Всі новини

Літні “чергування” замість відпустки, без оплати та в нічний час: чи зобов’язані вчителі чергувати в укриттях – юридичне розʼяснення

1 рік тому
Час читання: 9 хвилин

Після прикрого випадку в київській лікарні столиці із зачиненим укриттям почалися перевірки сховищ на доступність для громадян. У школах паралельно почали складати графіки чергувань педагогічних та непедагогічних працівників на літо. Бо, за вказівками органів місцевого самоврядування, укриття мають бути відчинені цілодобово. Хоча під час навчання до шкільних укриттів не пускали сторонніх осіб із міркувань безпеки.

Ця тенденція поширилася в інші регіони країни. Про це свідчать результати опитування “Нової української школи”, до якого долучилося понад 280 освітян із різних областей. Серед респондентів є директори, вчителі, заступники директорів, працівники шкіл, дитсадків та закладів профтехосвіти з усієї України. Зокрема, й освітяни з київських шкіл, яких Департамент освіти і науки столиці не зобов’язує до чергування в укриттях. Вчителі з Києва писали, що в деяких закладах графіки чергувань на літо таки складені, а шкільна адміністрація пояснює, що нема кому стежити за порядком в укритті, тому залучають педагогічних працівників.

“Нова українська школа” обговорила найпоширеніші питання освітян щодо законності літніх “чергувань” із Володимиром Божинським, юристом, науковим співробітником аналітичного центру “ОсвітАналітика” Університету Грінченка.

У новому матеріалі читайте:

чи законні чергування освітян в укриттях;
хто може видавати такі розпорядження;
чи заплатять вчителям за чергування влітку;
як присутність сторонніх осіб вплине на ремонтні плани;
які нормативні зміни можуть узаконити чергування;
чому освітянам варто обстоювати свої права.

БЕЗ ОБЛІКУ ТА АКТІВ ОГЛЯДУ ШКІЛЬНЕ УКРИТТЯ – ЦЕ НЕ УКРИТТЯ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ
Вчителі, які долучилися до опитування НУШ, зазначали, що під час навчання в більшість укриттів сторонніх осіб не впускали з двох причин:

розраховані на певну кількість місць, через що заклади освіти працювали в змішаному режимі або у дві зміни;
задля безпеки учнів.

Тому дивною виглядає ініціатива із “чергуваннями” в укриттях на час літніх канікул.

Володимир Божинський нагадує про основні акти законодавства України, що регулюють питання, пов’язані з функціонуванням споруд цивільного захисту:

У випадках із чергуванням вчителів в укриттях мова йде, напевно, про “найпростіше укриття”, а не споруди цивільного захисту. Як вказано в Кодексі цивільного захисту України, найпростішим укриттям є “фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, у якій можливе тимчасове перебування людей із метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період”.

“Чому “напевно”, бо якщо проглянути нормативні акти, перераховані вище, під певним кутом, то “найпростіше укриття” – не таке вже і просте, – пояснює юрист. – Наприклад, обліку підлягають усі найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності. Водночас найпростіші укриття ставляться на облік на підставі акта огляду об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, складеного за формою згідно з додатком 6 до ВИМОГ щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, за результатами проведених оглядів та обстежень об’єктів, визначених пунктом 7 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, для встановлення можливості використання таких об’єктів для укриття населення”.

Юрист наголошує, якщо відповідні огляди та акти не готувалися, укриття не взяте на облік, а можливість використання таких об’єктів для укриття населення не встановлена, то підвал закладу освіти залишається підвалом закладу освіти, застосовувати до нього положення відповідних актів законодавства немає підстав.
ЧОМУ “ЧЕРГУВАННЯ” – НЕ ВЧИТЕЛЬСЬКА РОБОТА
Незалежно від того, чи це “найпростіше укриття”, що пройшло відповідне обстеження, чи просто підвал закладу освіти, такого поняття як “чергування” в них у згаданих вище актах законодавства немає, пояснює Володимир Божинський. Отже, немає і поняття “чергового”. Тому зовсім не зрозуміло, що має працівник закладу освіти там робити, які його завдання, у рамках якого правового поля – це його нові умови роботи чи оновлені посадові обов’язки?

