Новий навчальний рік: чого очікувати учасникам освітнього процесу
Вже другий рік поспіль навчальний процес розпочинається в умовах повномасштабної війни, коли діти змушені здобувати знання в складних умовах під звуки тривоги, вибухів, відсутності електроенергії, перебуваючи в укриттях. Заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків розповів, як навчатимуться українські діти цьогоріч спеціально для «УП.Життя».
Далі – пряма мова.
На понад дві тисячі більше шкіл, ніж торік, сьогодні відкривають свої двері. Учителі з усмішками зустрічають учнівство, а діти сідають за парти. Деякі з них роблять це вперше за понад півтора року.
Загалом понад 1,7 млн учнів починають очне навчання, що на 400 тисяч більше, ніж минулоріч.
Очне навчання для країни, що воює, – це виклик. Але водночас і необхідність: повернути дітям шкільну рутину, радість від спільних перерв з однолітками й спілкування з учителями.
Утім, відкрити всі школи неможливо, адже безпека – на першому місці. Лише школи з готовими укриттями й там, де дозволяє безпекова ситуація, можуть почати вчитися офлайн. Обласні військові адміністрації ухвалюють індивідуальні рішення для кожної школи. Бо громади навіть в одному регіоні можуть мати різний рівень безпеки, а в одному місті в різних школах можуть бути чи не бути укриття.
За оперативними даними з областей, з 12 975 шкіл, які з 1 вересня починають навчання, 10 869 мають укриття (83,7%). Вони працюватимуть або очно (6 593), або в змішаному форматі (3 894). Ще 2 488 шкіл будуть навчатися дистанційно.
Про формати навчання і хто їх обирає
Очний формат – це стандартне навчання з фізичною присутністю в школі.
Змішаний – поєднання очного і дистанційного форматів. Наприклад, якщо укриття в школі не може вмістити всіх учнів, то частина може навчатися в школі, а частина – онлайн. Потім ці групи змінюють одна одну. Також можлива трансляція очного уроку для тих дітей, які не можуть бути в класі фізично, бо перебувають за кордоном чи батьки проти офлайну через безпеку. Це теж буде змішане навчання.
Дистанційний – виключно онлайн-навчання (для регіонів, які потерпають від постійних обстрілів або розташовані близько до лінії фронту).
Рішення про те, як працюватиме та чи інша школа, залежить від обласної військової адміністрації. Вона дивиться на безпекову ситуацію й усю мережу шкіл, та визначає, де можна навчатися очно, а де – ні. Очевидно, що на Донеччині й великою мірою на Харківщині, Миколаївщині, Херсонщині цьогоріч велика кількість учнів не зможуть ходити в школи.
Окрім того, впливає місткість укриття. Наприклад, якщо в школі 1000 учнів, а укриття – на 250 осіб, школі потрібно буде організовувати змішане навчання.
Також на рішення про форму навчання впливають батьки. Наприклад, вони можуть бути проти, аби дитина ходила в школу, що працює очно. У такому разі учень або учениця може навчатися дистанційно. Якщо рідна школа не має дистанційних груп/класів, то управління освіти має запропонувати іншу школу для дистанційного навчання.
Навчання учнівства за кордоном
Актуальними цього року, як і минулого, є екстернат і сімейна форма навчання. Навчаючись за ними, учню чи учениці не потрібно брати участь в онлайн-уроках, проте він / вона може отримувати консультації від учительства і має проходити семестрове та/або річне оцінювання.
Такі форми навчання найчастіше обирає учнівство, яке вимушено виїхало за кордон. Проте чимало з них увесь минулий навчальний рік тягли на собі дві школи: очно місцеву й дистанційно українську.
Для таких дітей навесні цього року ми рекомендували школам зараховувати оцінки з іноземної школи. Тож учнівству лишалося тільки скласти предмети, що не вивчають за кордоном: українські мову й літературу, історію України, захист України тощо.
Цього навчального року ми хочемо ще більше спростити життя такому учнівству: запровадити дистанційне вивчення предметів українознавчого компонента в окремо визначених школах. Оцінювання з інших предметів, що збігаються з українською програмою, наші школи будуть зараховувати.
Уже затверджена типова освітня програма. Наступним кроком визначимо орієнтовно по пʼять шкіл у кожному регіоні, які дистанційно навчатимуть дітей, що перебувають за кордоном.
Окрім зменшення навантаження, ця програма, віримо, буде ще й тою ниточкою, що звʼязуватиме учнівство за кордоном з Україною. Кожна дитина важлива, й ми, як держава, маємо робити все, аби всі вони повернулися після нашої перемоги.
Що відбувається з реформою “Нова українська школа”
Нова українська школа продовжується! Попри те, що минулого року деякі кроки для реалізації НУШ не були зроблені, це фундаментальна й дуже потрібна для освіти реформа. Приблизно 2 мільйони уже навчаються за новими програми, й ми не маємо права зрадити їх.
