«Нашим батькам дуже важко це сприймати»? – українка про табу на Viber і Telegram в комунікації з вчителями у Швейцарії
Вчитель не має бути зручним
Про те, чим відрізняється українська школа від європейської, сказано вже чимало, але здебільшого з точки зору батьків, які разом з дітьми опинилися за кордоном, – зазначається у матеріалі Оксани Онищенко у виданні Українська правда. Життя.
Вона поспілкувалася з Мирославою Косар, яка зараз живе і працює вчителькою у Швейцарії.
Розпочали з розмову про престижність та оплачуваність педагогічної діяльності: на думку вчительської швейцарської спільноти, вчителі заробляють відносно мало, особливо якщо йдеться про вчителів з невеликим педагогічним стажем.
У старшій школі зарплатня значно вища. А в гімназіальну старшу школу вчителю взагалі дуже важко потрапити, там досить велика конкуренція, тому що якщо є хороший педагогічний стаж, зарплатня може сягати 200 тисяч франків на рік – це, фактично, 200 тисяч доларів.
Ця різниця в оплаті частково пояснюється різницею у рівні отриманої освіти, – розповідає Мирослава.
Чи не найбільш незвичним для українців, розповідає жінка, є комунікація між вчителями та батьками.
Батьки не втручаються в навчальний процес, проте можуть за бажання долучитися до шкільного життя (свята, якісь позакласні заходи).
Швейцарських вчителів ще в університеті вчать, як будувати діалог з батьками. Є чіткі концепції на різні випадки. Цікаво, що вони грунтуються на зразках комунікації лікарів зі своїми пацієнтами. Наприклад, якщо дитина не вчиться і батькам байдуже – це один спосіб діалогу. Якщо дитина не хоче вчитися, а батьки тиснуть, аби вона вступила до гімназії – це інший метод комунікації.
Це справді дуже допомагає вчителю, особливо, якщо йдеться про складні випадки. Мені хотілося б, що в наших педагогічних університетах теж цього вчили, – каже Мирослава.
Також вчителям пропонують перелік фраз, які можуть стати їм у пригоді на різні випадки спілкування і не суперечать законодавству.
Фрази, які не можна говорити батькам:
«Ваша дитина погано вчиться»,
«Ваша дитина не бере участі в шкільному житті».
Натомість допомагають подолати або уникнути складної ситуації:
«Я хочу допомогти вашій дитині, тож давайте разом проаналізуємо ситуацію…»,
«Нам (школі), дуже важливо, щоб дитина була щасливою і їй було комфортно навчатися».
Табу на месенджери
Вчителю також рекомендують уникати спілкування з батьками в месенджерах (Viber, Telegram, Facebook Messenger, WhatsApp тощо).
Усю інформацію, включно з домашніми завданнями, радять повідомляти е-мейлом або на шкільній електронній платформі.
Батькам зручніше спілкуватися у месенджерах, проте вчитель не має бути зручним. Для нього це спілкування може стати причиною перевтоми й вигорання.
Якщо вчитель все ж вирішив комунікувати у месенджерах, потрібно окреслити певні правила й закріпити це у повідомленнях. Наприклад, що він не відповідає на повідомлення після певної години (скажімо, після 16:00 й до 7:00) або ж не відповідає на запитання, якщо він вже повідомляв про це в чаті.
Ще одна рекомендація – результати зустрічей з батьками (і індивідуальних, і на зборах) вчителю варто закріпити письмово у вигляді протоколу, який надсилається протягом кількох днів батькам на е-мейл. Це щоб не було непорозумінь та маніпуляцій на кшталт «А я це не чув», «Я не знав».
Крім рекомендацій, є правила, які окреслюють, що вчитель може робити, а що – ні.
Наприклад, не можна кричати на дитину. Якщо дитина поскаржиться батькам, що вчитель на неї кричав, і вони на це захочуть відреагувати, вони можуть написати ноту директору школи. І далі вже адміністрація розбирається з цією ситуацією. Також я не маю права застосовувати до дітей фізичну силу, робити негативні зауваження, критикувати.