Чтайте також: Бюрократія та рівень зарплати є найбільшими демотиваторами вчителів

Згідно зі статтею 60 Закону України “Про освіту”, робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.

“Навіть якщо в директора закладу освіти виникне бажання переписати посадові інструкції педагогічних працівників, то “чергування” ніяк не зараховується до педагогічної діяльності, відповідно, внесення подібної діяльності в посадові обов’язки буде незаконним, – додає юрист. – Звісно, технічні (непедагогічні) працівники такого “імунітету” не мають, тому їхнє залучення до подібної діяльності через зміну посадових обов’язків цілком імовірне, особливо з огляду на те, що попереджати про зміну істотних умов праці за два місяці до їх початку не обов’язково під час воєнного стану”.

Також варто нагадати про інформацію – роз’яснення Освітнього омбудсмена щодо виконання завдань у рамках нової роботи в складі формування цивільного захисту, куди працівник закладу освіти може перейти винятково добровільно згідно з Порядком утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 787. Але це вже зовсім інша історія, що виходить за рамки закладу освіти.

“Коли єдиного підходу немає, починається “народна творчість”, що може мати й, як правило, має різноманітні форми маніпуляцій, виправдань, погроз, умовлянь, що не мають нічого спільного з простим фактом, що педагогічні працівники не мають “чергувати”, “сидіти”, “сторожити”, “зберігати майно” в укриттях/підвалах своїх закладів – це не їхня робота”, – вважає Володимир Божинський.
ХТО МОЖЕ ВИДАВАТИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРО ЧЕРГУВАННЯ
В опитуванні редакції освітяни писали, хто їх зобов’язує до цих чергувань:

“міська рада та відділ освіти зобов’язують адміністрацію закладу організувати чергування”;
“не адміністрація організовує, а намагались із відділу освіти це зробити”;
“адміністрація організовує чергування за усним примусом голови ОТГ”;
“аргументують це законом України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, зробили відповідний наказ по школі”.

Найчастіше освітяни називали такі джерела розпоряджень:

ОТГ, міська рада чи селищний голова;
МОН або ДСНС;
відділ освіти, управління чи департамент;
шкільна адміністрація.

“Ухвалювати подібні рішення немає повноважень у жодного органу влади чи посадової особи з вищенаведеного переліку, – каже Володимир Божинський. – Усі додаткові варіанти залучення до роботи в укриттях (як і згадана омбудсменом робота в складі формування цивільного захисту), передбачають переведення, строковий трудовий договір зі збереженням місця роботи відповідно до рішення військового командування або військової адміністрації (у разі створення). Такі повноваження щодо трудової повинності передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” (стаття 8) та Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану”.
ЧИ ПЛАТИТИМУТЬ ВЧИТЕЛЯМ ЗА ЧЕРГУВАННЯ І ЯКЩО БУДУТЬ, ТО ЯК
Багато освітян вказувало, що в школі плануються нічні чергування або чергування у дві-три зміни. А частина вчителів писала, що чергуватиме за рахунок літньої відпустки.

Ось кілька прикладів з опитувальника від освітян:

“чергування будуть щодня в три зміни”, “цілодобове чергування у 2 зміни по 12 годин вчителями”, “жінкам чергувати вдень по 4 години, а чоловікам із 20:00 до 8:00”, “організовує денне й нічне чергування, на нічне чергування запрошують вчителів”;
“чергування педагогічними працівниками вдень, вночі – чергування технічним персоналом. Під час відпустки працівників на чергування викликати не будуть”;
“адміністрація організовує чергування працівників школи в укритті під час чергової літньої відпустки”;
“зараз чергуємо цілодобово. Наразі відпустка тільки 49 днів, а якщо ще чергувати будемо, то взагалі залишимось без відпустки. Колектив маленький і чергуємо кожного тижня по 12 або 14 годин”;
“забрали частину відпустки (дали тільки 42 дні) та розірвана відпустка з 3 липня для всіх педагогів гімназії. Чергування цілодобово 24 на 7 по 12 годин”;
“у нічний час чергує сторож, а графік чергування вчителів припадає на період відпустки”.

