Якщо дитина не виспалася і почувається втомленою на ранок (ред. – через нічну повітряну тривогу), не варто її змушувати йти на перший урок. Це нормально пропустити заняття й наздогнати цю тему пізніше — міністр освіти Оксен Лісовий.
«Вночі була тривога, сиділи з дитиною в укритті, а зранку вже починаються уроки — як бути?» – питання, яке не врегульовано нормативно, але потребує відповіді у межах здорового глузду.
На моє переконання, якщо дитина не виспалася і почувається втомленою на ранок, не варто її змушувати йти на перший урок. Це нормально пропустити заняття й наздогнати цю тему пізніше. Наприклад, на платформі Всеукраїнської школи онлайн:
Він зазначив, що треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал на уроці та мати необхідний рівень концентрації.
“Якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну чи контрольну, треба надавати можливість доскласти цю роботу. І загалом варто у навчальному процесі фокусуватися на головному, використовуючи усі переваги академічної свободи”, — заявив міністр.
Треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал на уроці та мати необхідний рівень концентрації. Часом дорослим так само складно сфокусуватися після безсонної ночі, тоді що казати про школярів.
Якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну чи контрольну, треба надавати можливість доскласти цю роботу. І загалом варто у навчальному процесі фокусуватися на головному, використовуючи усі переваги академічної свободи.
❓Ще одне питання: що робити вчителю, який веде урок дистанційно, і в нього почалася тривога, а у дітей в класі ні? Звісно, перервати заняття та йти до укриття. Якщо є можливість продовжити заняття зі сховища – чудово. Якщо немає – це не катастрофа. Безпека – понад усе. Детальніші рекомендації від Міністерство освіти і науки України опублікуємо незабаром.
Чому наголошую на цьому? Бо це питання не стільки про академічну успішність і правила, скільки про ментальне здоров’я – і школярів, і педагогів. Усім зараз важко. Війна стосується кожного з нас. Привносить зміни у життя, у його різні сфери. Додається навантаження, якого б у мирний час не було. Тому зараз як ніколи важливо берегти свій ресурс та одне одного.
Стійкість – наша суперсила. Ми можемо більше, ніж думаємо. Але водночас маємо дбати про наше фізичне та психічне здоров’я, щоб мати стійке суспільство, яке здатне на більше
