facebook

Між класом та підвалом: чи буде дітям безпечно навчатися в школі

Між класом та підвалом: чи буде дітям безпечно навчатися в школі

Вже за лічені дні в Україні стартує новий навчальний рік. Школи, які мають облаштовані укриття, переходитимуть на навчання офлайн. А перед батьками дітей-учнів постає складний вибір між якістю освіти та безпекою їхніх чад. УНІАН проінспектував кілька шкіл у різних регіонах, щоб пересвідчитись, чи встигли вони підготувати укриття та як в нинішніх умовах навчатимуться діти.

Освітній процес у новому навчальному році розпочнеться 1 вересня й триватиме до 30 червня наступного року. У різних регіонах країни він стартуватиме по-різному, в залежності від наявності облаштованих у школах укриттів та безпекової ситуації: у більш безпечних – очно, у близьких до проведення бойових дій – дистанційно. Однак вибір формату навчання залишили за батьками учнів, керівниками закладів освіти та військових адміністрацій.

За інформацією Міністерства освіти та науки України, станом на 15 серпня укриттями забезпечено близько 41% об’єктів.

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що найкраща ситуація з облаштуванням укриттів у навчальних закладах Львівської області. Там до початку офлайн-навчання готові 83% закладів. Найгірше забезпечені укриттями заклади освіти Миколаївщини – захисні споруди обладнані лише у 16% установ.

У Львові більшість шкіл навчатимуть очно
Майже усі школи Львова планують розпочати навчальний рік офлайн. У міській раді УНІАН запевнили, що перевірили усі навчальні заклади щодо наявності там укриттів. Зі 127 львівських шкіл їх немає лише у 16-ти. Адміністрації останніх повинні укласти угоду з іншими найближчими до них установами, в яких є такі приміщення, аби у разі повітряної тривоги оперативно евакуювати туди дітей.

У мерії наголосили, що шкільні укриття мають бути надійними, там обов’язково мають бути туалети (якщо немає змоги встановити стаціонарні, можна замінити їх біотуалетами). Також має бути зроблена санітарна побілка, облаштована підлога (потрібно залити стяжки), облаштовано кілька входів/виходів.

УНІАН побував в одному із львівських ліцеїв. З лютого велике підвальне приміщення закладу стало прихистком для мешканців навколишніх будинків та переселенців, які тимчасово проживали у школі. З 8 серпня укриття зачинене – тут проводять ремонт і готуються до нового навчально року, аби приймати дітей у разі небезпеки.

Майстри та вчителі білять й штукатурять стіни, розмальовують їх яскравими малюнками. Навколо стоять дерев’яні піддони, на яких зможуть сидіти діти. До вересня сюди мають привезти ще лавки.

“Ми готуємося працювати офлайн. Приміщення у нас велике, розраховане на 900 осіб. В нашій школі навчається 1200 учнів, тож місця має вистачити, – розповідає директор ліцею Ірина Коропецька. – Вчителі навчені, пройшли інструктаж, як повинні поводитися у разі небезпеки та виводити дітей. Усе чітко прописано. Будемо формувати школярів групами, квадратами, класами, але самі розумієте, провести тут повноцінний урок не буде можливості. Хоча продовжити чи завершити якусь тему, поговорити, якщо це література чи історія, вчитель зможе. Є тут запасний вихід, вода, її запаси постійно поповнюють. Найближчим часом має відбутися нарада з управлінням освіти і надавачами послуг з харчування, які мають розробити механізми надання сухпайків. Є також два санвузли – чоловічий та жіночий. Правда, один з них ще на ремонті, та до вересня встигнемо. Зараз тут трохи сиро, але взимку, коли увімкнуть опалення, буде тепло”.

Варто зазначити, що укриття дійсно має два виходи – один загальний, інший – для учнів молодшої школи. Однак обидва вони – з вулиці. Тому, зізнатися, важко уявити, як вчителям, наприклад, восени чи взимку доведеться одягати й вести сюди сотні дітлахів. До того ж, часу на все про все буде не так багато.

Окрім того, виникають питання до санвузлів: два туалети на 900 учнів та кілька десятків вчителів – теж не густо.

