Як зробити час в укритті корисним: правила безпеки, пікніки та ігри
Майже пів року українські школи працюють за новими алгоритмами безпеки через війну. Коли у вересні заклади готували укриття, ніхто не мав досвіду навчання за таких умов. Ми запитали у педагогів, що справді працює: як мотивувати учнів не нехтувати сигналом тривоги? Чим можна зайняти дітей в укритті під час тривалої тривоги? Що має завжди бути під рукою вчителя в укритті? Записали досвід педагогів Новопечерської школи.
Комфорт покращували поступово
Коли адміністрація школи облаштовувала укриття, то орієнтувалась на правила безпеки та базові потреби учнів. У шкільному сховищі є вогнегасник, інструменти, бутлі з водою, пледи — все, що рекомендує ДСНС. Звісно, передбачити, як почуватимуться учні під час повітряних тривог було неможливо. Тому облаштування та наповнення укриття трішки змінювалось, відповідно до потреб вихованців.
Сховище школи розділили на кілька зон: кімната для дошкільнят і першокласників, простір для 2-3 класів та зона для 4-х класів і старшої школи. Згодом для учнів 4-х класів виділили окремий простір, оскільки педагоги зрозуміли, що діти готові до повноцінних уроків під час повітряних тривог, і їм потрібне окреме місце.
Також адміністрація планує встановити дошки у просторі, де розташовані учні 2-х і 3-х класів. Адже діти також можуть бути більш залученими до навчання.
«Спочатку ми думали, що в укритті просто будемо підтримувати та заспокоювати дітей. Але і повітряні тривоги стали затяжними, і наші учні виявилися морально стійкими. Тож педагоги зрозуміли: навчати дітей в укритті теж потрібно,» — розповідає Олена Шевченко, керівниця початкової школи.
У Новопечерській школі всі учасники освітнього процесу обідають у їдальні за розкладом. Але якщо на цей час припадала повітряна тривога, діти не мали змоги поїсти.
«Нагодувати дітей повноцінним обідом важливо. Коли ми вперше вирішили подати гарячі страви до укриття, це було досить складно. Працівники всі разом носили їжу, вчителі намагались зручно розташувати дітей. Але згодом ми придумали, як ефективно організувати обіди в укритті. Облаштували вихід з кухні до сховища, знайшли додаткові столи та стільці. Тож якщо повітряна тривога збігається з часом обіду, ми садимо класи по черзі за столи, щоб усі могли повноцінно поїсти. Тому харчування у нашій школі відбувається чітко за графіком,» — каже Людмила Мамішова, керівниця служби охорони праці.
Ми є прикладом одне для одного
Педагоги Новопечерської школи розповідають, що рутина щодо евакуації працює злагоджено. Правила безпеки адміністрація розробила ще до початку навчання, і вони не змінювались. Діти разом із вчителями пройшли кілька тренувальних евакуацій у перший навчальний тиждень. Це відбувалось у максимально спокійній атмосфері: учні спускались до укриття, розглядали його, знаходили локацію свого класу.
«Діти досить спокійно реагують на сигнали повітряної тривоги. Вони чітко знають, що робити та швидко збираються до укриття. Була ситуація, коли ми у класі обговорювали, що небезпека може бути ще до того, як пролунала сирена. Тому якщо ми раптом чуємо вибухи, а сигналу тривоги немає, обов’язково потрібно спускатись до укриття. У той же день під час уроку ми почули гуркіт. Я насторожилась, але діти спокійно запитали: «Ми йдемо до укриття?». За мить я зрозуміла, що це гуркотіли старшокласники поверхом вище. Але мене приємно здивувала така врівноважена реакція моїх учнів,» — розповідає Мирослава Коба, вчителька 1 класу.
«Дуже допоміг наш попередній досвід навчання пожежній безпеці. Ми регулярно проводили тренувальні евакуації, під час яких діти виходили на шкільний стадіон. Тому зараз немає жодної штовханини та паніки. Також приємною несподіванкою для мене стала неймовірна повага старшокласників до початкової школи. У коридорах чи на сходах вони першочергово пропускають молодших, а вже потім рухаються до укриття самі,» — говорить Сергій Сюкало, вчитель математики.
Коли створювались правила евакуації, звісно, були хвилювання щодо того, щоб усі діти були відповідальними та спускались до укриття. У Новопечерській школі прикладом для учнів є працівники. Адже під час повітряної тривоги до сховища йдуть усі: і кухарі, і прибиральники, жодної людини зовні не залишається.
Повітряна тривога під час перерви
Для евакуації у позаурочний час навчальні заклади розробили окремий алгоритм дій, щоб діти спокійно могли спуститись до укриття, якщо вони перебувають поза класом чи без нагляду вчителів. У Новопечерській школі педагоги впроваджують свої маленькі правила. Наприклад, якщо учні початкових класів були надворі, вони заходять до школи, залишають верхній одяг у шафках і йдуть до сховища. А взуття вже знімають на місці, щоб не витрачати на це зайвий час.
