“Мама бачила ваше відео і сказала, що, мабуть, вашій Ользі Іванівні немає чим зайнятися. Замість того, щоб готуватися до уроків, вона танцює для відосиків”, – часом розповідають учні Ользі Негоді, вчительці української мови й літератури Аджамської школи, що на Кіровоградщині. У вільний час жінка веде свій блог у соціальних мережах, де показує своє життя, адаптує відеотренди та руйнує стереотипи про вчителів.
Зараз Ользі 31 рік, 10 з яких вона працює в Аджамській школі. Ольга педагогиня-організаторка, а також вчителька української мови та української й зарубіжної літератури. А ще вона депутатка Аджамської селищної ради. Свій блог почала активно розвивати на початку повномасштабного російського вторгнення, адже це допомагало у волонтерстві. Зараз блогерство – це хобі Ольги й спосіб творчої самореалізації.
Щоденно вона виходить у сторіз та рілз із життєвими історіями, кумедними відео, реакціями на гострі проблеми сьогодення, а також волонтерськими звітами й оголошеннями.
Кропивницьке медіа “Гречка” спільно з “Новою українською школою” поспілкувалися з вчителькою-блогеркою і дізналися про таке:
✔ як Ольга наважилася вести свій блог;
✔ чи дало це змогу бути ближчою до учнів;
✔ що думають про блогінг Ольги колеги й батьки;
✔ як TikTok допомагає волонтерити;
✔ як Ольга ламає стереотипи про вчительство.
“ОЛЬГО ІВАНІВНО, ВАМ ТІК ТОК ТРЕБА ЗНІМАТИ!”: ЯК “ШКІЛЬНА ФЕМІЛІ” ПІДШТОВХНУЛА ДО БЛОГЕРСТВА
Ольга Негода говорить, що була активною в соцмережах і до повномасштабного вторгнення. Втім, це не мало системності, стабільності й взагалі вчителька не думала, що це колись стане частиною її життя.
Раніше на своїх сторінках у соціальних мережах жінка висвітлювала здебільшого професійну діяльність, розповідаючи про досягнення своїх учнів. Говорить, що тоді це була “інша Ольга”, яка б ніколи не наважилася відкрити своє особисте життя.
“Я досі не зрозуміла, що насправді зі мною трапилося і чому я наважилася на це. Років два тому для мене було складно пересилити себе, аби поділитися чимось, а тим паче знімати відеотренди й робити це регулярно”, – згадує Ольга.
Найперший поштовх до блогерства вчительки зробила її “шкільна фемілі” – друзі Ольги, які колись були її учнями.
“Є четверо випускників різних років – один 2018, троє 2019 року – ми досі з ними спілкуємося, підтримуємо зв’язок. У 2021 році вони подарували мені лампу і штатив. Сказали: “Ольго Іванівно, вам TikTok треба знімати”. Я дивилася на ту лампу місяців два, мабуть. Потім влітку ще один випускник (уже 2020 року) якось сказав: “Ну, Ольго Іванівно, ну чого ви? Давайте! Вчитель у соцмережах – це класно!”- згадує героїня.
Тоді Ольга спробувала записати декілька відео. Після цього зняла з одним із класів школи популярний тоді тренд, який одразу “залетів” на 600 тисяч переглядів.
Ще одним поштовхом стало знайомство із блогом вчительки з Івано-Франківщини Надії Равлюк. Про неї Ольга дізналася, коли проходила курс “Як впроваджувати вчительську діяльність в Instagram”. Спостерігаючи за колегою, Ольга зацікавилася блогінгом ще більше.
ВЧИТЕЛЬКА-БЛОГЕРКА: РЕАКЦІЯ УЧНІВ, БАТЬКІВ ТА КОЛЕГ
“Для мене – це спосіб проявити себе, відкритися, втілити свій творчий потенціал”, – ділиться Ольга. Та зізнається, що поєднувати вчительство і блогерство складно. Зокрема, складно знайти на все час, але це не єдиний виклик для педагогині, яка наважилася публічно демонструвати своє життя.