Очевидно, саме тому не всі батьки поспішають віддавати дитину до школи з 1 вересня. Дехто вважає, що вдома буде і зручніше, і безпечніше.

“Я хочу, щоб моя дитина навчалася дистанційно – у разі небезпеки ми завжди зможемо спуститися в підвал. У класі 30 дітей, хто їх припильнує?”, – каже мати п’ятикласниці Оксана Жадан.

Хоча більшість все ж виступає за очне навчання.

“Мій син вже не може дочекатися, коли зустрінеться з друзями. Для них у такому віці необхідне спілкування. А що вдома? Багато хто з нас бігає в укриття, коли тривога? В школі, принаймні, вчитель пильнуватиме й діти будуть у безпеці”, – каже мама іншого школяра.

56% батьків на Закарпатті за навчання офлайн
Одна зі шкіл Ужгорода, в якій готові до навчального процесу, – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20-ліцей “Лідер”. Директор закладу Мар’ян Комарницький показує укриття, розташоване в цокольному приміщенні й вже повністю обладнане для учнів. За його словами, сховище забезпечене електро- та водопостачанням, резервним освітленням, є Wі-Fі. У підвальному приміщенні три входи-виходи, дві вбиральні, є навіть душова кімната.

Чтайте також:  Учитель – той, хто несе світло: Що вам відомо про професію педагога?

В укритті уздовж стін розташовані лави та стільчики, на стінах написи з вказівкою класу, який саме і де повинен розміщуватися під час тривоги. Через кожний десяток метрів – протипожежні засоби та аптечки.

“Все згідно з правилами”, – каже освітянин.

Крім коридору, учні зможуть розміщуватися в кімнатах, розташованих праворуч та ліворуч від коридору. Дві з них наразі ще обладнані спортінвентарем, бо в мирний час учні тут займалися карате, велоспортом тощо. В інших кімнатах – парти, стільці, лавиці, щоб усі охочі могли присісти й так очікувати завершення тривоги.

В одній з найбільших кімнат у кілька рядів стоять дерев’яні лавиці – добротні, видно, тільки-но зроблені. Директор каже, їх виготовив один з батьків учнів за півціни. Загалом в умовах війни багато батьків долучаються до підготовки навчального процесу.

Комарницький розповідає, що до школи зараховані 1320 дітей, а укриття розраховане на 840. Щоб умістити всіх учнів та вчителів під час небезпеки, дирекція ухвалила рішення про організацію змішаного навчання для окремих класів (6-11) з тим, щоб одночасно в закладі перебувало стільки осіб, скільки можуть уміститися в укритті.

“Тобто, чітко визначені класи працюватимуть за змішано-дистанційною системою навчання: півкласу вчиться в школі, півкласу вдома слухають учителя. Для того, щоб навчання в такому форматі було якісним, для окремих класів придбане спеціальне аудіовізуальне обладнання”, – уточнює директор.

Наразі, за його словами, класні керівники проводять зустрічі з батьками, останні визначаються з формою навчання і пишуть відповідні заяви, тож підготовка до навчального процесу в нових умовах триває.

У Лінгвістичній гімназії ім. Т. Г. Шевченка в Ужгороді місцем укриття для учнів та педагогів визначено цокольний поверх. Його директорка Любов Попович показує на стінах промарковані зони для різних класів, вказівники руху, в куточку – великі пляшки з питною водою, розміщені численні аптечки. Директорка закладу каже, за законодавством слід запастися водою з розрахунку 2 літри на добу на одного учня та мати запас води на два дні. Усе це вже є, як і засоби пожежогасіння, аптечка, санвузол, є доступ до інтернету, необхідний інвентар, медикаменти. А ось із альтернативним освітленням ще не вирішили, що робити – придбати ліхтарі, закупити свічки чи шукати можливість для придбання генератора…

“Переконуємо батьків, що в школі створені всі умови, щоб навчання було безпечним, – каже директорка. – Ті діти, які вже навчалися, про укриття знають, для батьків першачків проводимо екскурсію, все показуємо, пояснюємо”.

Оскільки в гімназії навчається майже 700 учнів, а укриття розраховане на 350, адміністрація винесла на розгляд ради закладу пропозицію щодо очного навчання у дві зміни.

