З початку повномасштабного вторгнення Україна зазнала значних втрат у сфері освіти. Ці втрати стосуються і освітньої інфраструктури, і якості освіти. Попередньо прямі збитки оцінюються в понад 9 мільярдів доларів.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, близько 11 тисяч педагогічних працівників залишаються за кордоном.
Освітня спільнота занепокоєна наявними освітніми втратами. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий пропонує наступні шляхи:
✔ перегляд та адаптація освітніх програм;
✔ розроблення експрес-курсів;
✔ створення додаткового цифрового контенту та розвиток Всеукраїнської школи онлайн;
✔ тьюторинг та адаптація освітнього процесу.
Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України, вважає, що у навчальних закладах, де це можливо, варто поєднувати різні формати навчання.
Зокрема Законом України «Про освіту» передбачено можливість впровадження мережевої форми освіти. Ідеться про залучення партнерів у разі нестачі педагогічних працівників у школі.
Мережева форма освіти має суттєві переваги:
✔ Чудова можливість для шкіл, які мають недостатньо вчителів, наприклад, англійської мови, але мають бюджет на їх фінансування в повному обсязі. Замість перерозподілу робочих годин на 1 вчителя, школа «N» могла б звернутися до суб’єкта освітньої діяльності «Курси англійської мови» (як до підрядника) та залучити кваліфікованих фахівців.
✔ Можливість проводити заняття на базі обладнання партнера. Наприклад, якщо в школі «N» недостатня кількість комп’ютерів для проведення уроків інформатики, такі заняття могли би проводитись в інших школах, позашкільних закладах або навіть на підприємствах, де є відповідне обладнання.
✔ Мережева форма освіти поєднується з очною та дистанційною формами освіти. Наприклад, викладання англійської мови в 7-х класах школи «N» може виглядати таким чином: 7-А навчається за мережевою формою з фахівцями суб’єкта освітньої діяльності «Курси англійської мови», а 7-Б і 7-В навчаються з учителями школи.
Учителі школи спільно з підрядником можуть розробляти освітні програми відповідно до законодавства. Це дозволяє створювати освітні програми, адаптовані до потреб дітей певного класу або індивідуального навчання. Наприклад, може бути освітня програма з вивчення математики англійською мовою.
За словами фахівчині з освітнього менеджменту та формування освітньої політики Наталі Байтемірової, це дозволить оптимізувати ресурси.
«Мережева форма здобуття освіти – це можливість оптимізації та консолідації фінансових, кадрових та інфраструктурних ресурсів системи освіти громади для забезпечення якісної освіти не лише в межах одного закладу освіти, а в межах системи, це можливість дитині вийти за рамки однієї школи, і стати більш суб’єктним бенефіціаром ширшої системи», –зазначає Наталя Байтемірова.
Однак наразі мережева форма освіти не була реалізована ні в одному закладі освіти через недостатнє розуміння її особливостей та перешкоди. Необхідні додаткові роз’яснення «Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти» щодо впровадження мережевої освіти та регулювання з боку МОН.
Наталя Байтемірова пояснює, що головною перешкодою для розвитку мережевої освіти є неможливість отримувати освітню субвенцію іншими суб’єктами освітньої діяльності, окрім закладів загальної середньої освіти. Це створює обмеження в тому випадку, коли місцеве самоврядування неспроможне утримувати заклади позашкільної освіти або інших операторів освітніх послуг.
Існує невизначеність щодо розподілу обов’язків суб’єктів освітньої діяльності. Незрозуміло, як саме учасники мережевої взаємодії визначають джерела фінансування організації здобуття освіти за мережевою формою. Відлякують також потенційні перевірки, які можуть здійснюватись при залученні різних суб’єктів освітньої діяльності як партнерів закладу загальної середньої освіти.
Також виникає потреба в додатковій регламентації безпеки, якщо діти виходять з приміщення школи для занять на базі партнера. Бухгалтерська звітність та перерахунок коштів підряднику також вимагають уваги.
Попри наявні труднощі «Фондом освітніх ініціатив» впроваджується інноваційний освітній проєкт за темою «Організаційні та науково-методичні умови створення STEM-центрів», одним із завдань якого є визначити організаційні умови мережевої форми здобуття освіти з метою формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, зокрема здатність спілкуватися англійською мовою з носіями.
Наша мета – практично відпрацювати механізм організації мережевої форми освіти та отримати рекомендації щодо її можливого застосування, оскільки маємо значний потенціал, який наразі не використовується.
Впровадження мережевої форми освіти потребує вирішення ряду організаційних, методичних, технічних та фінансових питань, але має потенціал покращити якість навчання та подолати проблему рівного доступу учнів до якісної освіти.
