facebook

Чому нормативи на уроках фізкультури — це зло?

Чому нормативи на уроках фізкультури — це зло?

Пригадуєте свої уроки фізкультури у школі? Нереалістичні нормативи, шикування та жодних розваг? Це слід було негайно змінювати, — подумали в ГО JuniorS. Понад 5 років JuniorS долучається до оновлення підходів викладання фізкультури в школах. Співзасновник Руху Олександр Педан розповідає, як змінився цей предмет, і чому нормативи на уроках фізкультури — це зло.

Чому фізкультура в школах потребує змін?
Саме в школі можна привчити дітей до фізичної активності. Не просто привчити, а зацікавити, навчити їх отримувати задоволення від спорту. Проте трапляється, що це або урок для сидіння в гаджетах, або безсенсове виконання нормативів.

5 років тому ми з групкою однодумців захотіли змінити систему фізкультури в школах. За цей час об’їздили близько 25 міст, де презентували нашу програму вчителям фізкультури міста. Показували їм нові види спорту й давали спробувати все самим. Тоді вони й почали запроваджувати в шкільну програму наші презентовані активності.

Які види спорту здобули популярність серед дітей?
Ми обрали види спорту, які відповідають європейським цінностям. Вони гендерно рівні, аби нарешті на фізкультурі хлопці та дівчата могли займатися разом. Вони є безконтактними, а також інклюзивними. І, що важливо, мають дуже легкий поріг входу, що відрізняє їх від професійного спорту, де велика конкуренція. Адже ми виступаємо за масовий спорт. І за 5 років уже 60 нових видів спорту запроваджено на уроках фізкультури в різних закладах освіти.

Чтайте також:  Діти не розуміють 40% почутого на уроках: опубліковано невтішну статистику щодо української мови в школах

Номером один для вчителів та дітей одразу став флорбол. Це літній аналог хокею — шведський вид спорту з легким м’ячиком і ключкою, грати у нього можна на будь-якій твердій поверхні. Він абсолютно інтуїтивний. Видаєш дітям ключки, кидаєш м’ячик та пояснюєш 3 головні правила: не підіймати ключку вище колін, не битися ключками й не бити по ногах. І гра розпочинається.

Також дуже популярний чирлідинг. Діти дивляться ролики на YouTube, вигадують композиції, самі роблять помпони з пакетів, розмальовують футболки, складають патріотичні заклички. Це їх обʼєднує.

Не урок, а форма гри
Усі рекомендації JuniorS розробляє разом із Інститутом модернізації змісту освіти. І найголовніша порада дуже проста — викладати потрібно в формі гри. Урок фізкультури — це не професійний спорт, а фізична активність, де діти можуть отримати задоволення.

Також важливо надати дітям право вибору. За новою методологією на уроці діти діляться на кілька груп і мають можливість обирати, чим сьогодні займатимуться. Школярі відчувають залученість, граються й звикають, що спорт — це весело й цікаво.

Оскільки фізична активність є ще й методом боротьби зі стресом, то важливо навчитися її викладати й онлайн. Під час пандемії та повномасштабної війни ми продовжували співпрацю з учителями й навіть встановили кілька рекордів. Провели 959 уроків фізкультури онлайн у межах спільного з ЮНІСЕФ проєкту «Рухайся більше», а також організували наймасовіший урок фізкультури, який зібрав 99 377 учасників.

Чтайте також:  «Міністерство прямо закликало батьків до війни з учителями». — Ігор Лікарчук

Виступаємо за те, щоб спорт відволікав дітей від тривожності нашого життя в умовах війни, тому запроваджуємо нові активності в різних містах. Упродовж літа провели ряд функціональних тренувань в «Залізному містечку» в Ірпені — з активним дозвіллям, іграми та руханками для родин, що тимчасово проживали там через зруйноване житло. Також організували літній реабілітаційний табір «Без тривог» у Болгарії для дітей з Харкова, які постраждали від війни. І побачили, що це дійсно дуже їх надихнуло.

Чим шкідливі нормативи?
Нормативи — це радянська спадщина, де всіх порівнювали одне з одним. У наш час зрозуміло: діти різні, мають різну фізичну підготовку та мотивацію. І саме за це виступає Нова Українська Школа й нова українська фізкультура.

Мені здається, дитину варто оцінювати за її прагнення, старання, бажання займатися фізичною активністю на уроках. Для цього треба шукати нові методи мотивації — легкі, сучасні й позитивні. Тому нормативи — це зло. Не можуть усі діти навіть однакового віку підтягнутися однаково, наприклад, 10 разів. Хтось узагалі в житті може не підтягнутися, а бути сильним в іншому. Проте отримавши таку погану оцінку з фізкультури, він потім усе життя не займатиметься спортом, тому що буде соромитися.

Чтайте також:  "Школа – це не прохідний двір". Ігор Лікарчук – про винних у провалі НУШ, заборону ґаджетів і штрафи для учнів за погану поведінку

За системою, яку ми розробили разом із Міністерством освіти і науки, для 5 класів Нової Української Школи уже скасовані нормативи, яких дуже бояться як діти, так і батьки.

Шкільні ліги
Створення шкільних ліг — це знову ж таки про форму гри. Діти змагаються спочатку на уроці, потім у школі, потім сусідні школи району, далі міські змагання й так далі. Уже маємо випадки, коли діти приїжджають у гості на змагання в інше місто, зокрема були виїзди з Нікополя до Львова. Діти здійснили невеличку подорож Україною й отримали неймовірну кількість емоцій та додаткову мотивацію. А саме це й важливо отримувати від спортивних активностей.

Джерело.


Повернутись вверх