Так чи схоже, як в ужгородських школах, організовують укриття в інших навчальних закладах Закарпаття. У області їх 1253, в тому числі садочки, профтехучилища, позашкільні заклади.

За інформацією директорки департаменту освіти і науки, молоді та спорту обласної військової адміністрації Мар’яни Марусинець, станом на 15 серпня обстежені 1205 або 96,1% закладів – споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів. З них 323 об’єкти потребують здійснення заходів щодо приведення їх до стану придатності для укриття, а 5 – капітального ремонту.

Щоправда, наявність укриття не завжди є тим фактором, який переконує батьків погодитися на навчання в режимі онлайн. Чимало українців проти ідеї влади запроваджувати очне навчання, хоча Закарпаття якраз і в цьому плані “вирізнилося”. Як повідомив днями, під час перебування в Ужгороді, державний секретар МОН України Сергій Захарін, область лідирує в опитуванні батьків та вчителів щодо форми організації освітнього процесу: 56% респондентів готові відвідувати школу.

“Є батьки, які бажають, щоб діти ходили до школи, а є такі, які проти. І в Ужгороді, і в Сумах будуть ті, хто готовий відпускати, а будуть противники цього, і це нормально. Але потрібно враховувати всі реалії. Приміром, шестирічна дитина сама вдома вчиться, батьки на роботі. Пролунала тривога. Дитина має вимкнути газ, електроенергію, одягнутися, взяти тривожний рюкзак, замкнути хату, вийти на вулицю, часом – перейти проїжджу частину, дійти в укриття, облаштуватися. Якщо дитині 6-7 років, чи є гарантія, що вона не вчинить помилку на цьому шляху? А після скасування тривоги повернеться й продовжить навчання? А якщо тривога лунатиме кілька разів на день?”, – зазначив він.

Натомість, за словами Захаріна, у момент оголошення тривоги в закладі освіти навчений вчитель організовано збере та відведе дітей в укриття. Там вони перебуватимуть у безпечному середовищі, їм не треба буде нічого вмикати-вимикати, закривати тощо. А потім школярі так само безпечно продовжать навчання.

“Це школа, а якщо дитсадок? Вихователь піднімає діток і каже: йдемо дивитися мультик, діти радо йдуть, жодного страху, жодного стресу при цьому. Тому ми всіх налаштовуємо на те, що заклади освіти, які працюють очно, це більш безпечне місце”, – додав Захарін.

Чтайте також:  Як діяти, якщо ваша дитина під час ядерного вибуху перебуває у школі або садочку

На таку позицію міністерства закарпатці дивляться по-різному. Так, мама школяра однієї з тергромад Закарпаття Марія розповіла УНІАН, що переймається, чи справді в школах є укриття і чи готові вони прийняти дітей, чи це тільки обіцянки “на камеру”: “Ще в містах, може, є укриття чи щось подібне, діти можуть навіть піти в підвал сусідньої багатоповерхівки, а в нашій школі немає цокольного приміщення чи підвалу, а те, що рекомендують облаштовувати укриття на першому поверсі, якось не додає впевненості абсолютно…”.

Житель Ужгорода Іван, батько трьох дітей, вважає, що влада має зробити все можливе і неможливе, щоб відновити навчання в школах в очному режимі, бо діти за час ковіду та війни зовсім “отупіли”.

“По-перше, викладач має бачити учня “вживу”, щоб реально оцінювати. По-друге: діти хитрують, не сидять на уроках. Що почують безпосередньо в класі, сприймають краще. Я слухав не один такий урок, і бачу, що прогалини є. Засвоєння матеріалу в режимі онлайн ніяке, повторення матеріалу ніяке, просто нація деградує”, – каже чоловік.

Ще одна ужгородка Вікторія додає: “Я якось підняла сина семикласника на урок, він сів за ноутбук, я пішла на кухню. Чую, урок триває, зайшла тихенько глянути, і що я бачу? Син налаштував камеру ноутбука так, що вона дивиться йому прямо на груди, тож вчитель бачить, що він на уроці, сидить. А син тим часом вимкнув звук, голову відкинув на спинку і аж похропує, так спить… Але ж сидить, присутній на уроці! Нерідко таке “горе-навчання” у багатьох, не всі ж батьки вдома і можуть проконтролювати…”.