Чтайте також: На зиму вводять подвійні канікули: скільки відпочиватимуть школярі

За словами респондентів, шкільні адміністрації пояснюють свої рішення про чергування влітку:

необхідністю та воєнним станом;
укриття має бути постійно відчиненим;
шантажують зняттям відсотків за напруженість;
маніпулюють премією;
недостатнім фінансуванням, через яке неможливо найняти додаткового працівника без врізання зарплати діючим працівникам;
рішенням військової адміністрації;
ситуацією, що виникла в Києві;
розпорядженням відділу освіти;
вказівкою обласної та місцевої поліції;
“укриття належить школі, а тому за нього відповідають вчителі”;
“у воєнний час у вчителів ненормований робочий день”.

Один із респондентів писав, що до чергувань зобов’язують задля збереження шкільного майна: “Чому там не може чергувати муніципальна охорона, не відповідають. Куди подіти власних дітей? Відповідь – беріть із собою. У школі умов ночувати – ніяких. Тобто дитина має спати в такому випадку на підлозі або стільчиках. Кажуть, це рішення РУО. У Пункті незламності добровільно-примусово ми вже чергували. Тепер маємо питати паспорти (хоча юридично це право в нас відсутнє) у тих, хто хоче потрапити в укриття, і стежити там за дотриманням порядку”.

Здебільшого вчителі відповідали, що оплата за такі чергування не передбачається. І це не дивно, бо як можна легально заплатити за те, чого не має бути, додає Володимир Божинський.

“Пояснюють, що за це кошти не передбачені, бо на освіту урізано фінансування. Якби були кошти, то найняли б відповідний персонал. Напрошується висновок, що можна змусити працювати вчителів безплатно”, – писали учасники опитування.

Декому обіцяють відгули або додаткові дні до відпустки в літній період.
Якщо чергують ті вчителі, які не перебувають у відпустці, то одержать оплату як за звичайний робочий день.
Один із варіантів – у серпні освітяни одержать премію.

“Але все вище перераховане не має нічого спільного з трудовими правами педагогічних працівників та виглядає спробами за допомогою організаційних заходів “легалізувати” чи “прикрити” незаконність цих “чергувань” – зробити їх звичайним явищем та продовжувати використовувати “дармову” працю. Особливим цинізмом виглядають згадані вчителями в опитуванні обіцянки “не викликати з відпустки”, що й так було б незаконно, та порада “привести до підвалу на роботу своїх дітей чергувати разом із батьками”, що, звісно ж, не на користь дитини, а за бажання та збігу обставин може стати підставою для позбавлення батьківських прав, – коментує Володимир Божинський.

Немає сенсу повторювати й міряти правовими рамками те, що вже за їхні межі вийшло: незаконно вимагати від працівника виконання будь-чого один раз і якщо працівник погоджується – це згодом стає системою, де вже можна спробувати порушувати будь-які “традиційні” загальновідомі гарантовані права освітян (відпустка в літній період, неприпустимість роботи в нічний час тощо)”.
БЕЗ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН КЕРІВНИКИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ БУДУТЬ ЗАРУЧНИКАМИ СИТУАЦІЇ
Чимало шкільних укриттів, про які нам розповіли учасники опитування, це підвали, погреби або коридори, де вікна затулені мішками. Тому вчителі сумніваються, чи будуть ховатися тут мешканці їхнього села чи містечка в разі тривоги, чи під час обстрілу, маючи на увазі, що це не повноцінне укриття. До того ж часто нарікали на вологість, грибок, брак вентиляції, освітлення туалету в укриттях.