«У нашій школі розроблений графік чергування вчителів на перервах. У кожного чергового є своя зона відповідальності. На маленьких перервах педагоги знаходяться біля своїх кабінетів, а під час великої — по території школи та подвір’я. Тому під час повітряних тривог поряд із учнями завжди є вчителі, які координують,» — продовжує Сергій Сюкало.
Останніми до укриття заходять охоронці, адже вони перевіряють усі приміщення після того, як спустилися діти.
Школа — місце безпеки
Педагоги Новопечерської школи помітили, що відвідуваність уроків учнями трішки зросла, порівняно з мирним часом. Адже батьки впевнені, що тут діти перебувають під наглядом, і вони обов’язково підуть до укриття під час повітряної тривоги. І навіть коли тривога почалась до уроків, батьки хочуть відвести своїх дітей саме до шкільного укриття. І вони мають таку можливість, адже у школі завжди є чергові, які подбають про учнів.
На початку навчального року були запити від деяких батьків, щоб забрати свою дитину до закінчення повітряної тривоги. Але адміністрація відмовляла, адже це питання безпеки дітей. Щодо цього проводили розмови з батьками, їм пояснювали доцільність цього правила. Останнім аргументом був випадок, коли по завершенню повітряної тривоги на подвір’ї школи виявили рештки снаряда. Від цього не застрахований ніхто у нашій країні, тому так важливо дотримуватись правил безпеки.
У школи є телеграм-канал для батьків, через який вони отримують сповіщення про те, що діти в укритті під час повітряної тривоги. Ця поінформованість допомагає батькам залишатися спокійними.
У торбинках безпеки дітей може бути мобільний телефон. Він потрібен на той випадок, якщо дитина сильно хвилюється в укритті, і дзвінок чи повідомлення батькам може їй допомогти. Але на практиці таких випадків було дуже мало, адже діти почуваються у безпеці зі своїм класом та вчителем.
«Батьки без нагальної потреби не телефонують вчителям під час повітряної тривоги. Бували одиничні випадки. Наприклад, одна мама дуже тривожилась і телефонувала мені, щоб поговорити зі своєю дитиною. Ми потім запросили її на зустріч та пояснили, що діти почуваються спокійно в укритті, тому емоційні дзвінки від батьків навпаки можуть викликати хвилювання у них. Вона поставилась із розумінням до такого прохання,» — пригадує Олена Шевченко, керівниця початкової школи.
В укритті — і уроки, і перерви
У перші дні навчального року педагоги Новопечерської школи хвилювалися за психоемоційний стан дітей, тому продовження уроків в укритті не було в пріоритеті.
«У своїх торбинках безпеки наші учні мають пляшечку води та щось смачненьке. І в перший тиждень навчання діти влаштовували, так би мовити, пікніки в укритті. Коли ми тільки спускались, вони діставали свої солодощі та їли. Ми ставились нормально до цього, аби лиш діти були спокійними,» — каже пані Олена.
Із часом вчителі зрозуміли, що можна продовжувати повноцінне навчання в укритті. Для початкових класів там є пластикові бокси з необхідними матеріалами, які вчителі роздають дітям під час уроків. У зоні старшої школи є окремі місця для кожного класу та їхнього вчителя, а також дошки.
«Старшокласники досить дисципліновані, тож у кожного вчителя є змога продовжити навчання. Не було таких випадків, щоб хтось зривав урок чи самовільно ходив укриттям. Єдине, що деякі діти можуть попросити дозволу закутатись у плед чи сісти на підлогу. Ми дозволяємо це, адже важливо, щоб учням було комфортно,» — каже вчитель математики Сергій Сюкало.
Дзвінок на урок чи перерву в укритті школи також лунає. Через невелику площу сховища, діти не мають особливої можливості активно гратися. Тож старшокласники зазвичай просто спілкуються або грають у шахи. Для початкової школи вчителі фізкультури влаштовують рухливі хвилинки. Для діток є пазли або гра «Лото». Також в укритті є достатньо книжок для учнів різного віку.
«У позаурочний час в укриттях ми намагаємося зацікавити дітей наукою. У нашій школі є різноманітні гуртки. І щоб мотивувати учнів на них приходити, ми намагаємось закласти зерна цікавості під час спілкування в укритті. Коли діти дізнаються щось нове та долучаються до дискусії, їм потім самим стає цікаво приходити на гурток чи консультацію до педагога,» — продовжує пан Сергій.
Завдяки тому, що учні відповідально дотримуються правил, а вчителі пройшли всю необхідну підготовку, Новопечерській школі вдається проводити повноцінні уроки в укритті. Тобто змінюється лише локація, а навчання продовжується.
«На нашій практиці не було випадків, коли діти потребували особливого заспокоєння. У перший тиждень у школі відбулася адаптація, а далі ми змогли продовжувати уроки в укритті. Звісно, в інших школах може бути інакше, все залежить від обставин. Був один момент, коли діти почули вибух і стривожились. У такому разі не варто вдавати, що нічого не сталося. Я пояснила учням, що таке може траплятись, і можуть лунати різні звуки. Тому ми і перебуваємо в укритті, адже тут ми в безпеці,» — підсумовує Олена Шевченко.
