facebook

«Залишати потрібно лише комплексні домашні завдання один-два рази на місяць», – В. Бєлий

;

«Залишати потрібно лише комплексні домашні завдання один-два рази на місяць», – В. Бєлий

Коли читаєш, що у нас витрати на одного учня різниться для різних закладів у 19 (!) разів, то починаєш розуміти не лише свій сум від того, а й пояснення як простим, але системним рішенням діяти розумно.

Адже дуже сумно бачити черговий прямий індикатор нерозумної організації системи діяльності.

Наші люди не можуть зрозуміти, що “там” у жодній країні немає будь-яких заперечень батьків проти моделі щоденного підвозу учнів до шкіл повноцінного розміру з тієї системної причини, що звичний нам навчальний функціонал “домашні завдання” відкинуто на користь прямого навчання виконувати практичні вправи прямо у класі згідно розкладу занять з вчителями, котрі діють як коучі (освітні тренери), а не ретранслятори програмного матеріалу та перевіряльники його поточного засвоєння учнями вдома.

Отакий сумний сум у мене на тлі врізаного у пам’ять трирічного досвіду роботи за кордоном.

Нам тільки й треба, що викинути на “смітник історії” з функціоналу всіх учнів та вчителів країни з початку наступного навчального року епізод з “щоденними поточними домашніми завданнями”, які “потрібно” задати у кінці кожного уроку та записати у колонці класного журналу.

Чтайте також:  «Ми отримаємо втрачене покоління». Лісовий пояснив, чому важливо відновити офлайн навчання

До речі, десь сотня моїх колишніх колег по ФТЛ та десятки тисяч його учнів тридцять років поспіль жили без поточних домашніх завдань з порожніми отими колонками у класних журналах.

І якість навчальної підготовки не впала, а навпаки, чому більше ста тисяч батьків тих учнів можуть бути прямим свідченням.

Залишати потрібно лише комплексні домашні завдання один-два рази на місяць (залежно від кількості тижневих годин на предмет) і як елемент самомоніторингу учня щодо своєї готовності за підсумками поточної роботи у класі під супроводом свого вчителя під “зараховано/не зараховано” на роботі учня, а не для оцінки до класного журналу.

Відтак, ні батьків, а тим більше учнів, зовсім не лякатимуть п’ять епізодів на тиждень виїзду до своєї гімназії/ліцею та поверненню після обіду додому.

Звісно, що початкова школа має бути у кожному населеному пункті, навіть з малою кількістю учнів.

Бо вікові особливості – перш за все.

А шкільний автобус у країні, що розташована у географічному центрі Європи, має бути не допотопний “Богдан”, а хоча б як ось цей шкільний лайнер з країни північної Африки.

Володимир Бєлий

Джерело.


Повернутись вверх