“З одного боку, маю основні робочі обов’язки. Частину роботи, як і більшості вчителів, доводиться “нести додому”. Проте я відчуваю, що тепер маю відповідальність і перед своєю аудиторією в соцмережах, і мушу вийти, як мінімум, у сторіз”, – каже Ольга.
У її блозі не лише розважальний контент. Часто відео Ольги – це реакція на ті чи ті проблеми, які турбують українців, або ж події, пов’язані з повномасштабною війною, які сьогодні стаються ледь не щодня.
А ще на своїх сторінках вона викладає корисні роз’яснення. Наприклад, минулого року Ольга у своїх відео допомагала випускникам писати мотиваційні листи.
Оскільки в школі героїня обіймає посаду педагогині-організаторки, то її знають усі школярі – від найменших до найстарших. Серед підписників у її блозі діти, звісно, теж є.
“За моїми спостереженнями, коли учні бачать, що вчитель займається соцмережами, вони до нього більш відкриті. У мене були випадки, коли діти з якими я дуже близько ніколи не працювала, самі підходили й починали щось розпитувати”, – ділиться вчителька-блогерка. Ольга каже, що для сучасних дітей важливо бачити вчителя “живим”, таким, який він є вдома, на вихідних, з родиною – знати більше про його життя.
“Діти дійсно це люблять. Не скажу, чи це впливає на рівень їхньої поваги до мене, чи глибину підготовки до уроків, але вони стали до мене більш відкриті. Ми зі ще однією колегою, яка теж веде блог у ТікТок, знаємо дітей краще, ніж інші вчителі, адже учні довіряють нам і відчувають, що ми їх можемо зрозуміти.
Я вважаю, що сучасний вчитель повинен хоча б мінімально презентувати себе в соцмережах, бо для дітей це дуже важливо. Вони хочуть знати про тебе більше, діти не хочуть бачити вчителя лише на уроці біля дошки чи біля ноутбука – вони хочуть знати нас насамперед як людей”, – переконана педагогиня.
Самі учні теж залюбки погоджуються зніматися у відео педагогині. Втім, якщо Ольга й залучає дітей (а це буває рідко), то лише старшокласників.
Водночас колеги Ольги по-різному реагують на її блогерство. Батьки учнів теж мають розбіжні думки щодо цього. Наприклад, блогерка розповідає, що іноді помічала, як колеги дивляться її відео у TikTok та чула, що вони їх обговорювали.
“В очі казали, що потрібно мати сміливість, аби презентувати себе великій аудиторії. Можливо, поза очі говорили щось інше. Таке може бути. Але мені головне самій розуміти, що я на своєму місці й займаюся своєю справою”, – підкреслює жінка.
“ПІСЛЯ РОБОТИ ВОНА МАЄ ПРАВО НА ТЕ, ЩО Й ВСІ ІНШІ – МАТИ ХОБІ, ЩО ПРИНОСИТЬ ЇЙ ЗАДОВОЛЕННЯ”: ПРО БОРОТЬБУ ЗІ СТЕРЕОТИПАМИ
Ольга каже, що на початку було складно наважитися та відкритися. Зараз навіть сама чітко не може згадати, що саме і в який момент її “переломило”. “Аби мені років три тому сказали, що я зможу демонструвати своє особисте життя в мережі й відкриватися публіці, то, напевно, і сама б тоді не повірила”, – ділиться Ольга.
Жінка розуміє, що суспільству інколи може бути складно це прийняти. Але ж вчителі – це звичайні живі люди, які мають життя поза школою. Стереотипів, що вчитель має бути стриманим, не має афішувати своє особисте життя, не має жартувати, а то і сміятися із сучасних жартів, дуже багато. Серед поширених стереотипних коментарів: “Ти ж вчителька української мови! Як ти могла поширити відео чи допис із неправильно вжитим словом, чи з помилкою в тексті?”
