Відеоспостереження й відеофіксація у закладах освіти: роз’яснення від освітнього омбудсмена
22 лютого 2023 року відбулося засідання підкомітету з питань сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Омбудсмен Сергій Горбачов взяв у ньому участь і зробив огляд суттєвих переваг та проблемних моментів відеонагляду й відеоспостереження в закладах освіти. Також омбудсмен надав пропозиції щодо їхнього впровадження, які були схвально підтримані більшістю учасників засідання.
Відповідний матеріал опубліковано на сайті служби освітнього омбудсмена.
Як зазначив Сергій Горбачов, питання відеоспостереження та відеофіксації – це завжди питання балансу між правом на приватність та правом на безпеку. У час повномасштабної війни поняття безпеки в освіті набуло нових вимірів, пов’язаних із повітряними тривогами, “мінуванням” шкіл і доступом сторонніх осіб до закладів освіти через облаштування в школах пунктів незламності. При цьому випадки булінгу, мобінгу, крадіжок не перестали бути актуальною проблемою, тож питання про відеоспостереження постало на державному рівні.
Щоб розглянути цю проблему, потрібно спочатку встановити термінологію.
Відеоспостереження (відеонагляд) – передавання відео та, можливо, звуку, в режимі реального часу на монітор оператора, який стежить за тим, що відбувається в зоні видимості камер (наприклад, системи відеоспостереження в торговельних центрах).
Відеофіксація (відеореєстрація) може бути поєднана, але не обов’язково, з відеоспостереженням. Це запис на верифікований носій зображення та, можливо, звуку з відеокамер для подальшого використання (перегляду) інформації (наприклад, нагрудні камери поліціянтів, відеореєстратори в авто).
Встановлення й використання відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти не повинно бути обов’язковим: це має вирішувати кожна громада чи заклад освіти індивідуально та добровільно.
Важливо враховувати, що у великій кількості закладів освіти відеонагляд і відеоспостереження вже фактично здійснюють. У деяких закладах камери встановили батьки здобувачів освіти. Проблемою є те, що такі дії не завжди врегульовані та не узгоджуються з дотриманням права на приватність.
Необхідно ретельно вивчити закордонний та український досвід нормативного регулювання і впровадження відеоспостереження і відеонагляду в закладах освіти та внести до нормативної бази необхідні зміни, які дозволять кожній громаді й закладу освіти вирішувати в правовому полі це питання.
Переваги використання відеоспостереження та відеофіксації в закладах освіти
Перевагою відеонагляду та відеоспостереження в закладах освіти є сприяння захисту прав здобувачів освіти, батьків, педагогічних працівників. У ситуаціях булінгу, мобінгу, конфліктів, безпідставних звинувачень відео може показати правду.
За допомогою відеозапису можна
- встановити кривдника, факт порушення прав;
- вжити відповідних заходів для відновлення прав та покарання винних;
- довести невинність осіб, яких інша сторона конфлікту наклепницьки звинувачувала в неправомірних діях.
Наявність відеокамер зменшуватиме кількість таких ситуацій у закладі.
Дозвіл на відеозйомку з метою захисту прав визначено і в Конституції України. Відповідно до ст. 32 Конституції України, а також Рішення Конституційного Суду України, зйомки на мобільний телефон протиправних дій осіб під час виконання ними посадових або службових повноважень допускаються без їхнього дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України “Про інформацію”). Таке відео може слугувати доказом у зверненні або суді, але неприпустимо оприлюднювати його у соціальних мережах, медіа тощо.
Серед інших переваг встановлення відеокамер у закладах освіти – дисциплінування як учнів, так і педагогічних працівників: учні і вчителі поводяться стриманіше й коректніше, знаючи, що їх “записують”. Це доводять експерименти за кордоном.
Тож, з одного боку, наявність камер запобігатиме деструктивній поведінці, вандалізму, протидіятиме палінню, вживанню наркотиків чи алкоголю. З іншого боку, наявність камер допоможе зафіксувати такі дії, а також фіксувати та розкривати злочини, зокрема крадіжки.
Уже зараз маємо чимало випадків, коли саме відеозапис дозволяв дитині, вчителю або батькам довести свою правоту в разі несправедливих звинувачень.
