facebook

Уроки між тривогами. Як в Україні будуть працювати школи і до чого готуватися батькам

Уроки між тривогами. Як в Україні будуть працювати школи і до чого готуватися батькам

Як в Україні готуються до нового навчального року у школах, які форми навчання запровадили в регіонах і з якими викликами стикаються діти, батьки і вчителі – нижче у матеріалі РБК-Україна.

В Україні триває підготовка до нового навчального року – третього в умовах війни. Навчання у школах буде проходити у трьох різних форматах – очний, онлайн та змішаний. Який саме обрати – вирішуватимуть військові адміністрації і місцева влада. Наявність укриттів в школах – не єдина проблема, яка турбує батьків учнів. Є ризик, що не вистачатиме вчителів, які виїхали за кордон ще з початку вторгнення РФ і не стали викладати навіть онлайн.
Акцент на укриттях. Які форми навчання запровадили у школах
Щоб почати освітній процес очно, у школі має бути укриття. У разі ракетних загроз діти і вчителі повинні продовжити урок у бомбосховищі. Але навіть якщо укриття є, воно може бути занадто малим, щоб вмістити всіх. Очну форму запроваджують, якщо укриття здатне вмістити всіх – і учнів, і вчителів. Також можна вчитися позмінно: протягом дня, тижня, місяця і семестру, кажуть РБК-Україна у прес-службі Міносвіти.

У змішаній формі поєднують очне і дистанційне навчання. Лекції можна проводити дистанційно, а лабораторні, практичні і контрольні – очно. У Міністерстві освіти і науки переконані, що навчання в початковій школі за можливості варто проводити очно, щоб діти більше соціалізувалися.
Формат впродовж року можуть змінюватися залежно від безпекової ситуації. Тривалість і структуру уроків, освітнього дня та тижня визначає педагогічна рада закладу освіти.
Саме через ризики небезпеки до відвідування школи ставляться переважно вже не так суворо, як раніше. Повітряні тривоги і обстріли виснажують і батьків, і дітей. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати іншу: дистанційну, сімейну, екстернатну.
Про те, що безпека важливіше за контрольні роботи, не раз говорив і профільний міністр Оксен Лісовий. За його словами, треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал на уроці і мати потрібний рівень концентрації. І якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну чи контрольну, треба надавати можливість доскласти цю роботу.

“Вночі була тривога, сиділи з дитиною в укритті, а зранку вже починаються уроки – як бути?” – питання, яке не врегульовано нормативно, але потребує відповіді у межах здорового глузду. На моє переконання, якщо дитина не виспалася і почувається втомленою на ранок, не варто її змушувати йти на перший урок. Це нормально – пропустити заняття й наздогнати цю тему пізніше. Наприклад, на платформі Всеукраїнської школи онлайн”, – зазначив міністр.

Те саме стосується вчителів: якщо вони ведуть урок дистанційно і не мають можливості продовжити його через тривогу – “це не катастрофа”, додав він.

Скільки шкіл готові до очного навчання
Станом на серпень цього року найпростішими укриттями облаштовані 75% шкіл в Україні, повідомили РБК-Україна в Міносвіти. На Київщині та в самому Києві планують відновити офлайн-навчання, і зараз збільшують кількість укриттів у школах. Відновлять очне навчання й більшість шкіл Львівщини. Голова Львівської ОВА запевняє, що укриттів не мають тільки 7 закладів з понад тисячі. На Миколаївщині школи декларують готовність укриттів, але через те, що область часто піддається обстрілам, схиляються до дистанційного навчання.

Чтайте також:  Вчителям в Україні готові платити понад 50 тисяч: який предмет потрібно викладати

На Херсонщині, яку обстрілюють чи не щодня, діти відвідуватимуть уроки онлайн, а Запорізька область запровадить змішаний формат навчання. Сумщина ввела всі три форми: очну, дистанційну і змішану. В жодному закладі освіти Харківщини повернення до офлайн-навчання поки не розглядають.

Вирішуючи це питання, треба враховувати стан цих укриттів та безпекову ситуацію в територіальній громаді чи регіоні, каже в коментарі РБК-Україна освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Адже на територіях, які недалеко від зони бойових дій, учасники освітнього процесу можуть не встигнути своєчасно переміститися до укриття. Тому там треба організовувати навчання в дистанційному режимі.

