facebook

Хто дезінфікуватиме класи та хто доплачуватиме вчителям за ризики: освітянка про питання, які залишились без відповіді

Норма рекомендацій МОЗ і МОН правильна, але втілення її не продумане, вважає освітня експертка.

 


Новий навчальний рік 2020/2021 розпочнеться в абсолютно новому форматі. В деяких областях України учні не потраплять навіть на традиційну лінійку до Дня знань, а у тих регіонах, де свято Першого дзвоника проведуть, дотримуватимуться рекомендацій МОЗ та МОН: соціальна дистанція, маски, антисептики і уроки на свіжому повітрі.

Але чи вдасться ідеально виконувати ці вимоги всередині закладу, протягом всього навчального року? І наскільки сильно загальнонаціональний карантин «вдарить» по українській освіті?

Відповіді на ці питання спробувала дати у своїй публікації освітня експертка, письменниця та блогерка Татуся Бо – її пост на своїй сторінці опублікував заслужений вчитель України Віктор Громовий.

За кілька днів моя дитина має йти у школу. У звичайну державну школу, звичайного, не найкращого в столиці району. У цей час я, певно, мала б купувати пластилін, шукати зошити в косу лінію, лінійки, ручки, олівці, численні альбоми і милі душі шкільні дрібнички. Натомість, зараз я і тисячі інших батьків, вчителів, директорів вдивляємось у рекомендації то МОЗу, то МОНу, то департаменту освіти, то ще якогось інституту і потужно так дивуємось. Бо ледь встигаємо розібратися в одних рекомендаціях і зрозуміти, куди і як мають йти діти, як виходить наступна рекомендація до останньої рекомендації.

По факту, на 26 серпня, я нарахувала, як мінімум, 6 різноманітних редакцій тих рекомендацій і ще безліч усіляких роз’яснень, які самозаперечувалися і заперечували одна одну.

Все це складається в одну єдину картину: ні МОЗ, ні МОН поняття не мають, з чим вони мають справу, як тут діяти і головне – навіщо. Їм складно підтвердити кожен із пунктів своїх рекомендацій фактами.

Озираючись на усі три літні місяці і діяльність в освітянській галузі за останні два тижні, мушу визнати, що, поки батьки і вчителі в усі доступні отвори державної влади волали «Альо, що там буде з наступним навчальним роком?», ці люди від державного управління займалися чортзна-чим: розвалювали систему незалежного оцінювання випускників, протягали в освіту своє старе і улюблене «рішалово» і аж ніяк не розв’язували проблеми галузі. Тож наразі ми маємо ось такий початок року:

1. Україна розділена на епідеміологічні зони, в залежності від кількості хворих — зелена, жовта, помаранчева і червона.

2. У регіонах, які знаходяться в зелених і жовтих зонах, діти йдуть в школу. В помаранчевих – йдуть не всі. В червоних – сидять на дистанційній освіті.

3. Незалежно від кольору зони, школи мають бути забезпечені паперовими рушниками, милом, дезінфекторами. І тут цікаво, бо забезпечувати це все мають місцеві бюджети. Проте, деякі особливо сердобольні директори вже вийшли до батьків з простягнутою рукою і старою піснею: «Ви ж знаєте, в якій країні ми живемо, голі, босі, з вас 300 гривень, відро мила, антисептику і 20 кілометрів рушників» (це мій довільний і творчий переклад тієї пісні).

Чтайте також:  Вчитель на дистанційці під час самоізоляції отримуватиме повну зарплату за наявності наказу директора школи, – освітній омбудсмен

Щодо мила, антисептиків і дезінфекторів – в цілому нормальна вимога, проте і тут є питання. Я не знайшла даних щодо засобів, рекомендованих до використання у дитячих колективах, і можу тільки припустити кількість алергічних реакцій і отруєнь, бо ж ніхто не купуватиме якісні і гіпоалергенні засоби. Буде старе і добре хлорне вапно, яке виїдатиме очі.

