facebook

ТОП-10 переваг європейських шкіл, які відзначають українці

;

ТОП-10 переваг європейських шкіл, які відзначають українці

Матеріальна база не на вершині рейтингу

Навчають спілкування й дискусії, заохочують до спорту та уникають пресингу — НВ зібрав десять переваг освітнього процесу у шкільних закладах Європи у порівнянні з класичними українськими навчальними практиками.

СТАВЛЕННЯ ЯК ДО ДОРОСЛИХ
На перше місце у списку переваг європейського навчання батьки ставлять позицію освітян щодо малечі — дітей тут сприймають з повагою, як рівних. Мати учнів 4-го та 5-го класів Ольга Мельник розповідає, що у німецькій школі, де тепер навчаються її діти, дуже прискіпливо ставляться до їх самовизначення і ніколи ні до чого не змушують.

«Ніхто не буде сто разів нагадувати про домашнє завдання, — наводить приклад жінка. — На початку це і плюс, і мінус, бо наші діти звикли, що якщо їх ніхто не контролює — можна нічого не робити. Але це тимчасово, підхід загалом класний».

На противагу в Польщі, де тепер навчаються троє дітей киянки Катерини Щепанської, дисципліна тримається не на погрозах і страху, а на авторитеті вчителя і зацікавленості.  За її словами, оцінка в польських школах — це не оцінка учня, за яку його можна похвалити або посоромити. Це скоріше інформація для батьків про рівень засвоєння матеріалу, тож на цьому не роблять акцент під час занять.

ЛЕГКА АДАПТАЦІЯ
У європейських школах маленькі українці почуваються більш життєрадісними і рідше опиняються у стресовій ситуації, кажуть їхні батьки. Це один з неочевидних плюсів полегшеної програми навчання, особливо в молодших класах. І хоча дорослі часом нарікають на те, що початкова школа залегка і схожа на садочок, вони вимушені визнати: діти через це легше адаптуються до навчального процесу.

У нас в першому класі вже вимагають якихось академічних успіхів, — порівнює Оксана Тихонова, мати першокласниці однієї з віденських шкіл — А тут у школі є плавний перехід від дитинства до дорослішання. Хто що б не казав, але дитині так спокійніше.

СУЧАСНА МАТЕРІАЛЬНА БАЗА
Українські батьки в один голос стверджують: в Європі навчальні заклади перебувають у набагато кращому стані, аніж середньостатистична українська школа — як архітектурно, так і технічно.

Наприклад, у німецькій школі за словами Ольги Мельник, окрім сучасних класів з інтерактивними девайсами, є облаштована територія зі столами для настільного тенісу, спортивними майданчиками і гойдалками. Також школи в Європі часто мають ігрові кімнати, розвиваючі зони і навіть домашніх тварин, які живуть безпосередньо в аудиторії.

ЦІКАВЕ НАВЧАННЯ
Хоча європейська шкільна програма загалом доволі схожа з українською, співвітчизники зазначають: вчителі тут докладають набагато більше зусиль, аби зацікавити дітей і пояснити матеріал так, щоб зрозуміли абсолютно всі. Цьому сприяє той факт, що європейські викладачі мають більше свободи відступати від програми та менше паперової роботи.

На фізиці вмикають мініфільми для наочного пояснення процесу, на хімії — проводять експерименти, на історії роблять макет Колізею, — наводить приклад Щепанська. А ще педагоги часто роздають на уроках свій «авторський» навчальний матеріал, у додаток до підручників, які тут також завжди кольорові, сучасні і з безліччю життєвих прикладів.

РОЗВИТОК ДОДАТКОВИХ НАВИЧОК
На відміну від українських шкіл, де основний акцент роблять на засвоєнні фактичного матеріалу, в європейській освіті багато уваги приділяють особистісному розвитку. Тут вважається, що додаткові навички у майбутньому мають допомогти молоді знайти роботу, побудувати успішну кар’єру або змінити громадський сектор країни на краще.

Так Катерина Щепанська розповідає, що в Польщі велике значення освітяни приділяють розвитку так званих «софт скілз»: на уроках дітей вчать комунікувати, дискутувати, сумніватися, відстоювати свою думку.

Головне — дітей спонукають вміти сформувати цю думку і сформулювати її, — поясню українка. — Мабуть, це система, яка вирощує винахідників і організаторів, а не виконавців.

БАГАТО АКТИВНОСТІ ТА СПОРТУ
Освітяни в країнах ЄС впевнені: діти, особливо в молодших класах, сповнені надлишковою енергією і тому потребують якомога більшої фізичної активності під час навчання. Тут вважається, що це допомагає малечі бути більш зосередженою на уроках, а також мати добре фізичне й ментальне здоров’я.

Тому в європейських школах на фізкультурі діти вдвічі інтенсивніше грають у спортивні ігри на кшталт баскетболу, волейболу чи футболу.

КОРОТКІ КАНІКУЛИ
Серця працюючих батьків підкорив короткий канікулярний період у закордонних школах. Наприклад, у Німеччині, в залежності від регіону, літні канікули тривають трохи більше ніж місяць. А оскільки навчання тут відбувається без надриву і мозкового напруження, батьки з подивом констатують: їхні нащадки не мають втоми від школи і тому із задоволенням сідають за парти.

Школу мої діти сприймають як навчальний табір і чекають закінчення канікул із нетерпінням, — розповідає Олена Рудякова, мати доньок-двійняток, які відвідують 4-й клас німецької школи в Бургведелі.

ВІДСУТНІСТЬ ПОБОРІВ
Навчання в Європі подобається українцям ще й тому, що у стінах шкільного закладу не прийнято систематично збирати гроші з батьків на усілякі дрібниці. Це означає, що всі платежі фіксовані, зрозумілі, прозорі і ніколи не бувають несподіваними.

За весь час ми сплатили лише один раз внесок в 50 євро, а книжки і зошити нам видали безкоштовно, — розповідає про австрійський досвід Оксана Тихонова. — В Україні ж це були б постійні збори на книги, на додаткові зошити, на усілякі дні народження.

Також, зазначають українські батьки, в Європі не заведено влаштовувати пишні свята з будь-якої нагоди та задарювати вчителів презентами, як це звикли робити в Україні.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ ТА ІНКЛЮЗИВНІСТЬ
Відмінна риса європейських освітніх підходів — толерантність й інклюзивність. Як розповідають українці за кордоном, у школах зазвичай немає особливих класів для особливих дітей — ні за національною ознакою, ні за фізичними особливостями.

Також, на відміну від України, в Європі цілком нормальною вважається ситуація, коли дитина лишається на другий рік.

Ніхто не вважає, що це трагедія чи що дитина не надто розумна. Їй просто дають можливість комфортно все опанувати. Через це в класі можуть навчатися діти різного віку, і це також норма.

ВИШІ БЕЗ ФАНАТИЗМУ
У європейській системі освіти українські батьки схвально оцінюють відсутність культу вищої освіти, а відповідно — і надто агресивного шкільного пресингу з цього приводу у старших класах. Якщо в Україні дитина навчається з перманентною думкою про вступ і це наче є її обов’язком, то у Німеччині ніхто з цього приводу не переймається.

Тут дитина сама має вирішити, чого вона хоче, — пояснює українка. — І якщо вона обрала не вищу освіту, а робітничу професію — це зовсім не проблема, бо тут вона може заробляти не менше, аніж маючи диплом.

Крім того, у Німеччині до вишу можна вступити тільки закінчивши гімназію, до якої важко потрапити, а отже без університетського диплома тут успішно живе кожен другий.


Повернутись вверх