Чтайте також: Низькі зарплати, вигорання і зневага від батьків: чому професія вчителя "старіє" у всьому світі. Дослідження The Economist

“Укриття не облаштоване. Вчителів просто змушують мити комунікаційні труби, підмітати земляну підлогу. Замість туалетів – відра, освітлення майже немає. Інтернету немає. Труби проходять над головами людей”, – так описувала шкільне укриття одна з учасниць опитування.

Тому освітяни сумніваються в доцільності літніх чергувань, додаючи, що раніше в шкільне укриття ніхто зі сторонніх не приходив, і діляться такими пропозиціями:

“Якщо слідувати логіці, то й раніше можна було б користуватися стороннім людям, хоча б у вихідні. Я думаю, що це не стільки турбота про людей, скільки бажання прозвітувати про якомога більшу кількість обладнаних укриттів”.
“У ліцеї під час літніх канікул є виконувач обов’язків директора. Ця людина і відчиняє укриття. А ще на дверях є номер телефону відповідального за укриття. Можна зателефонувати й відчинять за потреби”.
“Гадаю, можна запросити до чергувань людей, що зареєстровані в центрі зайнятості”.

У деяких школах влітку плануються ремонтні роботи й, на думку вчителів, присутність сторонніх осіб та відкритість для них приміщень закладу освіти негативно вплине на цей процес:

“сторонні особи заважають і можуть шкодити та розкрадати будматеріали”;
“”ремонт планувався, вчитель має нести матеріальну відповідальність”;
“ремонт не планується, але присутність сторонніх осіб впливає негативно, уже знайдені використані шприци”;
“перебування сторонніх осіб вплине на стан укриття, тому що вся техніка, вода і все, що є в ньому, куплене за кошти вчителів”.

“Вочевидь десь тут і є “корінь” проблеми, бо визначаючи підвал закладу освіти як “найпростіше укриття”, згідно з вимогами законодавства, водночас воно стає відкритим для всього населення – немає категорій осіб, які можуть чи не можуть його відвідувати, бо це не сховище й не протирадіаційне укриття.

Водночас створенням у такий спосіб фонду споруд цивільного захисту історія не закінчується, бо мають бути забезпечені вимоги до його функціонування. Але зважаючи на те, що ні засновник закладу, ні військова адміністрація в межах своїх повноважень не роблять того, що мають робити – не створюють формування цивільного захисту, не вводять трудову повинність, не залучають осіб до суспільно корисних робіт, зокрема, безробітних, то “дармовим трудовим ресурсом” чомусь виявилися саме педагогічні працівники. А їхні керівники фактично є “заручниками” ситуації, коли на твоїй території з’являється “загальнодоступне” приміщення, де треба забезпечити, а потім зберегти відповідні умови, а додаткових ресурсів на це немає”, – пояснює Володимир Божинський.

На його думку, щоб розв’язати цю проблему, треба вносити зміни до згаданих актів законодавства та вводити новий додатковий вид укриття – найпростіше укриття для закладів, установ, підприємств, організацій, що функціонує відповідно до режиму роботи такої юридичної особи та приймає заздалегідь визначений перелік осіб, з введенням додаткової ставки технічного працівника з обслуговування споруди цивільного захисту.

Інший варіант – йти на конфлікт та обстоювати свої трудові права, що, на думку юриста, непросто з багатьох суб’єктивних та об’єктивних причин. Йдеться і про небажання погіршувати стосунки з керівництвом, і про недовіру до судів. Та, як наголошує Володимир, якщо не обстоювати свої права, безкарність осіб, що їх порушує, із часом створить ситуацію, коли обсяг вимог цих осіб вийде за будь-які умовно прийнятні рамки, і так чи так доведеться ігнорувати поставлені незаконні вимоги, а згодом, можливо, розбиратися в суді.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”