facebook

Структура 2022/2023 навчального року. Форми організації освітнього процесу. Наповнюваність, поділ класів на групи

Структура 2022/2023 навчального року. Форми організації освітнього процесу. Наповнюваність класів. Поділ класів на групи

Додаток
до листа Міністерства освіти і наук України
від 19.08.2022 р. №1/9530-22

Структура навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 30 червня 2023 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення  частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів.

Тривалість та структура навчального року визначається закладом освіти з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, навчальної практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні, навчально-польових занять/зборів і навчально- тренувальних занять предмета «Захист України», інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти.

Педагогічною радою закладу освіти визначаються також тривалість навчального тижня (п’ять чи шість днів), дня, занять і відпочинку.

У закладах освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі, лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти.

Заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Також, в очному режимі, у разі нестачі в шкільних укриттях місць для всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання по змінах або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму.

За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних адміністрацій. Рішення приймається за участю батьків. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну форму або індивідуальний графік навчання, або перевести дитину на екстернатну форму навчання. Для учнів, батьки яких оберуть онлайн навчання, у закладі освіти можуть організовуватись окремі класи з дистанційною формою організації освітнього процесу. Також, за умови обладнання класних приміщень відеокамерами, може бути створена можливість для дистанційного спостереження за уроком або відеозапису уроків.

Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті.

Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322- 22 «Про організацію 2022/2023 навчального року».

Чтайте також:  Про розмір посадового окладу працівника I тарифного розряду з 1 жовтня

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5 класах, 1,5 години у 6 – 9 класах, 2 години – у 10-11(12) класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

Наповнюваність класів. Поділ класів на групи

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо граничної верхньої межі кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою.

Нормативи максимальної наповнюваності класів за денною, вечірньою формами навчання зберігаютьсяПри дистанційному навчанні заклад освіти самостійно приймає рішення щодо максимальної кількості учнів у класі.

Поділ  класів  на групи  при  вивченні  окремих  предметів у загальноосвітніх  навчальних  закладах  здійснюють  відповідно до Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (Додаток 2). Клас може ділитися на групи:

  • при вивченні української та іноземної мов за умови наявності в класі понад 27 учнів; під час вивчення у 5 класах інтегрованого мовно- літературного курсу клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованому тижневому навантаженню для вивчення української мови;
  • при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;
  • при проведенні уроків з трудового навчаннятехнологій (окремо для хлопців і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі;
  • при проведенні уроків з фізичної культури в 10 – 11 класах (окремо для юнаків і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі.

При проведенні занять з предмету «Захист України», як зазначено у пояснювальній записці до навчальної програми «Захист України. 10 –11 клас» для закладів загальної середньої освіти, клас може ділитися на групи (окремо юнаки і дівчата) за умови не менше 5 учнів у групі. Якщо кількість осіб у групі менше 5, учні цієї групи навчаються за індивідуальними навчальними планами.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів фіксується в освітній програмі закладу освіти.

 Освітня діяльність

У 2022/2023 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності:

  • продовження   реформи   загальної   середньої   освіти  відповідно  до Концепції «Нова українська школа»;
  • впровадження  у   5   класах   нового   Державного  стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);
  • організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією рф на території нашої держави;
  • посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції; просвіта з питань особистої безпеки;
  • організація навчальної діяльності здобувачів освіти та способів побудови зворотного зв’язку в умовах очної, дистанційної, змішаної форм навчання;
  • психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану.

У зв’язку з широкомасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 р. і призвело до тимчасового призупинення навчання, а потім до переходу на дистанційне навчання, рекомендуємо на початку 2022/2023 навчального року виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».

Це дозволить з’ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу. У календарно- тематичному плануванні на початку навчального року необхідно визначити достатню кількість навчального часу для повторення і проведення діагностування результатів навчання за попередній рік.

Чтайте також:  Про розмір посадового окладу працівника I тарифного розряду з 1 жовтня

Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку і не враховуються під час оцінювання за перший семестр.

Діагностування в перші тижні навчання доцільно проводити з використанням різнорівневих завдань:

  • завдання на упізнавання навчального змісту, його відтворення по пам’яті чи за наданим зразком;
  • завдання на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях;
  • завдання на відтворення відомого шляху міркування або застосування засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової;
  • завдання на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях, наближених до життєвого контексту, для виконання яких потрібно самостійно відшукати шлях розв’язання проблеми, дібрати доступну інформацію і пристосувати її до наданої умови, поєднати й доцільно використати елементи знання чи вміння з інших тем, оцінити об’єкт чи явище.

Результати діагностування доцільно використати для коригування календарно-тематичного плану вивчення предмета/інтегрованого курсу. Залежно від готовності здобувачів освіти оволодівати програмовим матеріалом  учитель  може  розширити  (збільшити)  тематичний  блок

«Повторення (за попередній навчальний рік)» для подолання виявлених утруднень і відповідно ущільнити програмовий матеріал, який має вивчатися або опрацьовувати нові тематичні блоки, але перші уроки, виділені на опрацювання теми, присвячувати повторенню тих тем попереднього класу, на яких базується вивчення нової теми. Відтак, календарно-тематичний план протягом навчального року може змінюватися залежно від результатів навчального поступу учнів.

Звертаємо увагу, що під час організації дистанційного та змішаного навчання слід виважено обирати електронні освітні ресурси, ураховуючи їх дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з урахуванням технічних можливостей учителів та учнів. Організовуючи дистанційне навчання вчителі можуть скористатися методичними рекомендаціям «Організація дистанційного навчання в школі».

