Допомога в проходженні курсів — має суворо каратися!
Інформує Всеосвіта.
Здавалося б, що може бути простішим за підвищення кваліфікації дистанційно?! Зварив філіжанку кави, увімкнув легку музику та комфортно для себе проходиш модулі обраного курсу. Якщо треба відпочити — гуляєш. Якщо потрібно повторити — повертаєшся до попереднього модуля. Зазвичай будь-який базовий курс можна пройти за вихідні, в результаті, оновленні знання та сертифікат підвищення кваліфікації, яким можна пишатися, бо це свідоцтво вашого професіоналізму та професійного розвитку. Хіба виникає проблема звітувати на педагогічній раді, якщо ви самостійно пройшли курс та опанували нову для вас тему?! Звичайно ні, якщо вчитель здатен провести урок в класі, де 30 учнів, то так само здатен і звітувати перед колективом про отриманні знання під час навчання. А якщо це практичний курс, тоді взагалі можна продемонструвати результат свого навчання і навіть навчити чомусь новому своїх колег.
Шахрайський ринок ПК
Тож, чому, попри зручність проходження дистанційних курсів ПК, досі існують педагоги, які використовують шахрайські методи проходження ПК та отримання сертифікату? Поговорімо про це!
Дивина, проте в інтернеті досі майорять спільноти з шахрайськими пропозиціями пройти за вас будь-які курси. Ба більше, в певних колах досі існують стереотипи, що це нормально. На адресу нашої редакції нещодавно надійшов лист з проханням оприлюднити шахрайську спільноту під назвою «Сертифікат».
Яка може бути допомога у проходженні курсів третіми особами? Ніякої, адже будь-яке навчання передбачає самостійну зануреність в процес навчання. Будь-яка допомога в проходженні курсів є прямим порушенням академічної доброчесності та має бути оприлюднена на загал з метою зробити недоброчесних педагогів більш відомими та покараними на рівні адміністрації.
Раніше я вже писала про іншу шахрайську схему, де оприлюднила імена шахраїв.
Що має робити директор?
Директор має вимагати звітувати на педагогічній раді про набуті знання на будь-якому курсі підвищення кваліфікації. Саме педагогічна рада має вирішувати долю отриманого сертифіката. Наприклад, на Всеосвіті є сторінка перевірки сертифікату за номером, що дає можливість на базовому рівні ознайомитися з програмою курсу, структурою модулів та датою видачі сертифіката. Для додаткової зручності на сертифікаті є Qr-код для швидкого доступу до перевірки.
Директор навчального закладу має повне право моніторити процес ПК та вимагати звітувати на педагогічній раді про результати проходження курсів/вебінарів/семінарів/марафонів тощо. Для зручності Всеосвіта створила персональний кабінет директора для моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогічними працівниками вашого закладу освіти.
Хто несе покарання?
Не зважаючи на те, що всі учасники освітньої діяльності мають плекати доброчесність, винний буде завжди той, хто наважився обійди закон та порушити академічну доброчесність. Як відомо, в США студента можуть виключити з університету за порушення академічної доброчесності. Чи буде педагог ризикувати своєю кар’єрою маючи розуміння, що за купівлю сертифіката його імовірно звільнять? Попит на купівлю сертифікатів свідомо створюють саме недоброчесні здобувачі освіти, які порушують Закон про освіту.
Хто винний?
В суспільстві панує стереотип, що завжди винні реформи. Суспільство боїться змін, особливо, якщо не розуміє їх. Новий формат ПК у суб’єктів ПК створив абсолютно новий ринок. Якщо раніше потрібно було їхати в ІППО задля ПК та отримання сертифіката, то сьогодні можна обійтися зручним форматом дистанційного ПК. Проте, досі лишилася категорія освітян, які вважають, що достатньо обізнанні в усіх сферах аби витрачати свій час на нові курси. Така категорія освітян не з’явилася нізвідкіля, це ті самі методи, що практикувалися і раніше, але в очному форматі.