“Багато залежить від дій місцевої влади. Бо за матеріально-технічне забезпечення укриттів відповідають засновники закладів, тобто місцеві ради. У квітні цього року була виділена державна цільова субвенція 1,5 млрд грн на облаштування укриттів в закладах загальної середньої освіти. І ці гроші вже мають використовуватися у громадах, щоб забезпечити початок нового навчального року”, – пояснює він.

Батькам варто особисто оглянути укриття в закладі. Служба освітнього омбудсмена зробила рекомендації, де і як дізнатися про виділення та використання коштів на заходи безпеки в закладі освіти.

Заново до школи після життя за кордоном
1 вересня до навчання в школах вперше після вторгнення РФ повернуться і діти, які виїхали за кордон ще взимку минулого року. Багато з них вже встигли повчитися у місцевих європейських школах. Ті, хто хотів повертатися найближчим часом, “тягнули” обидві програми одночасно – і зарубіжну, і українську.

Олена Гриньовська 24 лютого з двома дітьми виїхала спершу до Львова. Потім колеги з міжнародної компанії, де вона працює, знайшли їм квартиру у польському місті Лодзь. Через 14 місяців життя за кордоном родина повернулася в Україну, і діти знову підуть до школи в рідному Ірпені.

“Старший 15-річний син вчився у місцевому ліцеї, в класі для українців. Донька пішла у перший клас звичайної польської школи, відразу почала навчання польською мовою за польською програмою. У нас не було цілі виїхати і залишитися в Польщі. Ми сподівалися, що скоро все закінчиться і ми повернемося додому. Тому з українською школою ми не прощалися, і намагалися залишити дітей в українському контексті”, – розповідає Олена РБК-Україна. Її син і донька цієї осені повернуться вчитись в ті самі школи, куди ходили раніше.

У польський ліцей син Олени Гриньовської пішов скоріше для соціалізації, і не дуже хотів вчити всі предмети. А доньці польська школа навпаки дуже подобалась: за чотири місяці вона вивчила польську мову так, щоб повноцінно на ній навчатись. Коли перейшла у другий клас, то писала контрольні з польської мови на 6 балів: це найвища оцінка, яку ставили всім в класі.

Чтайте також:  Вже у грудні: школи закриють по всій Україні - до чого готуватися дітям та батькам....

Обидві шкільні програми дітям в Польщі тягнути було дуже складно, зізнається Олена.

“Сімейне навчання передбачає, що багато роботи покладено на батьків. Особливо складно, якщо обидва працюють. У нас практично не було вихідних: в суботу і неділю ми займалися з дітьми за українською програмою. Дитині в такому віці складно пояснити, чому вона має вчитися у двох школах одночасно. Це важко, і на це можна наважитись лише за умови, що ти хочеш повернутися додому і чекаєш, коли це нарешті відбудеться”, – каже вона.

В Ірпені школи зараз переповнені, і у Олени немає впевненості, що всіх дітей можуть безпечно спустити в укриття, щоб вони там не штовхалися, не губилися. Ще одна велика проблема – нестача вчителів.

“Багато вчителів виїхали за кордон, і частина ще не повернулися. Вчителька доньки з молодшої школи пішла в декрет. У них в класі щотижня змінювалися вчителі, бо не могли знайти заміну. Я не впевнена, що цей рік пройде повноцінно з точки зору організаційних моментів і знань, які мають отримати діти. Старшому сину вже шукаю репетитора: дистанційне навчання за роки COVID, а потім війни позначилися на знаннях, а вже зараз треба думати про вступ до університету”, – розповідає жінка.

Окрема проблема – нестача не тільки педагогів, а й забезпечення учнів підручниками Нової української школи, каже Сергій Горбачов. Через економічні проблеми, спричинені війною, були труднощі і з фінансуванням друку підручників для 5 класів у 2022 році. Частину з них надрукували за кошти іноземних держав. За останніми даними МОН, на початку серпня 18 областей отримали майже 307 тисяч нових підручників НУШ для 6 класів. Але це, на жаль, не всі необхідні книги.

Атестація і уроки онлайн. Як проходитиме дистанційне навчання
За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну багато учнів почали вчитися дистанційно. Хтось виїхав за кордон, хтось в Україні, але не може повернутися у свою школу через окупацію і бойові дії.