Чернігівці бояться відпускати дітей у школи
У Чернігові ситуація з придатністю шкіл до навчання дуже складна, не кажучи вже про стан укриттів, адже під час активних бойових дій, за інформацією управління освіти міської ради, зазнали пошкоджень 80% навчальних закладів. Із 34 шкіл обласного центру дві зруйновані, 25 мають різні пошкодження. У мерії запропонували у першу чергу реконструювати ті будівлі, які приймали до війни у своїх стінах понад тисячу дітей. Школи, які не потрапили до цього переліку, тимчасово законсервують. У міськраді запевнили, що про їх знесення мова не йде. Як тільки знайдуться кошти, їх відремонтують, зважаючи на ситуацію у Чернігові та запит батьків.

Загалом наЧернігівщині з початком нового навчального року більшість загальноосвітніх навчальних закладів працюватимуть дистанційно чи у змішаному режимі. За інформацією начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, в області до очного навчання готові 82 школи із 407.

За його даними, наразі проведено обстеження усіх закладів загальної середньої освіти регіону.

“Про офлайн-процес не йдеться у майже 100 дитсадках і школах, розташованих у 40-кілометровій зоні від ворожих кордонів. Попередньо, майже 200 закладів будуть працювати дистанційно”, – зазначив Чаус.

Однак у придатних до навчання школах проводять ремонт будівель та облаштовують укриття у підвальних приміщеннях. Зокрема, фарбують стіни і стелі, підлогу укладають плиткою, розставляють стільці та лавки, опрацьовують питання облаштування вбиралень.

У педагогічній спільноті Чернігова щодо початку навчального року офлайн говорять про складний вибір для батьків між якістю освіти і безпекою дітей. Як розповіла УНІАН вчителька однієї зі шкіл Чернігова, в школах ретельно готують укриття, забезпечують їх аптечками і питною водою. Але наразі там не вистачає педагогів, значно скоротилася кількість учнів. Зокрема, на початку літа в управлінні освіти Чернігівської міськради зазначали, що у травні в школах міста навчалися приблизно 44% школярів, до вересня прогнозують збільшення їхньої кількості до 72,5%.

“Батьки розуміють, що отримати якісну освіту онлайн складно, але навчатися офлайн – це стрес і для дітей, і для батьків”, – говорить вона.

Педагог уточнила, що деякі батьки, маючи фінансовий ресурс, готові навчати своїх дітей індивідуально з приватними викладачами. Проте це, скоріше, виключення, а не поширена практика в умовах воєнного життя.

До того ж вчителі ще не зовсім розуміють, як діяти в умовах очного навчання. Адже можуть бути різні ситуації. Приміром, діти зранку прийшли до школи, заняття не почалися, а пролунала повітряна тривога. Хто має їх вести в укриття? Всіх потрібно порахувати перед спуском і вже безпосередньо в укритті. Але ж дорогою хтось може відстати, чи як старшокласники – піти у своїх справах. Тому ще залишається чимало питань.

Жителька Чернігова Наталія Богдан разом з чоловіком виховують двох доньок, які навчаються у 4-му та 9-му класах. Наталія говорить, що вона – дуже “тривожна” мама, а тому обрала для своїх дітей онлайн-навчання. Хоча під час карантинних обмежень через коронавірус вона була проти такої форми навчання. Ухвалюючи рішення нині, жінка обговорювала це питання з іншими батьками та вчителями. За її словами, укриття в школах обладнують у підвалах, але це не бомбосховища – просто підвали.

Чтайте також:  Відпочинок вже скоро! Названо дати шкільних канікул в Україні

“Школа – для ненормальних росіян “чудова” ціль. І ракета з Білорусі до Чернігова летить всього 7 хвилин, то чи встигнуть діти за цей час спуститися в укриття?”, – сумнівається мама двох дівчаток.

Вона додає, що зараз в місті не стріляють, однак для залякування українців російські військові можуть вдатися до обстрілів і навчальних закладів зі скупченням дітей. Звісно, ніхто не застрахований від влучення ворожого боєприпасу і в житловий будинок, однак школи є більш вразливими, вважає Наталія Богдан.