Недоліки та ризики використання відеоспостереження та відеофіксації в закладах освіти
Через недосконале законодавство під час встановлення відеокамер у закладах освіти можуть виникати труднощі щодо дозволів на встановлення відеоспостереження та відеофіксації, адже процедури захисту персональних даних дуже складні.
Інформація про фізичну особу є конфіденційною (частина 1 статті 21 Закону України “Про інформацію”). Не допускають збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків фіксації порушення прав (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України “Про інформацію”). Крім того, на період воєнного стану право збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію може тимчасово обмежуватися (Указ Президента України № 64/2022).
Питання фото-, відеозйомки та використання фото дітей окремо законодавством України не врегульовано, але для неповнолітнього згоду на фото- чи відеозйомку мають надавати батьки.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”, кожній дитині гарантують право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Ця стаття також визначає, що розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини заборонені.
У разі встановлення відеокамер у закладах освіти відеозапис є втручанням у конфіденційність заради створення безпечного середовища у закладі освіти. Тут, однак, виникають ризики несанкціонованого та незаконного використання трансляції та записів відеокамер особами, які на це не уповноважені. Це може бути хакерський злам шкільних серверів із доступом до відеозаписів, потрапляння цих відео до рук невідомих та небезпечних осіб. Закономірно постає питання захисту від незаконного витоку інформації, технічного та кіберзахисту системи відеоспостереження та відеофіксації.
Відсутність деталізованого законодавчого регулювання, а також роз’яснення відповідних норм може порушувати як право на приватність, так і право на безпеку учасників освітнього процесу. Тому потрібно розробити чіткий порядок витребування відеозапису з метою захисту прав: хто може витребувати запис – батьки, педагог чи лише поліція? Чи можливе витребування відеозапису для захисту дитини, якщо на записі, крім неї, інші діти? Правових нюансів у цій царині чимало.
Крім того, встановлення відеокамер та здійснення відеоспостереження і відеофіксації потребує значних додаткових коштів у громаді. Вартість обладнання та його обслуговування висока, крім того, адмініструванням системи відеоспостереження має займатися окрема людина – і, відповідно, отримувати за це заробітну плату.
Пропозиції освітнього омбудсмена
Свої пропозиції щодо вивчення досвіду та правового регулювання питань відеофіксації та відеоспостереження у закладах освіти освітній омбудсмен Сергій Горбачов надіслав
- Голові Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергію Бабаку,
- Голові комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєву.
Зокрема, Сергій Горбачов пропонує:
- проаналізувати українське та закордонне законодавство щодо впровадження відеоспостереження й відеофіксації у закладах освіти;
- дослідити наявний український досвід впровадження відеоспостереження та відеофіксації у закладах освіти;
- провести ґрунтовне дослідження думки учасників освітнього процесу щодо можливості та доцільності впровадження відеоспостереження й відеофіксації у закладах освіти;
- розробити і внести необхідні зміни до українського законодавства, зокрема, щодо захисту персональних даних і відповідальності за порушення конфіденційності даних відеофіксації та/або відеоспостереження;
- розробити рекомендації щодо організації відеоспостереження та відеофіксації в закладах освіти;
- поставити на порядок денний обговорення принципової можливості (за наявності ресурсів) включення в штатний розпис закладу освіти посади відповідальної особи за цифровізацію, до повноважень якої буде входити й робота систем відеоспостереження та відеофіксації;
- до моменту ухвалення подібного рішення дозволити територіальним громадам та уповноваженими органами управління освітою впроваджувати такі посади за кошти місцевого бюджету;
- для опрацювання та підготовки проєктів відповідних документів створити робочу групу.
Рекомендації мають передбачити такі важливі аспекти:
- порядок отримання згоди (за потреби) від учасників освітнього процесу на запровадження відеоспостереження та/або відеофіксації;
- правила збереження та використання даних, які отримані під час відеофіксації та відеоспостереження;
- порядок доступу до відео;
- порядок витребування відео;
- процедури встановлення та обслуговування відеокамер;
- порядок фінансування відповідних витрат;
- інші аспекти, пов’язані з питанням регулювання та практичного використання відеоспостереження та відеофіксації.