Тож, коли ми сьогодні спостерігаємо картину недоброчесної поведінки, це лише свідчення глобальної проблеми недоброчесності певних груп освітян, які так само здобували сертифікати і раніше, різниця лише у зміні майданчика для купівлі сертифікатів. Саме відкритий ринок ПК показав цю проблему та дав більше методів впливу на недоброчесних здобувачів освіти.
Винні платні курси
Насправді НІ! Платні курси завжди відштовхують недоброчесних освітян, оскільки до ціни за курс додається вартість послуг за проходження таких курсів третіми особами. Тобто, будь-якому освітянину, який хоче схитрувати, вигідно придбати у шахраїв сертифікат за безплатний курс, де мінімум перевірок та безлімітний доступ. Ми раніше вже писали про масові безплатні курси та їх небезпеку. Саме тому на майданчиках з продажу сертифікатів ви, майже, не зустрінете продаж сертифікатів з платних курсів. А у випадках виявлення порушення такі майданчики, як Всеосвіта, проводять розслідування та анулюють сертифікати отриманні недоброчесним шляхом.
Якісна освіта не може бути безплатною!
Саме якісні дорогі курси здатні кардинально позитивно вплинути на ринок ПК та дати знання, які дійсно ефект «довгого хвоста». Наприклад, освітній центр для педагогів «Я і моя школа» надає професійний розвиток педагогів у сфері підвищення кваліфікації. Сьогодні не існує жодного безплатного курсу, який би надав такий високий рівень ПК педагогічних працівників і був настільки ефективним, як програма курсів від «Я і моя школа».
Як боротися з чорним ринком сертифікатів?
Щоб почати боротися з чорним ринком сертифікатів варто спочатку усвідомити масштаб базового порушення академічної доброчесності. Наприклад, ви купили комп’ютер і якщо вам на касі запропонували встановити піратський Windows, це вже тягне за собою логічну послідовність порушень доброчесності, а саме: піратський Windows → піратський офіс → фільми через піратські сайти → безплатні масові курси. Приклад може бути не зовсім коректним, проте, якщо людина звикає порушувати доброчесність на всіх рівнях користування комп’ютером, то в результаті стирається межа дозволеного щодо отримання таким шляхом → сертифікатів. Такий самий приклад можна продемонструвати в класі, коли учень списує домашні завдання → далі стирається межа у використанні ГДЗ → далі готові презентації → готові дипломні → що в результаті призводить до відсутності етичних норм щодо продажу чи купівлі шахрайських сертифікатів. Навіть той факт, що вчитель використав для уроку зображення з інтернету без вказання джерела, свідчить про дозволеність порушувати кордони у використанні чужого контенту. Саме тому важливо дотримуватися доброчесності починаючи з ліцензованих комп’ютерних програм і закінчуючи використанням тільки ліцензованих зображень. Хоча зрозуміло, що питання ліцензійності програм та академічна доброчесність, це різні речі, бо академічна доброчесність, це видавати чужу роботу за свою. Якщо дотримуватися доброчесності на всіх рівнях користування контенту, то у дорослого громадянина не виникатиме бажання видавати чужі досягнення за свої, адже академічна доброчесність закарбується на рівні культурних цінностей.
Якщо законодавство України не передбачає сувору адміністративну відповідальність за порушення Закону про освіту, а саме академічну доброчесність, покаранням може стати публічне розголошення всіх причетних до порушення академічної доброчесності. На педагогічній раді директор може продемонструвати своє негативне ставлення до шахрайських методів отримання сертифікатів і тим самим плекати культуру дотримання академічної доброчесності.
Вихователь/вчитель/викладач імена яких були розкриті під час розслідування шахрайських схем, мають відчути осуд суспільства за свої недоброчесні дії та професійну консультацію щодо подальших дій.
Пам’ятаймо, не можна толерувати свідоме порушення академічної доброчесності!
Ви погоджуєтеся з думками автора статті?