А ще в останній вимозі МОЗу йдеться про те, що учні мають кожної перерви ретельно мити руки. Цікаво, школи порахували такий розхід матеріалів, балансоутримувачі передбачили такі витрати і авральну доставку всього цього у школи?

МОЗ і МОН уявляє собі, як клас із 30 учнів має помити кожної перерви руки, якщо в класі 1 умивальник, а в кращому разі – 8 умивальників в туалетах на поверсі (в багатьох старих школах умивальників аж два на увесь поверх)? При цьому за перерву класи мають провітрюватися, діти ізольовано від інших відпочити перед уроком, поїсти в класі, підготуватися до наступного уроку і водночас має пройти дезінфекція класу і всіх робочих поверхонь. Як я не намагалася уявити цю логістику, я не змогла.

До того ж і досі не сказано, хто має дезінфікувати класи. Вчитель? У нього геть інші обов’язки, і короткої перерви ледь вистачає, щоб видихнути і схопити матеріали для наступного уроку. Прибиральниці? Навіть якщо їх роботизувати, вони не зможуть прибрати десяток класів за перерву. Діти? Якщо дитина отримає опік очей чи шкіри від дезінфекторів, я перша допоможу подати в суд і виграти його. Батьки? Так їм же ж «суворо заборонено заходити в школи».

Ще раз наголошую, що норма рекомендації правильна, але втілення її не продумане завчасно і не підкріплене нормами і пунктами бюджету, які мали б передбачити додаткові точки для миття рук, стаціонарні чи тимчасові. А ще не враховано, що в більшості шкіл вода лише крижана — немає там гарячої води і ніколи не було. Уявіть собі, як там митимуть руки. Ще раз нагадаю, що з державного бюджету, і саме з антикоронавірусного фонду поки що не було профінансовано жодного пункту цих рекомендацій. Навіть обов’язкові субвенції профінансовані менш ніж на третину. Наприклад, з НУШівського мільярду на місця надійшло лише триста мільйонів.

4. Маски. То ж в масках чи без масок мають ходити учні до школи? Згідно з даними медичних служб, маски дещо зменшують розповсюдження вірусу. Тобто якщо ви захворіли, то маска ймовірно зменшує шанси на те, що люди, які контактують з вами, захворіють. Проте це ефективно, якщо контакт не тісний і нетривалий. Якщо ж люди в масках тривалий час перебувають в одному приміщенні – дихають, кашляють, чухаються, торкаються руками, тілами, сидять поряд за партами, – то ефективність масок знижується аж до нуля.

Чтайте також:  Вчителі, які працюють дистанційно на лікарняному, втрачають 50% зарплати – це порушення прав освітян, – Сергій Горбачов

Тому спочатку в рекомендаціях вказували повсякчасне перебування в стінах школи у масках, потім сказали, що в масках лише на перервах, потім повідомили, що в масках лише на перервах учні середньої і старшої шкіл. Згодом наголосили, що вчителі на уроках без масок, але в помаранчевих зонах – у пластикових прозорих щитках. Отже, у школах учні середньої та старшої школи на перервах мають бути в масках. Маски повинні регулярно змінюватися, правильно утилізуватися. Діти початкової школи на уроках і перервах можуть бути без масок.

5. Якщо ж у класі виявлено хвору на коронавірус дитину, то такий клас має піти на самоізоляцію. А як же вчителі? Заступниця т.в.о. міністра освіти Любомира Мандзій якось не дуже впевнено говорить про встановлення кола контактних осіб, які підуть на самоізоляцію.

У вчителя за день може бути 5 уроків у різних класах, це, на хвилиночку, близько150 учнів, і ще ж колеги в учительській – система може просто сколапсувати на одному випадку.