Для відновлення реформи ми вже робимо перші важливі кроки – повернення субвенції НУШ, друк підручників для 5 і 6 класів і підготовка старту старшої профільної школи.
Субвенція
Торік через секвестр Держбюджету субвенцію НУШ спрямували на військові потреби.
Цьогоріч Кабмін має можливість повернути частину фінансування на Нову українську школу. Ці кошти можна виділити завдяки залишку Освітньої субвенції в Державному бюджеті й спрямуванню їх як окрему субвенції. Тобто МОН не залучає додаткові кошти Держбюджету. Нині в уряді триває узгодження напрямів та розміру субвенції.
Кошти можна буде використати на закупівлю засобів навчання для 5–6 класів і для підтримки пілотників НУШ, які переходять у 7 клас: на придбання засобів навчання і навчально-методичної літератури, мультимедійного та компʼютерного обладнання, меблів.
Окрім того, за цю субвенцію ми зможемо профінансувати підвищення кваліфікації вчителів. Воно відбуватиметься за подібною до початкової освіти моделлю: підготовлені тренери навчатимуть учителів на місцях.
Підручники
Цьогоріч на видання й доставлення шкільних підручників із державного бюджету виділено 754,9 млн грн. Ще 138,1 млн грн МОН залучило від донорів.
Найгостріша потреба в підручниках – у пʼятих і шостих класах НУШ.
За кошти держбюджету надрукували 66% від загальної потреби підручників для шестикласників. На 30 серпня 4,52 млн книжок уже доставили в області. Це підручники з української мови і літератури, зарубіжної літератури, іноземної мови, історії, математики, природознавства, технологій.
Дуже важливо, що можемо надрукувати підручники для пʼятих класів, які мали отримати підручники ще торік. Зокрема, коштом держбюджету друкуємо книжки з історії України, а міжнародні партнери в межах ініціативи МОН “Школо, ми разом!” зголосилися допомогти з друком деяких підручників: математика, українські мова й література, зарубіжна література, іноземні мови, природничий цикл, інформатика.
Старша профільна школа
Восени 2023 року МОН планує презентувати для громадського обговорення Концепцію старшої профільної школи (10–12 класи) й Стандарт до неї. Ці документи передбачатимуть, що в учнівства буде гнучкість щодо вибору індивідуальної освітньої траєкторії. Тобто вони зможуть обирати напрям навчання і зосереджуватися на тому, що їм справді знадобиться в подальшому житті.
Перед запуском старшої профільної школи відбудеться пілотування нових моделі навчання й Стандарту.
Розуміємо, що пілот старшої профільної школи є ще складнішим, ніж пілот базової (5–9 класи). Адже йдеться не тільки про нові програми, а й про те, що ліцеї будуть окремими закладами освіти з принципово новою якістю освіти й забезпеченістю. Тому пілотування ми плануємо почати не у 26-му році, за рік до початку повноцінного функціонування старшої профільної школи, а вже у 25-му році, щоб в нас були два роки на апробацію нової моделі роботи, нових програм і вільного вибору освітньої траєкторії учня.
Доступ до освіти
Ще один пріоритет для Міністерства освіти і науки – забезпечити школи автобусами. Адже це про доступ до освіти для всіх учнів. Потреба в автобусах була й до повномасштабної війни, проте бойові дії поглибили виклики. Частина шкільних автобусів знищена обстрілами, інша – лишалася на тимчасово окупованих територіях, ще частину школи передали на потреби ЗСУ.
Втім, тепер настав час компенсовувати школам ці втрати, бо освіта не може чекати.
Для придбання автобусів із держбюджету виділено 1 млрд грн. Ці кошти обласні й місцеві адміністрації можуть витрати на умовах співфінансування зі своїх бюджетів.
Станом на 29 серпня 18 областей підписали договори на закупівлю 493 шкільних автобусів (1,47 мільярда гривень). 165 автобусів мають бути поставлені до 1 вересня. Решта надійде в жовтні, листопаді й грудні 2023 року.
Також до кінця 2023 року понад 300 автобусів надійдуть від Євросоюзу як гуманітарна допомога. З них 192 вже передані у школи.
Окрім того, будь-яка область може подати заявку до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України) на придбання автобусів замість тих, що були передані ЗСУ або знищені чи пошкоджені. 15 заявок на 721 автобус уже очікують на рішення.
Чого чекати далі
У часи невизначеності, коли не знаєш, що буде далі, вкрай важко планувати. Проте ми плануємо, бо освіта не терпить випадкових рішень. Тому МОН працює над Стратегією розвитку освіти.
Ми ще не готові презентувати документ, проте є пункти, які точно там будуть: увага до безпеки учнів, якості навчання й водночас радості від відвідування школи.
