Юридичне розʼяснення про відрахування учнів на сімейній формі, “повторний рік” та навчання в старшій школі дітей з ООП
“У школі сказали, що з вересня сімейної форми навчання не буде”, “у Viber-чаті класу вчителька посилається на неіснуючий закон і каже, що треба повертатися в Україну або забирати документи”, – повідомлення такого змісту приходять на пошту редакції та все частіше трапляються на сторінках у Facebook.
Окрім цього, є випадки, коли учнів на сімейній формі навчання, які тимчасово перебувають за кордоном, просять приїхати в Україну, аби очно написати семестрові/річні контрольні роботи. Батьки цікавляться, чи законні такі дії адміністрації.
Серед питань дорослих щодо відрахування/переведення учнів на наступний рік є ще декілька:
- за яких умов учня 1 класу можуть залишити на другий (повторний) рік;
- чи можуть відрахувати дитину, яка пів року не виходить на звʼязок, а про її місцеперебування нічого не відомо;
- чи можуть навчатися в старшій школі (10–11 клас) діти з ООП на індивідуальній або інклюзивній формі навчання.
Відповіді на всі ці питання читайте в новому юридичному розʼясненні від “Нової української школи”.
- У нашій школі є учні, які тимчасово перебувають за кордоном і навчаються в Україні на сімейній формі. Нас поінформували про те, що наступного року в нашій школі не буде сімейної форми навчання. Тобто є лише 2 варіанти: або діти повертаються в Україну на навчання, або будуть відраховані зі школи. Чи законно це?
Згідно із законодавством, батьки (або інші законні представники) обирають заклад освіти до якого зараховується дитина для навчання за сімейною (домашньою) формою.
Якщо учень зареєстрований на території обслуговування цього закладу освіти, то школа не може відмовити дитині в зарахуванні на сімейну форму навчання (йдеться про учнів початкового та базового рівня освіти – з 1 до 9 класу). Про це йдеться в пункті 2 розділу 3 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти.
Окрім того, заклад освіти не може відрахувати свого учня, якщо підставою не є одна з таких причин:
“1) здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту;
2) зараховані до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
3) переводяться до іншого закладу освіти…;
4) вибувають на постійне місце проживання за межі України” (пункт 1 Розділу IV Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти).
Отже, дитина не може бути відрахована чи переведена на іншу форму навчання без відповідної заяви батьків.
Питання про те, чи може заклад освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану, розглядає педагогічна рада.
“Відмову в задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян” (пункт 3 статті 14 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).
Тому батькам варто отримати письмове рішення педагогічної ради закладу освіти щодо відмови забезпечувати реалізацію сімейної форми освіти й оскаржити її до керівника та/або засновника закладу освіти.
- Вчитель погрожує залишити дитину в 1 класі на другий рік або виключити зі школи через те, що та через хворобу багато пропускає (але виконує всі домашні завдання). Чи має адміністрація закладу освіти законні підстави це зробити?
- Чи має право адміністрація школи відрахувати із закладу освіти дитину з ООП (з аутизмом), яка перебуває на обліку в ІРЦ? Дитина навчається онлайн за кордоном, займається з логопедом і шкільним психологом.
Законодавство містить вичерпний перелік причин, з яких учня можна відрахувати із закладу загальної середньої освіти. Про них ми вже писали вище. Нагадуємо, що можуть бути відраховані учні, які:
“1) здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту;
2) зараховані до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
3) переводяться до іншого закладу освіти…;
4) вибувають на постійне місце проживання за межі України”.
Також можуть бути визнані такими, що вибули, учні, які не відвідували заклад освіти “більше шести останніх місяців навчального року поспіль та за умови відсутності будь-яких відомостей щодо місця проживання чи місцеперебування учнів або їхніх батьків, інших законних представників”. Про це вказано в пункті 7 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання).
Оскільки у вказаних випадках учні не підпадають під жодну з вказаних норм законодавства, підстав для їхнього відрахування із закладу освіти немає.
Варто також знати, що заклад освіти має письмово попередити батьків учня та відповідне управління освіти про можливе відрахування за два тижні до дня засідання педагогічної ради, на якій буде розглядатися це рішення (абзац 2 частини 2 розділу 4 Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти).
Рішення щодо того, чи буде дитина вдруге проходити навчальну програму класу (залишиться на другий рік), залежить від батьків. Саме такий шлях передбачає законодавство: “Учні першого або другого класу можуть бути не переведені на наступний рік навчання та залишені для повторного здобуття загальної середньої освіти в тому самому класі на підставі письмового звернення до закладу загальної середньої освіти одного з їх батьків чи інших законних представників…” (абзац 2 пункту 2 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання).
- Дитина не підтримує зв’язок зі своєю школою в Україні понад 6 місяців, не пройшла річного оцінювання, а заклад освіти не має інформації щодо місця її перебування впродовж цього періоду. Чи можуть її відрахувати?
Так, заклад освіти рішенням педагогічної ради може відрахувати дитину за пропуски, якщо дитина не відвідує заклад освіти понад пів року.
Відповідно до пункту 7 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, “учні, які не мають результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації у зв’язку з невідвідуванням закладу загальної середньої освіти більше шести останніх місяців навчального року поспіль та за умови відсутності будь-яких відомостей щодо місця проживання чи місцеперебування учнів або їхніх батьків, інших законних представників, визнаються такими, що вибули із закладу загальної середньої освіти”.
- Дитина закінчила 9 (інклюзивний) клас у середній школі (діагноз – синдром Дауна, легка розумова відсталість, ПМР). Підкажіть, будь ласка, де дитина може навчатися після 9 класу школи? Оскільки в школі продовжувати навчання в 10 і 11 класах вона не може.
