перепросила у користувачів, мовляв, вона неправильно зрозуміла ситуацію.
Ще з радянських часів учителі стали пригнобленою верствою, а останнім часом навмисно відбувається перенаправлення агресії у бік школи і вчителя. Праця педагогів не тільки недооцінена, а й потрапляє під шквал критики. Таку думку в коментарі «Главкому» висловив відомий педагог та заслужений вчитель України Віктор Громовий.
Українці все частіше звертають увагу на недоліки освіти та педагогів, проте не завжди така критика є виправданою. Замість серйозної розмови про головне, йде вишукування дріб’язкових зачіпок для того, щоб зробити «з мухи слона».
Цькування педагогів з будь-якого приводу уже стало нездоровою тенденцією. Критику стосовно вимог заплющувати очі під час декламування віршів Віктор Громовий вважає дріб‘язковим приводом для хейту вчителів.
«Розмови довкола цього – дурниці. Це може бути цікава гра: аби дитина заплющила очі й уявила, про що розповідає вірш. Та навіть якщо мова про вимогу щодо доброчесності – як можна хейтити вчителя за це?!» – наголосив педагог.
Проте він зауважив, що не проти доброзичливої, нормальної критики. Та все-таки нині частіше у бік педагогогів лунають тільки нарікання та докори. Педагоги зазнають суспільного осуду ледь не щодня.
«Я категорично проти ролі хлопчика для биття, яку виконує директор школи. Я проти ролі вчительки як «громовідводу». У нашому суспільстві багато негараздів, є психологічна напруга: ковід, війна, усе що завгодно. Найпростіше розрядитися на найбеззахиснішому. Попробуй так зробити в поліції, чи в бізнесовій установі, то тобі відразу відсіч буде така, що мало не здаватиметься, а безкарно потоптатися по вчителеві чи директорові школи будь-хто може запросто», – розповів Громовий.
На його думку, ЗМІ розуміють, що вчителі не будуть подавати до суду, тому хапаються за будь-яку дрібницю, значно перебільшивши її.
Шкільні скандали трапляються доволі часто: декілька років тому суспільство говорило про харківський торт. Батьки школярів під час святкового частування, не пригостили дитину шматочком торта, адже батьки учениці ніколи не здавали кошти до комітету класу. Винними залишилися вчитель та директор. Класна керівниця була вимушена залишити роботу в освіті.
«Це найбеззахисніша категорія, найпригнобленіша категорія, яка у нас є, об яку всі хочуть витерти ноги», – зауважив Громовий.
Він переконаний, що у суспільстві не цінують працю вчителя та його знання.
«Окрім приниження явно неадекватною трудовитратам зарплатою та пенсією, держава разом із не надто здоровим соціумом ще й морально гнобить учителів. Демотивований, пригнічений, загноблений, розтоптаний учитель ніяку НУШ (нову українську школу – ред.) збудувати не може», – підсумував відомий педагог.
Тож тільки вільний, самодостатній, матеріально забезпечений та професійно розвинутий вчитель може покращити освіту.
Раніше активістка Ніцой розповіла, що у львівській школі нібито звільнили вчительку української мови з приписом «забороною обіймати посади в майбутньому». Як зазначила жінка, після звільнення вчительки в освітньому закладі учням дозволяють «говорити так, як зручно». Активістка переконана, що львів’яни повинні згуртуватися та звільнити всю комісію, яка звільнила завуча.
Згодом «Главкому» в адміністрації навчального закладу повідомили, що вчительку львівської школи №87 імені Ірини Калиновської, яка нібито просила хлопчика-переселенця розмовляти державною мовою і яку, за словами громадської активістки Лариси Ніцой вигнали із освітнього закладу, насправді не було звільнено.
