Гуманітарій чи технар? На кого краще вчитися сьогодні в Україні
Питання вибору спеціальності і університету зараз гостро стоїть перед випускниками 11 класів в Україні. І мова йде не лише про українські виші, а й закордонні, адже багато дітей зараз перебувають у Польщі, Німеччині та інших країнах Європи.
Як обрати для себе навчальну спеціальність, щоб вчитися було не лише корисно, а й приємно, – розповіла Styler відома математик і громадський діяч, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ Ірина Єгорченко.
На кого вчитися сьогодні?
Вгадати щодо спеціальностей, каже науковець, сьогодні неможливо. Навіть якщо моделювати ситуацію в Україні на найближчий час, або орієнтуватись на роботу за кордоном.
За її словами, “якщо є надзвичайні таланти та надзвичайна мотивація – треба обирати саме таку дорогу”.
Найкраща порада щодо вибору спеціальності – уникати дуже вузьких спеціальностей (за винятком наявності надзвичайних талантів), уникати для абітурієнтів після школи спеціальностей, які взагалі не мають сенсу на бакалаврському рівні (типу менеджмент, маркетинг, журналістика, туризм – де краще спочатку мати якусь фундаментальнішу освіту, а потім спеціалізуватись після магістратури чи курсів).
“Для людей, які мають досвід роботи і потребують просто диплому і трошки додаткової освіти – ці спеціальності підходять і як бакалаврські. Для випускників школи – це просто диплом без нічого”, – пояснює Ірина.
Єгорченко наголошує: якщо є мотивація навчатись інформаційним технологіям – чудово, бо “там ще багато років буде дефіцит кадрів”. Те ж стосується математики і природничих наук.
“Це прекрасна основа для багатьох професій в майбутньому. Часто краща, ніж профільна освіта за відповідними вузькими спеціальностями. Наприклад, спеціальність “географія” точно краща і дає більше перспектив, ніж “туризм”, “хімія” дасть більше, ніж конкретні технології”, – говорить науковець.
Крім того, ці спеціальності – хороший спосіб потім вступити на магістратуру за кордон.
На кого буде попит, а на кого – ні
Варто пам’ятати, що для безкоштовного вступу “на щось гуманітарне” конкурс величезний, на математику і природничі науки знайти магістратуру – просто.
“Інженерні спеціальності (як і ІТ) все одно потребуватимуть додаткового навчання, тому потрібно обирати не просто спеціальність, а місце, де збереглися нормальні викладачі та якесь більш-менш сучасне обладнання. Завжди буде попит на медиків і педагогів (але там проблеми з зарплатою)”, – розмірковує старший науковий співробітник.
Педагогічні університети також можуть бути непоганим стартом для будь-якої керівної кар’єри.
А от спеціальності типу філології та іноземних мов навряд чи будуть користуватися великим попитом на спеціалістів.
“Але якщо дуже хочеться саме цього – шанси на працевлаштування для кваліфікованих людей там будуть”, – говорить Ірина.
І додає: право та економіка – так само, надлишок спеціалістів.
“Є сенс туди йти лише за надзвичайної мотивації добиватись надзвичайних успіхів, або наявності батьків, які прилаштують і готовності працювати там, де прилаштували”, – резюмує Єгорченко.
