facebook

Обмеження виплат вчителям через скорочення тривалості уроків

Обмеження виплат вчителям через скорочення тривалості уроків

Освітню субвенцію, що довели на 2023 рік, не вистачає близько на 2 міс заробітної плати. За рахунок місцевого бюджету перекрити не має змоги. Якщо в нас перебої зі світлом і в школах проводять скорочені уроки, чи можемо ми обмежити якійсь виплати вчителям?

Відповідно до статті 51 Кодексу законів про працю України, для вчителів встановлюється скорочена тривалість робочого часу – це означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Основу робочого часу педагогічних працівників становить педагогічне навантаження.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», педагогічне навантаження вчителя закладу освіти — це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, які складають тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки (класне керівництво; перевірка зошитів; завідування навчальними кабінетами). Педагогічне навантаження є нормованою частиною робочого часу педагогічного працівника, виконання якої регулюється розкладом уроків.

Але посадові обов’язки педагогічних працівників не обмежуються тільки виконанням педагогічної роботи, а включає й іншу педагогічну діяльність, передбачену посадовими обов’язками, а саме: підготовчу, виховну, методичну, організаційно-педагогічну та іншу роботу. І така робота також потребує витрат робочого часу. Деякі з них оплачуються (наприклад, класне керівництво, перевірка зошитів), але без урахування часу, витраченого на їх виконання. Також короткі перерви, передбачені між уроками, є робочим часом педагогічного працівника.

Тривалість уроків і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад. Скорочення тривалості уроку не є підставою для зменшення норми часу, що передбачається на вивчення предмету і не є підставою для зменшення норми часу для оплати.

Чтайте також:  Що відбувається з підвищенням зарплат вчителям: офіційна відповідь МОН

Як зазначено в пункті 21 Типових правил №455, для працівників навчальних закладів установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними. При цьому тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього розпорядку або графіками змінності, які в обов’язковому порядку затверджуються керівником закладу освіти та погоджуються з профспілковим комітетом.

Враховуючи рекомендації, викладені у листі МОН від 25 квітня 2022 р. № 1/4444-22, керівники закладів освіти мають право зменшувати розміри лише тих доплат і надбавок, які встановлені нормативними актами у граничних розмірах або мають необов’язковий характер (за складність, напруженість, за виконання особливо важливої роботи, за престижність праці тощо) і розмір яких залежить від наявного фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисі.

Також цим листом МОН просило керівників закладів освіти переглянути свої рішення про зменшення розмірів надбавок і доплат педагогічним працівникам закладів освіти у квітні місяці, зокрема тих, що встановлюються за додаткову роботу (класне керівництво, перевірку навчальних робіт тощо).

Доплати та надбавки педагогічним працівникам визначаються Інструкцією №102 про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти та іншими нормативними документами.

Які ж надбавки та доплати мають необов’язковий характер? Це можуть бути:

• за високі досягнення у праці;

• за виконання особливо важливої роботи (на строк їх виконання).

Керівникам закладів освіти надано право в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) встановлювати такі надбавки. Максимальний розмір цих надбавок для одного працівника не має перевищувати 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної сітки). Керівник закладу освіти може зменшити або повністю скасувати ці надбавки, якщо якість роботи педагогічного працівника погіршується, він виконує завдання несвоєчасно та порушує трудову дисципліну (підпункт 2 пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005 № 557).

Чтайте також:  Що відбувається з підвищенням зарплат вчителям: офіційна відповідь МОН

Також є ще одна надбавка за престижність праці, і вона не може бути меншою за 5%, Її розмір встановлює керівник закладу в межах фонду оплати праці (пункт 1 ПКМУ «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам» від 23 березня 2011 р. N 373).

Інші надбавки мають граничний розмір (наприклад 20%) який зменшити не можна, зокрема надбавки: за апробацію НУШ, в закладах освіти з навчанням мовами національних меншин, за вислугу років, за спортивні звання, за звання та використання іноземної мови.

Щодо доплат, то вони виплачуються за збільшення обсягу роботи, часу її виконання, зокрема доплати:

• за роботу в нічний час;

• за окремі види педагогічної діяльності (класне керівництво, перевірку навчальних робіт учнів (зошитів, письмових робіт),

• за керівництво предметними (цикловими) і методичними комісіями,

• за роботу в інклюзивних класах (групах),

• обслуговування комп’ютерної техніки,

• проведення позакласної роботи з учнями,

• завідування навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками, кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями, кабінетами інформатики та майстернями, бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників);

• за інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності;

Отже, щоб зняти такі доплати, то слід і зняти з педагогічних працівників і відповідні функціональні обов’язки і лише в тому випадку, якщо такі обов’язки можуть не здійснюватися — наприклад визначити, що завідування навчальним кабінетом знімаються на період дистанційного навчання чи скорочених уроків.

Під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня (закладів освіти) головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді.

Чтайте також:  Що відбувається з підвищенням зарплат вчителям: офіційна відповідь МОН

Під час затвердження відповідних місцевих бюджетів, міські, селищні сільські ради враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами.

Таким чином, скорочення тривалості уроку не є підставою для зменшення оплати праці вчителів; можна зменшити розміри надбавок, які встановлені нормативними актами у граничних розмірах або мають необов’язковий характер; розмір доплат можна зняти у разі зняття і відповідних функціональних обов’язків.

Також звертаємо увагу на важливості формування спроможної освітньої мережі, оскільки освітня субвенція розраховується на кількість учнів, бо саме їм надається освітня послуга, тому важливо засновнику розглянути шляхи до оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти з метою більш ефективного використання коштів субвенції. Можливим шляхом економії є контроль навантаження на педагогічних працівників, усунення необґрунтованих суміщень та інші заходи з оптимізації забезпечення персоналом.

Якщо ж коштів освітньої субвенції недостатньо, то на ці потреби спрямовуються загальнодержавні податки та збори, які надходять до місцевого бюджету.

Джерело.


Повернутись вверх