Менше критики, більше любові й уваги до потреб дитини – як батькам підтримати підлітків під час вступної кампанії

Менше критики, більше любові й уваги до потреб дитини – як батькам підтримати підлітків під час вступної кампанії

Міністерство освіти і науки України поширило поради для батьків від психологів ГО “Підтримай дитину” щодо того, як підтримати підлітка під час вступу.

Матеріал доступний за посиланням. Публікуємо його у майже незмінному вигляді.

1. Будьте на боці вашої дитини. Часто батьки занадто тиснуть на дитину в прагненні забезпечити максимальний успіх і найвищі результати, адже розуміють важливість освіти і хочуть для дитини найкращого. Проте саме батьки мають бути найбільшим союзником дитини. Незалежно від того, чи вступить вона в омріяний заклад освіти, її потрібно підтримати. Дитина має завжди відчувати, що батьківська любов є безумовною.
2. Дайте дитині висловитися і почуйте, що вона хоче. Навіть якщо заклад освіти вже обрали заздалегідь, слід уточнити в дитини її думку, перепитати, обговорити “за” і “проти”. Вступ до омріяного закладу освіти є тільки початком  шляху дитини в навчанні: слід упевнитися, що дитина змотивована до подальшого навчання й опанування професії.
3. Підтримайте емоції дитини. Вступна кампанія може викликати в дитини різні почуття й стани: нервозність, тривожність, страх неуспіху чи помилки, гнів на себе тощо. Особливо ці почуття є складними для підлітків, адже вони часто намагаються приховати їх і вважають, що вже занадто дорослі для батьківської підтримки. “Спробуйте поговорити з ними про те, що вони відчувають, поділіться своїми власними почуттями та запевніть, що ви завжди поруч і що їх емоції виправдані та зрозумілі зараз”, – радять психологи.
4. Будьте чуйним. Потрібно звертати увагу на стан дитини й намагатися забезпечити їй відчуття емоційної безпеки. Вступна кампанія є стресовою для дитини, тож завдання батьків – максимально знизити рівень стресовості вдома й забезпечити для вступника безпечне місце, де він/вона може відпочити та отримати підтримку.
5. Потурбуйтеся про фізичний стан дитини. Потрібно простежити, аби дитина відпочивала, максимально дотримувалася режиму дня, харчувалася вчасно. Це досить складно з підлітками, адже вони часто нехтують сном або графіком,  проте варто спробувати м’яко проговорити потребу дбати про фізичний стан і самим показати приклад.
6. Не критикуйте, а підтримайте позитивне мислення вашої дитини. Не варто намагатися вказувати, що дитина робить не так, слід утриматися від висловлювань осуду. Навпаки, необхідно підтримувати позитивне налаштування дитини, навіть якщо вона відчуває наразі труднощі. Критика не допоможе дитині досягти успіху, проте може нашкодити подальшим стосункам із батьками.
7. Будьте для дитини найбільшим уболівальником. Дитина може не вступити до омріяного закладу освіти, але від цього не перестане бути безумовно любленою батьками. “Ваша критика, ваша тривожність – це прояв вашої турботи, але вашій дитині наразі потрібен її щирий вболівальник, який підтримає та дасть впевненість у своїх силах, порадить та підтримає, якими б не були результати вступної кампанії”, – додають фахівці.

Підлітки в більшості випадків є дуже чутливими, і їхня впевненість у собі залежить від великої кількості факторів, зокрема від налаштування та особливостей мислення. Під час вступної кампанії впевненість підлітків у собі може значно зменшитися під тиском зовнішніх факторів чи внутрішніх переживань.

Як зазначають експерти ГО “Підтримай дитину”, у дітей може виявлятися негативне мислення, яке буде заважати під час вступної кампанії обрати заклад освіти, бажану  спеціальність тощо.

Загалом є п’ять виявів негативного мислення, що можуть вплинути на налаштування дитини під час вступної кампанії, зокрема:

• фіксоване негативне мислення: “Я не можу цього зробити” або “Я навіть не буду пробувати, бо не зможу”;
• негативне налаштування: “Я просто знаю, що я не така/такий”;
• негативне порівняння: “Я гірша/гірший ніж інші”;
• відключення: перепони можуть бути реальними, проте подоланними, але дитина навіть не намагається шукати такі рішення;
• мислення, що передбачає чіпляння за проблеми.

Аби підтримати дитину, можна виконати просту вправу: запропонувати дитині при фіксованому мисленні перетворити її негативне налаштування на тимчасову проблему. Зокрема, фразу “Я не можу цього зробити” варто доповнити словом “поки”: “Я поки не можу цього зробити”.

Таке формулювання забезпечуватиме налаштування дитини на успіх і сприятиме зменшенню тривожності перед випробуваннями вступної кампанії.

Якщо дитина не вступила в омріяний заклад освіти, її можуть охопити найрізноманітніші емоції та почуття: розпач, страх, тривога, провина, зневіра у собі та власних силах тощо.

Команда психологів “Підтримай дитину” розробила рекомендації для батьків, як підтримати дитину, якщо вона не вступила до бажаного закладу вищої освіти:

• Будьте поруч. Найімовірніше, дитина важко переживає свою невдачу, їй  потрібно із кимось поговорити, відчути підтримку. Слід вислухати всі скарги дитини, дозволити їй побути “маленькою” поруч із батьками.
• Демонструйте дитині, що ви її приймаєте і любите попри невдачі. Дитина повинна відчувати, що не має “заслуговувати” батьківську любов – любов має бути беззаперечною, просто за те, що дитина є.
• Не звинувачуйте дитину в невдачі. Не варто докоряти, що дитина погано готувалася до іспитів, занадто багато гуляла із друзями, не відповідальна тощо. Такі слова не змінять ситуацію із вступом, проте можуть глибоко травмувати дитину, пригнітити інтерес до навчання, стати чинниками затяжної депресії.
• Забудьте про залякування. “Не апелюйте професіями двірника чи касира у ваших розмовах. Навпаки, мінімізуйте негативні наслідки. Акцентуйте, що ваша дитина має здібності та все в неї вийде наступного разу”, – пояснюють психологи. Ситуація, що склалася, – це новий досвід, а не трагедія.
• Вкажіть на можливості. Слід проаналізувати ситуацію разом із дитиною, віднайти певні переваги. Наприклад, вона зможе відпочити від напруженого періоду складання іспитів, за рік підготуватися краще й досягти мети – або спробувати щось інше та змінити професійні орієнтири тощо.
• Розробіть разом із дитиною план подальших дій. Можна скласти список чи намалювати пункти, якими дитині тепер необхідно буде керуватися. Однак не можна нав’язувати свою думку та переконання, слід дослухатися до бажань підлітка. Як діяти далі – вибір дитини.
• Зверніть увагу на фізичний та психологічний стан дитини. Невдача може спричинити депресивні стани. Слід проконтролювати, чи нормально дитина спить, харчується, чи стали їй притаманні емоційні гойдалки тощо. У разі фіксації тривожних сигналів потрібно звернутися до відповідного фахівця (психолога, невропатолога тощо).

“Дотримуючись цих простих рекомендацій, батьки не тільки якісно підтримають своїх дітей, а й зміцнять довірливі стосунки, налагодять комунікацію, сприятимуть зростанню психологічно благополучної молоді”, – резюмують психологи.