За умов використання дистанційної/змішаної форм навчання посилюється значущість навчання щодо безпеки в інтернеті. Для формування безпечної поведінки учнів в Інтернеті помічними ресурсами будуть посібники, розроблені/перекладені українською мовою за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні, а саме:

«Онлайк» – друге оновлене видання навчально-методичного посібника «Керівництво із соціальнопедагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті»,

«Інтернет, який ми хочемо – посібник для учителів» (The Web We Want),

«Інтернет,   який   ми   хочемо   –   посібник   для   підлітків» (The Web We Want).

Також рекомендуємо формувати в учнів мережевий етикет, спонукати дотримуватись правил спілкування та взаємодії в інтернеті, нести відповідальність за власні дії в мережевому просторі.

Безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти медіаграмотності. В умовах повномасштабної військової агресії Академія української преси на Тулбоксі для вчителів (уроки вправи, заняття, в які інтегровані  елементи  медіа  грамотності)  започаткувала  нову   рубрику

«Медіаграмотність в умовах війни». Розроблено вправи на розвиток критичного мислення з елементами медіаграмотності на тему війни на уроках в початковій школі. Освітня платформа «Абетка вакцинації: від А до Я» , створена Академією української преси у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, знайомить з методами маніпулювання думкою, способами розвінчання фейків та маніпуляцій, способами переконання авдиторій; удосконалює навички аналізу медійної наукової інформації; формує навички пошуку інформації в інтернеті, перевірки правдивості медійних наукових повідомлень, аналізу медійних повідомлень з огляду на їх цілі, техніку виконання, емоційний вплив, маніпулятивність та переконливість; навчає як перевіряти надійність наукових джерел, достовірність статистичних досліджень, коректність аргументації. Платформа містить:

Чтайте також:  Про розмір посадового окладу працівника I тарифного розряду з 1 жовтня

Задля   розвитку   життєво   необхідної   навички медіаграмотності     та критичного мислення в учнів початкових класів рекомендуємо посібники:

Медіаграмотність   у    початковій   школі:   посібник   для вчителя / Волошенюк О. В, Ганик О. В., Голощапова В. В, Дегтярьова Г.А, Іванова І. Б., Кожанова А. Ю., Пиза Г. Ю., Шкребець О. О, Янкович О. І. / За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф. – Київ: ЦВП, АУП, 2018 — 234 с.

Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі: посібник для вчителя Бакка Т., Голощапова В., Дегтярьова Г., Євтушенко Р., Іванова І., Крамаровська С., Мелещенко Т, Шкребець О. / За редакцією Волошенюк О., Дегтярьової Г., Іванова В. – К.: ЦВП, АУП, 2017 – 196 с.

Сьогодні бібліотеки – це сучасні мультисервісні інформаційні центри, покликані виховувати компетентного медіа споживача в нових умовах інформаційного суспільства. Для бібліотекарів закладів освіти, які опікуються впровадженням медіаосвіти та медіаграмотності, корисними будуть посібники:

Медіаграмотність для бібліотекарів: практичний посібник. Навчальне видання. / Ю. М. Зоря, Н. М. Степанова, В. І. Потапова / За редакцією О. В. Волошенюк, Р. І. Євтушенко. — Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2021. – 75 с.

Практична медіаграмотність для бібліотек / Власюк О.В, Потапова В.І., Срібна І. / За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В.Ф. — Київ: АУП, ЦВП, 2019. — 61 с.

Значну увагу у 2022/2023 навальному році слід приділити посиленню національно-патріотичного компонента в предметах (інтегрованих курсах) усіх освітніх галузей. Насамперед ця вимога актуальна для предметів мовно- літературної, громадянської та історичної, мистецької освітніх галузей.

З метою посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді перший урок у новому навчальному році проводиться на тему: «Ми українці: честь і слава незламним!». Метою уроку є виховання почуття гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно боронить власну державу, і як наслідок готовності до посильної участі у справі захисту суверенітету України та відновлення її територіальної цілісності, долучення до волонтерського руху, допомога армії; глибокої пошани до загиблих героїв і вшанування їх світлої пам’яті; поваги до Збройних сил України й усіх причетних до справи захисту нашої Вітчизни і вдячності їм; співчуття до людей, скалічених війною, до родичів тих, хто загинув на війні, тих, хто втратив житло або був змушений його покинути; стійкості до впливів пропаганди країни агресора.

Враховуючи триваючу широкомасштабну війну російських окупаційних військ фактично на всій території України актуальними в цей час є вивчення правил пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту, організація регулярних навчань щодо дій в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, у разі оголошення повітряної тривоги та проведення уроків безпеки. Для опрацювання зазначених тем можна організовувати ситуаційно-рольові ігри, проведення тренінгів на засвоєння алгоритмів дій під час небезпеки, у тому числі дій за сигналами оповіщення цивільного захисту, використовувати просвітницькі матеріали з офіційних сайтів, зокрема, UNICEF Ukraine (ресурс «Суперкоманда проти мін»), МВС України («Як поводитися в разі виявлення підозрілих предметів?»), Асоціації саперів України (відеоролик з інформування населення України щодо ризиків від вибухонебезпечних предметів), МОН України (посібник для дітей про правила поведінки з вибухонебезпечними предметами «Мінна безпека не без ПЕКа»).

Для належної організації освітнього процесу в максимально комфортних для всіх його учасників умовах, зважаючи на обставини, у яких заклади освіти України розпочинають 2022/2023 навчальний рік, рекомендуємо скористатися порадами фахівців з психологічної підтримки, наведеними в розділі 2 Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (додаток 1).

Джерело.


Повернутись вверх