Педпрацівників віднесено до переліку професій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.
В умовах поширення коронавірусної хвороби, в епіцентрі ризику опинилося безліч професій, найперші з яких – лікар і вихователь/вчитель. Зважаючи на те, що через пом’якшення карантинних обмежень відкрилися дитсадки (а також працюють школи-пункти тестування), ризик зараження різко збільшився.
Олександр Яцунь, Голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України, на своїй сторінці у фейсбуці наголосив, що держава має мінімізувати усі ризики в закладах освіти та створити безпечні й здорові умови праці для освітян.
Освітяни, перебуваючи у дитячих колективах, мають високі ризики зараження COVID-19. Крім того, посади педагогічних працівників віднесено до переліку професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.
Саме тому одним з першочергових завдань держави має бути мінімізація ризиків захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) в закладах освіти, організація освітнього процесу в безпечному освітньому середовищі. Профспілка вимагає створення належних, безпечних і здорових умов праці освітян, ефективного і доступного для всіх працівників медичного обслуговування та оздоровлення.
Разом з тим, при запровадженні алгоритму захисту працівників закладів освіти, учнів, вихованців, студентів, необхідно забезпечити досягнення оптимального балансу між дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та здоровим глуздом. Будь-які кроки в цьому напрямі мають бути максимально виваженими та продуманими.
Так, наприклад, в деяких державах практикується надмірне застосування інформаційних технологій, що призводить до додаткового навантаження на вчителя. У Данії вчителі щодня надсилають батькам фотозвіт про проведені заняття, у Швейцаріїучителі майже не працюють з папером та повинні всі учнівські роботи перевіряти в електронному форматі, що призводить до додаткового зорового навантаження як у вчителів, так і в учнів.
Що ж стосується можливого поділу класів на декілька груп чи роботи у дві-три зміни, як це запроваджено у Щвейцарії, Німеччині, скандинавських країнах, то тут необхідно враховувати українські реалії, а саме відсутність додаткових площ для розміщення дітей, необхідність збільшення ставок педагогічних працівників, адже навчання в декілька змін призведе до збільшення педагогічного навантаження та перегляду фонду оплати праці. Цікавим прикладом виваженого підходу до прийняття управлінських рішень є досвід Ізраїлю. Так, МОЗ Ізраїлю, у зв’язку з аномальною спекою, тимчасово скасувало наказ про обов’язкове носіння масок у школах.
Все ж багато з новацій розвинених держав варто було б взяти на озброєння: зокрема, встановлення пластикових перегородок на партах між учнями, нанесення розмітки з метою дотримання дистанції, користування санітайзерами, проведення масового доступного тестування на СOVID-19, організація пересування учнів (вхід через центральні двері та вихід через додаткові) тощо.
Профспілки, своєю чергою, повинні переосмислити свої роль і завдання в умовах глобальних викликів. Є суспільний запит на модернові профспілки, здатні на рішучу боротьбу за трудові, соціально-економічні права, належні та безпечні умови праці. Переконаний, що саме об’єднання зусиль держави, інститутів громадянського суспільства, роботодавців, чіткий план дій і персональна відповідальність за прийняті рішення дозволять подолати СOVID-19, а також досягти гідних соціальних стандартів.
