Учитель знає прогалини кожного учня і без вимірювання — Лікарчук
Інформує Всеосвіта.
Щодо планування МОН вимірювати «освітні розриви» серед школярів освітяни мають власну думку.
Міністерство освіти і науки шукає фінансування для проведення вимірювання «освітніх розривів» у школах. Проте освітяни знають про прогалини кожного свого учня й без проведення масштабного дослідження.
Щодо заяви першого заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренка, що дослідження «освітніх розривів» необхідно для того, щоб комплексно з’ясувати прогалини у знаннях учнів, щоб потім це компенсувати, колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук вважає, що таке дороге дослідження не потрібне.
Навіть слова «розриви» українська мова не знає. Кожен учитель навіть без дорогезного загальнонаціонального вимірювання дуже добре знає, які прогалини в знаннях має кожен учень. І знаючи про це, нормальний учитель не сидить, склавши руки і чекаючи висновків загальнонаціонального вимірювання. Він намагається ці прогалини ліквідувати: в укриттях, очно, дистанційно, сімейно, заочно… Але, на жаль, реаліі сьогодення такі, що не вчитель і не учень є причинами появи цих прогалин. Діє елементарний закон діалектики, який відмінити ніхто не може: кількісні зміни переростають в якісні, — зауважує він.
Лікарчук вважає, що навіть якщо подібне дослідження буде проведене, у висновку негативні результати обов’язково будуть.
І що далі? Шельмуватимемо вчителя? Чи буде те саме, що з результатами двох попередніх міднародних порівняльних досліджень TIMSS. Похайпували навколо тих результатів і замовкли. Бо ні оголошення року математики чи якогось іншого предмету, ні численні конференції, засідання колегій чи президій ситуацію не змінять. Ліквідувати прогалини в знаннях (тьху — розриви) можуть лише вчитель і учень, — наголошує освітянин.
Але для цього вони повинні мати можливості та бажання це робити, а можливостей через війну і стимулів для учнів і вчителів на сьогодні немає.
Такі стимули потужно нівелюються НМТ, коли його прохідний бал адміністративно встановлений нижче або на рівні межі вгадування, — зазначає Лікарчук.
Освітянин цікавиться, чи прогалини в знаннях учнів — це новина для МОН? І зауважує, що прогалини були завжди.
Система освіти в нас така: беремося навчити всіх, незалежно від бажання вчитися. Крім того, учні — не комп’ютери, у пам’ять яких можна внести однаковий об’єм інформації, а потім перевірити, чи вона там є, — наголошує він.
Лікарчук зауважує, що набагато доцільніше буде не шукати прогалини, а дуже серйозно думати над змістом освіти та методиками навчання.
Щоб навчання та освіта стали потрібними, а праця вчителя — поважною та дороговартісною. І щоб до закладів освіти йшли ті, хто хоче вчитися, а не просто висиджувати там час, — пояснив свою думку освітянин.
Нагадаємо, Міністерство освіти і науки забороняє освітнім посадовцям використовувати словосполучення «освітні втрати», називаючи їх «освітніми розривами». Окрім того, деякі чиновники МОН вдаються до маніпуляції та замовчуванні питань освітніх втрат серед українських школярів.