За даними уряду, за кордоном зараз перебуває близько мільйона дітей. Скільки з них долучається до шкільної освіти онлайн – точно не відомо. Але кількість тих, хто вчиться за сімейною формою, за півтора роки зросла аж у 14 разів (з 4 695 у 2021 році до 64 409 у 2022-му). За екстернатною формою вчилися у 2021 році 11 346, а у 2022 році – 33 520 учнів.

Водночас у МОН кажуть, що зараз за кордоном перебувають понад 506 тисяч здобувачів освіти, і тенденція їх повернення в Україну “на сьогодні є незначною”.

Поки рано говорити, скільки саме учнів навчатимуться онлайн цього року, каже Сергій Горбачов. У нього також є повідомлення про те, що частина батьків та дітей за кордоном не виходить на зв’язок зі школою. Для цих дітей необхідно розробляти програми щодо надолуження освітніх втрат. Він вважає, що в Україні треба створити умови для повернення дітей з батьками з-за кордону.

“МОН вже почало рухатися в цьому напрямі. Адже досі багато запитань та проблем виникає із зарахуванням в українських школах результатів навчання, отриманих у закордонній школі. Також можуть виникати і вже є труднощі щодо надолуження матеріалу та компенсації освітніх втрат з українознавчих предметів, які дитина не вивчала за кордоном, надолуження матеріалу з інших предметів у темах, які не збігаються з українськими програмами”, – говорить освітній омбудсмен.

Чтайте також:  Школярам видадуть нові підручники: що зміниться у навчанні

Через те, що син і донька Олени Гриньовської за кордоном не припиняли вчитись дистанційно, для повернення в школу довідок з польських шкіл від батьків не вимагали: діти просто перейшли в наступний клас. Вони здавали всі контрольні і пройшли атестацію дистанційно. Але в деяких Facebook-групах батьки пишуть, що вчасно не взяли довідки про навчання дітей за кордоном, на рік випали з освітнього процесу в Україні, і тепер питання із зарахуванням у школи вдома поки “зависло”.

Усі діти, які вимушені були змінити місце проживання і здобували освіту в школах за кордоном, після повернення в Україну зараховуються до закладів загальної середньої освіти України, запевняють у МОН. Це можна зробити на підставі заяви батьків.

Закладам освіти дуже важливо зберігати зв’язок з тими, хто залишається за кордоном, надавати можливість опановувати хоча б українознавчий компонент через спеціальні адаптовані програми. Адже чинні у багатьох країнах норми про обов’язковість навчання у місцевій школі фактично руйнують зв’язок наших дітей з Україною, каже Сергій Горбачов.

“Лише невелика кількість дітей через перенавантаження можуть опановувати одночасно дві програми – закордонної школи та української”, – зауважує він.

МОН зацікавлене в тому, щоб діти не втрачали зв’язок з Україною і мали можливість продовжити здобуття освіти в Україні після повернення, кажуть РБК-Україна у відомстві.

Там рекомендують дітям–громадянам України за кордоном або навчатись тільки в закладі освіти країни перебування очно, або поєднувати навчання у місцевих школах і онлайн в Україні за однією із форм навчання: дистанційною, сімейною/домашньою, екстернатною. Також можна вчитись в класах для українців за кордоном, які створили громадські організації спільно з владою. І, якщо це не суперечить законам країни, вчитись тільки в закладах освіти України.

Дистанційне навчання проходять і діти, які залишаються в Україні. За словами Горбачова, є питання щодо безпеки дитини під час онлайн-уроків, коли починається повітряна тривога. Бо на очному навчанні педагоги відведуть дитину в укриття, але чи буде дитина йти в укриття, коли знаходиться вчиться вдома і чи є таке укриття поруч із житлом дитини – це велике питання. Він закликає, щоб батьки і вчителі нагадали дітям напередодні навчального року ключові правила безпеки.

“Знаю, що деякі школи планують на перше вересня, коли діти прийдуть до школи, першим уроком провести урок безпеки і в цей же день – тренування дій на випадок повітряної тривоги. Я дуже підтримую цю ініціативу і закликаю школи приділити цим питанням особливу увагу. Бо серед всіх прав учасників освітнього процесу право на життя і здоров’я – це абсолютний пріоритет”, – каже освітній омбудсмен.

Джерело.


Повернутись вверх