В туалет лише у відведений час та аплодисменти вчителю: шокуюча сувора дисципліна закордонних шкіл
Зокрема у навчальних закладах Японії
Тут традиції незвичні для українців і навіть такі, що шокують батьківські серця, – пише Освіторія.
В Японії вимагають опанувати чимало знань та навичок ще до школи, до якої йдуть у 6 років: складати задачі за картинками та сприймати на слух, знати склад числа, рахувати до 1000, складати історії за картинками, знати хірагану (порівняно з іншими проста складова абетка, яка містить 46 знаків та 104 їхні поєднання і нині використовується лише в дитячих книжках).
Що ще має робити японський першокласник?
Розраховувати час
За рік до школи безтурботних малюків починають привчати все робити за годинником. Тим, хто ще не вміє читати та рахувати, погано розбирається у стрілочках годинника, вводять візуалізацію.
Тобто малюють день як графи чи кубики, кожен з яких означає одну годину. Із першого класу від дітей вимагають усе робити швидко та самостійно слідкувати за годинником, корегувати справи залежно від того, скільки часу залишилося.
Ходити в туалет за 7 хвилин
Опанувати управління часом вкрай важливо, адже на все в школі відведена обмежена кількість часу.
Батькам радять привчати майбутнього першачка ходити в туалет у відведений час, замість того, коли захочеться.
Бо на це є 10 хвилин перерви, а відпрошуватися на уроках можна лише у виняткових випадках і не більш ніж на 7 хвилин.
А ще тати з мамами, як радять експерти, водять малюків у торговельні центри, кінотеатри, офіси… спеціально до туалетів.
Так само швидко слід переодягатися та перевзуватися, стоячи (а не на стільцях, як у дитсадку). Швидко їсти, до того ж паличками, а не виделками.
Про перебирання їжею навіть не думають: до цього привчають ще в дитсадку.
Японський школяр має отримувати на обід протягом року 24 види продуктів і їсти їх, хоче він чи ні. Це теж освіта: тренування смакових рецепторів та сили волі.
Спілкування з педагогами
У дитсадку батьки мали змогу спілкуватися з вихователем, а в школі це майже заборонено. Виняток: стислі термінові повідомлення електронною поштою. Адже не можна забирати час шанованої людини.
Тож єдиний спосіб дізнатися про шкільні будні — привчити сина чи доньку ділитися враженнями.
Дотримуватися етикету та правил спілкування
У Японії їх чимало.
Наприклад, правильно вітатися, не дивитися в очі однокласникам, аплодувати вчителеві, коли він заходить до класу.
А ще дитина може розгубитися у великому колективі, адже група в дитсадку — до 10 малюків, а в класі зазвичай 40 учнів. Тому батькам радять водити синів і доньок на свята, у розважальні центри, на спортивні заходи, де одночасно багато людей.
Вправлятися зі шваброю та черпаком
Японські школярі самі прибирають класи. Для першачків може бути трагедією те, що їм не вдається добре викручувати швабру, правильно замітати. Із перших днів юні школярі чергують також на роздачі обідів.
Дитині доведеться розкладати рис черпаком та розливати суп. Хтось кинув усе, бо страва гаряча, хтось не вміє рівномірно набирати густину та рідину.
Усе це стрес та причина для сліз. Тож краще заздалегідь навчити першокласника це робити.
Що корисного?
Попри всі ці суворі правила та обмеження маленькі школярі почуваються життєрадісними, веселими. Вчителі поводяться дуже м’яко, не підвищують голос, не сваряться.
Правила подають легко й невимушено, немов правила гри, однакові й для самих педагогів, а обов’язки — як частину дорослішання та нових прав. Нині є певна мода звертати увагу лише на «хочу» дитини.
Але життя не завжди дає нам бажане, тож це не готує до дорослої реальності. Японія навчає, що «треба» не приголомшить першокласника, якщо правильно це подати.
Для довідки: станом на 1 січня 2023 року в Японії проживає 5158 громадян України. Після початку повномасштабної війни кількість українців у цій країні зросла майже вдвічі.