- Учень з ООП (легка розумова відсталість, 4 рівень підтримки) закінчує 9 клас спеціальної школи й отримує документ про освіту. Батьки хочуть, щоб дитина продовжила навчання в 10 класі ЗЗСО (профільне вивчення біології) на інклюзії. Чи можливе інклюзивне навчання такої дитини в 10 класі ЗЗСО? Якщо ні – які підстави? Чи може дитина з ООП навчатися на індивідуальній формі навчання або інклюзивній формі в 10–11 класах?
Зарахування дитини з ООП до 10 класу закладу загальної середньої освіти відбувається на загальних підставах. Спершу до 10-го класу переводять усіх 9-класників цього ж закладу освіти, які хочуть продовжити навчання в 10 класі. Після цього відбувається зарахування на вільні місця. Якщо охочих більше, аніж може бути зараховано – проводиться конкурс.
“Конкурс не проводиться в разі, якщо кількість поданих заяв про зарахування станом на 15 червня не перевищує загальної кількості місць у класі (класах) закладу освіти з урахуванням нормативу наповнюваності класів”, про що вказано в пункті 2 глави 4 розділу II Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти.
За заявою батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку, а школярам з особливими освітніми потребами мають забезпечити постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу: “У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків заклад освіти утворює інклюзивний клас та/або групу в обов’язковому порядку” (пункт 2 статті 20 Закону України “Про освіту“).
Втім, варто зауважити, що заклад освіти має оцінити свої можливості для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами (необхідні фахівці, підвищення кваліфікації педагогів, створення умов у закладі) та погодити фінансування із засновником. Тож, про своє бажання навчатися в певному закладі батькам дітей з ООП варто повідомити заздалегідь – за пів року, чи й рік. Адже в разі зарахування учня школа зобов’язана надати всі необхідні для розвитку дитини послуги.
“Якщо учень, який переводиться зі спеціального закладу освіти до закладу загальної середньої освіти, потребує додаткових корекційно-розвиткових послуг, учень, на підставі висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини інклюзивно-ресурсного центру, отримує їх у будь-якому закладі освіти, який обрали для навчання батьки”. Про це йдеться в пункті 6 розділу 3 Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти.
Для учня з ООП керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу, яка впродовж двох тижнів із початку навчання складає індивідуальну програму розвитку учня. Програма “підписується всіма членами команди, одним із батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти” (абзаци 1,2 пункту 10 Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти).
Якщо дитина потребує 2–5 рівня підтримки, то мають розробити індивідуальний навчальний план.
- Він складається командою за участі педагогічних працівників, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси), у взаємодії з учнями та/або їх батьками,
- схвалюється педагогічною радою закладу освіти,
- затверджується його керівником,
- підписується одним із батьків учня.
Індивідуальний навчальний план повинен містити
- “цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану;
- загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
- інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму й темп їх засвоєння, очікувані результати навчання” (пункт 15 Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти).
Також дитина з ООП може продовжити навчання у 10–11 класах за сімейною формою. Для цього не потрібно особливих підстав, окрім бажання батьків: “Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми” (пункт 1 розділу 3 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти). Для цього дитина має бути зарахована до закладу загальної середньої освіти, який спроможний надавати освітні послуги за сімейною формою. Інформація про доступні форми освіти має бути оприлюднена на сайті закладу освіти чи засновника (управління освіти).
- Чи є загальноприйнята форма здачі екстернату? Що робити у випадку, якщо в тебе немає можливості приїхати в Україну, а школа це вимагає, аби написати річні контрольні роботи.
Законодавство визначає поважні причини, з яких учень може обрати для себе екстернат як форму навчання, зокрема це “стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання” (підпункт 1 пункту 1 розділу II Положення про індивідуальну форму здобуття).
Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти (екстернат – одна з них) можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Зазначене Положення дає можливість проводити всі контрольні дистанційно:
“Усі контрольні заходи в ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО можуть здійснюватись відповідно до рішення навчального закладу дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеоконференцзв’язку за умови забезпечення аутентифікації того, хто навчається, або очно” (абзац 2 пункту 3.9. Положення про дистанційне навчання).
Для учня, який здобуває освіту за екстернатною формою, обов’язково мав бути складений індивідуальний навчальний план, який “має забезпечувати виконання ним (учнем) освітньої програми закладу освіти та передбачати його (учня) участь у контрольних заходах, а також у разі необхідності враховує особливі освітні потреби учня, визначені за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки його розвитку”. Про це йдеться в абзаці 2 пункту 2 статті 14 Закону України “Про повну загальну середню освіту“.
Індивідуальний навчальний план розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками (абзац 1 пункту 2 статті 14 Закону України “Про повну загальну середню освіту“). Також у цьому плані можуть визначатися форми та засоби оцінювання (абзац 3 пункту 8 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).
Учні, які навчаються за індивідуальними формами здобуття освіти можуть проходити оцінювання за власним розкладом, окремо від інших здобувачів: “для здобувачів освіти за індивідуальною формою, оцінювання може відбуватися разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу за розкладом, визначеним закладом освіти, або окремо від них” (абзац 2 пункту 10 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).
Про графік оцінювання учень та батьки мають бути повідомлені директором закладу освіти під час зарахування на екстернат: “Керівник закладу освіти ознайомлює здобувачів освіти, їх батьків, інших законних представників (одного з них) із порядком організації відповідної індивідуальної форми здобуття освіти (у тому числі з порядком і періодичністю оцінювання)…”, про що йдеться в абзаці 6 пункту 7 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).
Отже, екстернат передбачає можливість проведення контрольних заходів за допомогою дистанційних інструментів (онлайн). Порядок, періодичність, форми й засоби оцінювання мали бути повідомлені батькам під час зарахування дитини на екстернат.
Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”