“Бувало багато ситуацій, коли деякі вчителі, які на мене підписані, коментували: “Як ти можеш таке викладати? Там помилка!”Тоді я пояснюю, що це не я записувала звук, що це фановий тренд і так має бути, але все одно вони вважали, що оскільки я вчителька української мови, то не маю права поширювати слова з помилками”, – розповідає Ольга.
Вона акцентує, що її сторінка – це не професійний блог, де вчитель навчає свого предмета. Якраз навпаки – вчителька вона в школі, а після роботи має право на те, що і всі інші – мати хобі, що приносить їй задоволення.
“Для мене це розрядка. Я хочу займатися ще чимось, крім школи. Років п’ять тому в мене, як у педагога-організатора, була більша завантаженість. Тоді було багато конкурсів, ми з дітьми їздили на змагання, впроваджували проєкти. Тоді в соцмережах я розповідала про активність наших учнів. Зараз цього немає, тому мені затісно”, – каже Ольга.
ЯК БЛОГ ДОПОМАГАЄ У ВОЛОНТЕРСТВІ
На початку повномасштабного вторгнення Ольга припинила вести мережі. Певний час не могла змусити себе це робити, але поштовхом до активізації стало волонтерство.
Допомагати військовим Ольга Негода почала ще в 2014. Тоді вона створила спільноту “Аджамка патріотична”. У той час Ольга була однією з ініціаторок волонтерського руху у своєму селищі.
“Тоді стало модним фарбувати мости в кольори прапору. І я подумала, що теж можемо зробити таке в Аджамці. З того, мабуть, і почався патріотичний рух тут“, – згадує вчителька.
Так, у 2014 році на День Конституції Ольга Негода та ще декілька її однолітків пішли фарбувати стелу при в’їзді в село. Поки фарбували, водії зупинялися і приєднувалися: хтось допомагав зачищати поверхню під фарбу, інші привезли пульверизатор. Спільними зусиллями стела за день стала жовто-блакитною. За прикладом учительки до волонтерської діяльності почали долучатися і школярі. Далі були різні благодійні ярмарки та ініціативи.
Коли ж почалася повномасштабна війна, Ольга спільно із завідувачкою сільського будинку культури Ларисою Бабич створили волонтерський центр, адже багато мешканців громади хотіли допомагати нашим військовим, готуватися до опору та можливої окупації.
“На початку повномасштабної війни я перестала знімати. Мені зовсім нічого не хотілося. Але коли пішла волонтерити, то зрозуміла, що необхідно якось розповідати про потреби. Тоді й замислилася, що, окрім тих оголошень, які я викладаю в соцмережах, треба ще щось транслювати аудиторії, якось залучати їх до своєї сторінки. Хоча б для того, щоб ті ж збори були ефективнішими”, – згадує жінка.
З того часу вчителька почала своє активне блогерство. Відтоді аудиторія в Instagram виросла із 200 підписників до 3 200, а в TikTok вже налічує понад 5 500 фоловерів. У планах та мріях – дійти, як мінімум, до 10 000 підписників.
Блогерка говорить, що в TikTok значно простіше залучати аудиторію, а от в Instagram доводиться запускати рекламу. Крім того, вона й сама відкрита до рекламних інтеграцій і вже співпрацює із кількома блогерами та брендами.
На своїх сторінках Ольга показує життя таким, яке воно є, – без спроби надати штучного лоску. Вона знімає відео у своєму будинку та дворі, пропагує здоровий спосіб життя, закликає звільнятися від комплексів. Ольга не намагається створювати ідеальний блогерський образ, а виходить до аудиторії “живою”. І, звісно ж, продовжує через свій блог втілювати волонтерські ініціативи та демонструвати їхні результати.
Таміла Делюрман, спеціально для “Нової української школи”
