Підвищення температури є ненадійною ознакою COVID-19 у дітей, зазначила експертка.
Міністерство охорони здоров’я спільно з Міністерством освіти і науки розробили правила навчання школярів з 1 вересня. Зокрема, буде обов’язкове вимірювання температури для працівників школи та учнів, а також використання антисептиків, паперових рушників тощо.
Однак в мережі досі не вщухають розмови щодо нових правил, а деякі з них взагалі викликають великі сумніви. Наприклад, обов’язковість проведення температурного скринінгу працівникам закладів освіти та учням. Та чи доцільно щоденно вимірювати всім температуру? Чи будуть ці результати точними?
На всі ці запитання дає відповідь науковиця у галузі кардіології, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, докторка медичних наук, професорка Катерина Амосова.
На думку експертки, підвищення температури є малочутливою, тобто ненадійною ознакою COVID-19 і така процедура нічого “нового” не покаже. Ця процедура була необхідна під час епідемії SARS в Китаї у 2003 році, коли підвищення температури тіла (Т) відмічалось у 86% випадків. Але COVID-19 виявився іншим, зазначає професорка, наводячи такі аргументи:
- підвищення температури – менш ніж у 50% пацієнтів, в т.ч. серед дітей. Наприклад, згідно з результатами дослідження, підвищення температури під час прибуття в лікарні було виявлено лише у 19% госпіталізованих ПЛР-позитивних пацієнтів, а через 24 години – у 24%;
- найбільш заразними є досимптомні пацієнти;
- без/до/малосимптомних приблизно 40-50%;
- після прийому знеболювальних (парацетамол, ібупрофен, інші) температура на деякий час нормалізується;
- підвищення температури при COVID-19 не буває єдиним симптомом.
Отже, підвищення температури є малочутливою, тобто, ненадійною ознакою COVID-19 зокрема у дітей, маю на увазі школи. Скрінинг у формі опитування на наявність симптомів –цього достатньо, – зазначає Катерина Амосова.
Підвищенням температури супроводжуються багато інших інфекційних та неінфекційних захворювань, зауважує професорка, включно з розповсюдженою соматоформною дисфункцією (“вегето-судинною дистонією”). А ось інше запитання в тому, наскільки точно прилади вимірюють температуру:
Належна техніка користування передбачає піднесення їх до лоба. Але, крім “місця” вимірювання, на його результат впливають температура повітря, що оточує і відстань до шкіри, – інформує пані Амосова.
За її словами, рекомендації МОЗу щодо вимірювання температуру на порозі школи поділяють далеко на всі. Наприклад серед таких країн Франція, Бельгія, Німеччина, Ізраїль. Агенція CDC США порекомендувала батькам вимірювати температуру дітям перед виходом з дому.
Підсумовує Катерина Амосова свої міркуваннями такими словами:
Тепер уявімо собі натовп дітей з батьками на порозі школи. Кому і навіщо потрібен такий щоденний перформанс?
Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я підписали постанову “Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби”.