Вона не виключає, що може під час навчального року змінити свою думку, але поки це питання її турбує і вона зробила вибір щодо безпеки своїх дітей.

В Одесі відкриють 33 навчальні заклади

За словами директора департаменту, поки що невідомо, скільки конкретно дітей буде зараховано до навчальних закладів міста. Минулого року це було 134 тис, і передбачається, що цьогоріч буде не менше.

“Наприклад, першокласників у минулому році було майже 12 тис, в цьому році ми прогнозували тисяч п’ять, а вийшло 10,5 тис. При цьому третина перебуває за кордоном”, – розповіла Буйневич.

Скільки саме одеських школярів зараз за кордоном, невідомо. За даними чиновниці, ця цифра постійно зменшується – багато одеситів повертаються саме до 1 вересня. Люди сподівались, що жахіття от-от зупиниться, але вже зрозуміло – до початку навчального року війна не завершиться. Тому більшість обирають дистанційну форму навчання.

“Крім того, в Одесі вже декілька років функціонує дистанційна школа, яка буде працювати в такому режимі, навіть якщо припиняться військові дії. Якщо обираєте очне навчання, то дитину направлять у клас того закладу освіти, який має укриття. Цілком ймовірно, що ця школа не буде поряд з вашою домівкою”, – каже директор департаменту.

Сховища (укриття) у школах, які пройшли перевірку, розраховані на 10 тис дітей. Це мізер для Одеси. Але виявилось, що і цього забагато. За словами Буйневич, 97% сімей, які залишились в місті, обрали дистанційну форму навчання. Тобто, у школах фізично будуть присутні десь 3 тис учнів.

Ще один не дуже приємний момент – продовженого дня цьогоріч у місцевих школах не буде. Батькам треба забезпечити “доставку” дитини до школи та додому. І це досить серйозне питання, якщо врахувати, що навчальний заклад може бути далеко…

Також Буйневич додала, що очна форма навчання передбачатиме розділення уроків на дві групи: основні – для очного навчання та окремі – дістанційно. Це необхідно, щоб максимально скоротити час перебування дитини у школі. До першої (очної) форми віднесені: математика, українська та іноземна мови, історія України, хімія, фізика. Іншими словами, це уроки, які передбачають виконання лабораторних робіт та пояснення вчителя “наживо”.

Наразі не озвучується детальна інформація про 33 школи, які фізично відкриють 1 вересня. Влада вважає, що це буде не зайвим заходом задля безпеки дітей.

Інформацію про школу, в якій навчатиметься дитина, кожна сім’я одержить особисто. Зокрема, дорослих проінформують про те, де, о котрій годині і коли пройдуть батьківські збори. Продемонструють класи та укриття, які дуже різні: від європейського рівня до звичайних підвальних або цокольних приміщень.

“Треба розглядати це приміщення не як парадну залу, а як місце, в якому дитині необхідно пересидіти повітряну тривогу”, – підкреслила директор департаменту, додавши, що вигляд сховища залежить від рівня, давності, реальних можливостей тієї чи іншої школи.

Але, як стверджує Буйневич, в усіх відповідних приміщеннях є меблі, коврові покриття, спортивні мати, іграшки, навчальні посібники, питна вода, медичні препарати, засоби пожежогасіння, сухі пайки, вбиральні.

УНІАН відвідав одну зі шкіл, яка прийме учнів у вересні. Це великий учбовий заклад, розташований всередині житлового кварталу. Укриття – під основним корпусом – розраховане на 150 місць. Співробітники учбового закладу, який в мирний час відвідували сотні учнів, показали нещодавно пофарбоване приміщення, парти, стільці, іграшки для молодших, одноразовий посуд… Для старших планують обладнати навчальний клас – з комп’ютером, проектором, тощо. Вже працює санвузол, на столах – великі ємності з питною водою, є два входи-виходи…

Проте якою буде українська школа офлайн під час війни, можна буде побачити з початком навчання. Наразі і батькам, і вчителям, і владі важко передбачити й рівень небезпеки, й потреби, які ще можуть виникнути у шкіл та школярів. Та головне, всі розуміють – безпека дітей у пріоритеті. Й максимально готові допомагати малюкам засвоювати знання, щоб не отримати втраченого покоління в освіті.

Джерело.


Повернутись вверх