Як тризуб став гербом держави Україна: історія свята 19 лютого
У неділю, 19 лютого, в Україні відзначають День Державного герба України. Його історія простягається у тисячі років. Цього дня у 1992 році Постановою Верховної Ради золотий тризуб на синьому щиті було офіційно затверджено як державний герб України.
Історію тризуба розповідає “Апостроф”.
Тризубоподібні візерунки були на предметах побуту ще за часів Трипільської культури (ІV-ІІІ тис. до н.е). Також їх виявляли у багатьох археологічних знахідках скіфської доби (VII-III ст. до н.е) та на розкопках грецьких міст-полісів північного Причорномор’я. Але найважливіший артефакт того періоду із зображеннями тризуба є монети часів Боспорського царства (V ст. до н.е – V ст. н.е).
За однією з теорій, символ тризуба запозичили у боспорців прадавні слов’яни у часи Антського союзу — військово-племінного об’єднання уличів, тиверців, полян, древлян та сіверян (IV-VII століття). Тоді заснували Київ (V-VI ст.). Але немає доказів, що полянський князь Кий та його нащадки використовували цей символ, як свій знак. Тому теорію часто критикують.
Найдавніші знахідки слов’янської доби були у X столітті, коли вже існувала Київська Русь, тому появу тризуба, як символ українського народу, найчастіше пов’язують з династією Рюриковичів.
Перша письмова згадка була за часів правління князя Ігоря (912-945 рр.), перший візуальний доказ – печатка його сина Святослава Хороброго (945-972 рр.), на якій було лише два зубця, а не три.
Тризуб був зображений у період правління князя Володимира Великого (979-1015 рр.) на давньоруських монетах – срібляниках і златниках, а також посуді, надгробках, актових печатках, перснях, злитках-гривнах, зброї, цеглинах кладки Десятинної церкви у Києві тощо. Особиста емблема князя мала тризуб, який став основою для сучасного герба незалежної України.
Його нащадки століттями зберігали традицію, модифікували символ. Але коли династія Рюриковичів була на межі занепаду, родова символіка почала витіснятися територіальними знаками, у Києві це був Архистратиг Михаїл. Тризуб тимчасово забули до XX століття.
За найпоширенішими теоріями, тризуб був символом влади або триєдиності світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря, або монограма з перших літер імен Володимир, Ольга, Ярослав, або поєднання слово “воля” в один знак. Ще гіпотези: релігійний знак, магічний оберіг, підсвічник-трикірій, сокіл як князівський тотем, якір, дволеза сокира, житній колос, лук зі стрілою, корона, верхівка скіпетра візантійського або скіфського царя.
Зробити тризуб гербом почали пропонувати у 1918 році, коли утворилася Українська Народна Республіка. Тоді тризуб не був поширеним знаком, а тому його навіть не розглядали. Але один з варіантів голови Центральної Ради Михайла Грушевського був саме родовий знак династії Рюриковичів — тризуб.
25 лютого 1918 року Мала Рада УНР затвердила такий варіант за описом. Через місяць представили перше зображення герба – тризуб князя Володимира, обрамлений оливковим вінком.
Але згодом більшовики заборонили всю символику УНР. Водночас упродовж минулого століття родовий знак Рюриковичів залишався важливим символом національно-визвольної боротьби. Зокрема, емблема Організації українських націоналістів містила тризуб із мечем посередині. В Українській повстанській армії він був на нагородах і бофонах, а також зустрічався у друкованих виданнях і плакатах.
Коли Україна здобула незалежність у 1991 році почався конкурс на державний герб. Було 200 кандидатів, 192 з них зображали тризуб. Зрештою перемогло зображення історика-геральдиста Андрія Гречила та художників Івана Турецького і Олексія Кохана.
