facebook

Як запобігти емоційному вигоранню: поради для вчителів

;

Як запобігти емоційному вигоранню: поради для вчителів

Емоційне вигорання – це стан психічного та фізичного виснаження, коли людина втрачає бажання займатися улюбленими справами, робота дратує та не приносить жодного задоволення. Найчастіше такий стан трапляється у тих, хто постійно контактує з людьми, зокрема у вчителів. Як уникнути емоційного вигорання радить психологиня ScoolToGo Наталія Кравченко.

Психологиня пояснює, що процес зародження емоційного вигорання складається з чотирьох етапів:

  • активність;
  • втома;
  • виснаження;
  • вигорання.

На першому етапі людина почуває себе абсолютно щасливою, вона сповнена амбіцій та очікування від майбутнього.

Уявляємо молодого вчителя, який тільки отримав диплом. Попереду його чекає безліч можливостей для реалізації ідей та кар’єрного росту. Він багато часу приділяє досягненням, а його думки лише про роботу. Саме в цей період повної віддачі улюбленій справі починають страждати інші сери життя – стосунки, сім’я, спілкування з друзями тощо.

Так розпочинається другий етап емоційного вигорання, коли ідеальна версія себе починає напружувати. Вчителі особливо уразливі до цього етапу, скільки у суспільстві сформувалася думка щодо особливих характеристик представників професії. Однак вчитель теж має власні звички, бажання, індивідуальність. Таке внутрішнє протистояння спричиняє втому, що переростає у виснаження.

На цьому етапі з’являється дратівливість – реакція на те, що пішло не за планом. Ідеальний вчитель став для себе не ідеальним. Відчуття провини довго витримати тяжко, тож вчитель може почати пошук винуватих зовні: діти, їх батьки, друзі, власна сім`я, керівництво тощо. Цьому етапу притаманне те, що починають «сипатись» всі сфери життя, але коли людина це помічає, виявляється, що їх зовсім і нема. Так починається четвертий етап – вигорання.

Чтайте також:  Як зробити час в укритті корисним: правила безпеки, пікніки та ігри

Четвертий етап розвитку емоційного вигорання – це крапка у професії. Педагоги часто змінюють професію, що є найефективнішим способом виходу з тяжкого емоційного стану. На цьому етапі людина вже ненавидить свою роботу, адже всі проблеми в інших сферах життя людина пов`язує саме з нею. Триматись за роботу може лише для забезпечення першочергових потреб життя, але всім нам відомі наслідки такого ставлення до роботи. При цьому в учителя в зоні таких цих наслідків знаходяться діти, які дуже уразливі.

Аби запобігти чи подолати емоційне вигорання психологи радять:

  • виявити джерело стресу та знайти спосіб його “знешкодити” або змінити власне ставлення на цей збудник;
  • дбати про баланс “робота” та “особисте життя”;
  • робити перерви на роботі – виходити в обід на двір, відривати очі від комп’ютера, планувати паузи між прийомом відвідувачів;
  • дотримуватись розпорядку дня та сну, займатись фізичною активністю; знайти час для турботи про себе та планувати різноманітні “приємнощі”;
  • змінити графік роботи або відмовитись від вирішення професійних справ у позаробочий час;
  • звернутись за потреби до кваліфікованої допомоги.

Джерело.


Повернутись вверх