6. Навчання на свіжому повітрі. В рекомендаціях МОНу чітко вказано, щоб вчителі якомога більше уроків проводили надворі на свіжому повітрі. Але дивлячись на те, як адміністрації і вчителі відреагували на ці рекомендації, можна припустити, що педагоги здебільшого поняття не мають про принцип інтегрованого навчання і можливості навчання на свіжому повітрі. Інакше б не починали скрізь де тільки можна будувати вуличні класи, рубати лавки, ставити парти, дошки і столи.

7. У помаранчевій зоні навчання у школі має відбуватися у змішаному форматі. Тобто клас ділиться на групи, частина класу вчиться у школі, частина вдома. Можна класи поділити на групи, і тоді частина дітей з дому дивитиметься урок онлайн, але тут є кілька питань:

де взяти обладнання для онлайн-трансляції уроків?

чи можна вважати онлайн-присутність на уроці (без зворотного зв’язку і можливості щось уточнити чи перепитати) повноцінним навчанням?

Також є варіант, коли одна група дітей приходить у школу на лекції і йде додому на самостійне освоєння, тим часом інша група робить так само. Усі ці моделі недосконалі. До того ж, нагадую, жодної копійки на технічні засоби і доплати вчителям у бюджеті не передбачено.

8. Дистанційна освіта. Я дуже щиро сподівалася і повсякчас уповала, що нарешті прокинеться та армія методистів і принаймні піде і вкраде, спише, випросить, виклянчить методики дистанційного викладання у центрів дистанційної освіти, які мають багаторічний і доволі успішний досвід. Так от, на сторонні, не МОНівські кошти, тільки минулого тижня було запропоноване вчителям хоч якесь навчання щодо формату дистанційної освіти.

Чтайте також:  У МОН запевняють у незмінності курсу реформ

З огляду на те, як багато вчителів у нас в країні і скільки з них не має ні інтернету, ні засобів та техніки, і в цьому році дистанційна освіта тільки в кількох школах буде дистанційною. Решті потрібно готуватися до повідомлень у вайбері.

От тільки я попрошу чиновників від освіти таке навчання у вайбер не називати дистанційною освітою, не вводити в оману ні себе, ні батьків, ні учнів. Будьте сміливими і чесними: називайте це повною відсутністю навчання.

Я нагадую ще раз: ні на дистанційну освіту, ні на матеріали, ні на технічні засоби для учнів та вчителів, ні на інтернет й досі не витрачено ні копійки бюджетних коштів.

9. Щодо вчителів. Окремо дуже довго думали і гадали, чи робити педагогам регулярні тести на коронавірус, і в результаті не запропоновано нічого. Це при тому, що значна частина педагогів якраз у групі ризику. Ніхто навіть не натякнув на якусь програму медичного захисту чи підтримки педагогів. Ну хіба дозволили маски на щитки замінити і не передбачили ні копійки доплат. А в окремих вишах викладачів і зовсім змушують підписувати заяви, буцімто викладач поінформований про ризики і бере на себе всю відповідальність за те, що він може заразитися і померти, а ЗВО тут ні до чого.

Ви скажете, що все це рекомендації, і їх можна виконувати, а можна й не виконувати. І ви матимете рацію. Але директори шкіл вас не зрозуміють, бо всю відповідальність покладено саме на них. І якщо, не дай Бог, хоч один учень школи захворіє і не переживе хворобу, то за відсутність санітайзеру хоч у якомусь кутку, за відсутність контейнера для використаних масок чи паперових рушників, за те, що десь задерся жовтий скотч-розмітка на сходах, директор цілком ймовірно може загриміти за ґрати.

Я вважаю, що цей рік буде важким для всіх: і для батьків, і для вчителів, і насамперед для учнів. Важливо налагодити нормальний зв’язок між педагогами і батьками, врешті зрозуміти, що ми тут не вороги – ми союзники. І там, де вчителі бояться і не можуть змінювати ситуацію, батьки мають значно більше волі і впливу.

Лишайтесь здоровими і завжди відстоюйте права свої і своїх дітей. Ніхто крім вас цього не зробить. І ми готові усіляко підтримувати вас у цій боротьбі.

Джерело.


Повернутись вверх