Як говорити з дошкільнятами, щоб вас почули
Діти у віці 2–7 років — це справжнє випробування: вони не завжди розуміють, чого хочуть, що відчувають, не можуть цього пояснити. Універсальних рецептів у спілкуванні з дітьми не існує, але є певні правила, які можуть полегшити комунікацію з малечею. Авторки книжки «Як говорити так, щоб маленькі діти слухали. Виживання з дітьми 2–7 років» пропонують лайфхаки з комунікації з дошкільнятами. Ми зібрали найдієвіші поради батькам у рубриці «Батьківський upgrade».
Що ми прочитали?
«Як говорити так, щоб маленькі діти слухали. Виживання з дітьми 2–7 років» Джоанна Файбер, Джулі Кінґ
Чому радимо?
Авторки книги на основі власного досвіду та досвіду інших батьків зібрали конкретні інструменти і поради, які не лише допоможуть батькам у вихованні, а й дозволять малюкам стати самостійнішими, з розумінням і повагою ставитися до батьків, братів та сестер, однолітків. У книзі — практичні поради про те, як пояснити дітям, чому потрібно лягати спати чи митися, чому не варто вирішувати суперечки кулаками або чому не можна повернути молодшого братика назад.
5 порад і одне табу, якщо дитина не хоче їсти
1.Визнати почуття. «Хоча ти любиш їсти курку, сьогодні ввечері ти не в гуморі».
2.Запропонувати вибір.
Поставте перед своїм чадом порожню тарілку і дайте змогу самостійно обслуговувати себе. Або попросити, чого хоче, якщо дитина ще замала, щоб власноруч накладати їжу.
Подавайте частину страви як прості інгредієнти, щоб діти могли обрати, що покласти собі на тарілки.
Запропонуйте просту альтернативу, якщо діти не хочуть «дорослої» їжі: сендвіч з арахісовою пастою, хліб із сиром, зварене круто яйце, сиру моркву, червоний перець.
3.Підлаштовувати середовище. Тримайте солодощі та солодкі напої подалі від очей. Нехай уникнути спокуси буде легко!
4.Делегувати дитині відповідальність. Дозвольте дітям максимально активно брати участь у плануванні, закупах, а також приготуванні страв, якщо ви можете стерпіти ситуації, коли їжа опиняється на підлозі. (Ваш собака буде вам вдячний!)
5.Інформувати. Поясніть дітям, що смаки змінюються, не варто зациклюватися на обмежених уподобаннях. Скажіть їм: «Ви можете скуштувати це, коли будете готові».
Але не варто пропонувати десерт як винагороду за здорову їжу або відмовляти в ньому в покарання за те, що дитина чогось не їсть.
5 порад і одне табу, якщо діти вирішують питання стусанами та бійками
1.Дійте без образ.
Гарантуйте безпеку для всіх. «Нам потрібно розділитися!»
Приділіть увагу постраждалим. «Дай мені поцьомати цю ґулю. Чи може прикласти до неї лід?»
2.Допоможіть дитині виправити помилку. «Ізабелі потрібно щось, щоб вона почувалася краще. Ти можеш принести їй іграшку? Або, як гадаєш, вона хотіла б полуниць?»
3.Визнайте почуття. «Може бути дуже неприємно, коли маленька сестра хапає твої речі». «Важко опиратися спокусі вдарити чи штовхнути, коли ти розлючений!»
4.Поінформуйте. «У цьому домі заборонено штовхатися. Тато не має права штовхати мене. Тобі заборонено штовхати свою сестру, а вона не має права штовхати тебе. І мені заборонено штовхати вас обох — хіба що вам потрібен поштовх на гойдалках!»
5.Спробуйте розв’язати проблему. «Іноді твоя маленька сестричка може довести тебе до сказу! Що може зробити людина, коли її турбує сестра? Нам потрібні ідеї».
Але не варто ображати «агресора». Спробуйте знайти альтернативу обуренню: «Поганий хлопчик!», «Як ти міг так скривдити немовля?!» або «Не будь таким злим!»
5 порад і одне табу, якщо діти ревнують до молодших братів і сестер
1.Опишіть те, що бачите: помічайте й цінуйте позитивні аспекти взаємодії між дітьми. «Ти придумав, як розвеселити сестру, коли вона плакала».
2.Дофантазуйте те, чого бракує в реальності: нехай старша дитина вдаватиме немовля. «Ну ж бо, сідай до мене на коліна й побудь моїм супернемовлям».
3.Делегуйте старшій дитині відповідальність, щоб вона мала можливість побачити себе по-новому. «Можеш вибрати книжку-картонку для манюні? Їй подобається, коли ти їй читаєш».
4.Відновіть зв’язок зі старшою дитиною.
Плануйте події лише для вас двох. «Чи хотів би ти спекти печиво, коли маля засне? Або полежати поруч зі мною і погортати свою книжку-розкладачку про ваговоз?»
Розповідайте старшим дітям історії про ті часи, коли вони були немовлятами: «Пам’ятаю, як ти…»
5.Застосуйте метод розв’язання проблеми: опирайтеся спокусі пристати на бік одного з дітей і не знецінюйте проблему! «Джеймі хоче будувати вежу з конструктора сам, а Кара хоче торкнутися детальок. Це складна проблема. Нам потрібні ідеї».
Але максимально уникайте ситуацій, у яких старша дитина поставала б у ролі агресора. «Нам потрібно розділитися. Я не хочу, щоб хтось постраждав!» Стримуючи агресора, опирайтеся спокусі сказати: «Ну ось знову. Ти дуже грубий! Ти довів маля до сліз. Це підло!»
