Лише третина батьків розуміють, яким буде навчання дітей з 1 вересня. Опитування
35,9% українських батьків лише частково розуміють, яким буде навчання дітей у школах із 1 вересня через неповну інформацію, яку надають заклади освіти та влада.
Про це свідчить опитування Служби освітнього омбудсмена Сергія Горбачова щодо рівня комунікації влади та освітніх закладів з батьками школярів та студентів, які знаходяться:
- в Україні,
- за кордоном,
- на тимчасово окупованих територіях.
“Для безпечної та належної організації освітнього процесу та дотримання прав учасників освітнього процесу дуже важлива вчасна, зрозуміла та чесна комунікація всіх сторін: батьків, учнів, студентів, педагогічних та науково-педагогічних працівників, керівництва закладів освіти та органів влади”, – наголошує Горбачов.
В опитуванні взяли участь 25 230 батьків здобувачів освіти, які наразі знаходяться в Україні.
Чи достатньо інформації отримують батьки про освітній процес у новому навчальному році?
Дослідження показало, що значна частина опитаних батьків – 24% (6064) – взагалі не розуміють, як відбуватиметься освітній процес. Вони заявили, що жодної інформації ні з боку закладу освіти, ні з боку влади про це не надається.
Також опитування свідчить, що:
- 33,7% (8495) опитаних батьків розуміють, як відбуватиметься навчання з 1 вересня. Вони заявили, що отримують всю необхідну інформацію як від закладу освіти, так і від влади;
- 35,9% (9037) опитаних батьків повідомили про часткове розуміння того, як відбуватиметься освітній процес. Кажуть, що як школи, так і влада надають неповну інформацію;
- 13,5% (3400) опитаних батьків отримують інформацію лише від освітніх закладів, а тому мають часткове уявлення про навчання з 1 вересня;
- 3,1% (773) опитаних батьків повідомили, що частково розуміють й отримують інформацію лише від влади;
- 3,1% (793) опитаних батьків повідомили, що їм все зрозуміло, але вони самостійно знаходять інформацію.
На якому рівні знаходиться комунікація освітніх закладів із батьками, які перебувають за кордоном?
Служба омбудсмена запитала 7921 особу, чи контактують вони із закладом освіти, де їхня дитина навчалася до війни, та що пропонує установа для учнів та студентів, які знаходяться за кордоном.
“Для нашої держави дуже важливо, щоб діти, які зараз знаходяться за кордоном, здобували українську освіту. Для громадян України важливо підтримувати зв’язок із закладом освіти, який має пропонувати різні рішення для забезпечення права дітей на освіту. Хоча забезпечення таких прав можна ініціювати на державному рівні, а не лише на рівні окремого закладу освіти, міста чи області”, – аргументував проведення опитування Горбачов.
Як показало опитування, 3,5% (275) батьків втратили контакт із закладом освіти, ще 6,98% (553) заявили, що заклад освіти нічого не пропонує.
Лише 1,9% (151) опитаних наразі очікують на рішення від школи/університету, а 0,13% (10) взагалі були змушені забрали документи дитини.
Важливо: сума цих показників не дає у підсумку 100%, оскільки відповіді щодо проблем з комунікацією виокремлені з декількох запитань, наголошує омбудсмен.
Комунікація між педагогами, керівниками освітніх закладів, владою та батьками
8078 українських освітян, які взяли участь в опитуванні, розповіли, чи достатньо інформації надають керівники шкіл/університетів, а також органи влади щодо організації початку навчального року.
Опитування показало, що лише трохи більше, ніж третині освітян 35,9% (2897) все зрозуміло – інформації, що надходить від керівника закладу освіти та влади, достатньо.
А ось що говорять інші:
- 22,5% (1820) освітянам частково зрозуміло, інформація надається не повна, як від керівника закладу освіти, так і від влади;
- 21% (1694) частково зрозуміло, але при цьому інформація надходить лише від керівників закладів;
- 11,5% (925) освітян заявили, що взагалі нічого не розуміють, адже інформація не надається;
- 3,9% (319) все зрозуміло, але вони самостійно знаходять інформацію;
- 1,5% (123) частково зрозуміло, інформація надходить лише від влади;
- 1,2% (95) опитаних не цікавляться цим питанням.
Серед власних варіантів, а їх надали 2,5% (205) опитаних, педагоги вказали, що:
- вони у відпустці до кінця серпня;
- інформація нечітка, не конкретна, розмита, не підкріплена нормативними документами, що викликає ще більше запитань;
- інформація швидко змінюється, керівник закладу інформує, але влада не надає інформацію, тож все незрозуміло.
Крім того, декілька керівників закладів освіти повідомили, що не знають, як працювати далі та організовувати освітній процес.
Як педагоги комунікують з батьками дітей?
Служба освітнього омбудсмена запитала освітян, як вони комунікують з батьками, щоб забезпечити ту форму освіти, яку вони обрали для своїх дітей.
31,3% (2531) вчителів розповіли, що місцева влада та керівники закладів освіти ще не ухвалили рішення щодо формату навчання з 1 вересня, а тому педагоги не мали про що сповіщати батьків та пропонувати їм рішення щодо форми навчання їхніх дітей.
Водночас 26,4% (2135) освітян зазначили, що вони проводять опитування серед батьків, аби обрати найбільш прийнятну в умовах війни форму навчання.
Ще 1,8% (142) педагогів сказали, що заклад освіти планує працювати очно або змішаною формою (очно-дистанційно), тому вони пропонують батькам, які обрали дистанційне навчання, перевести дітей на сімейну форму навчання.
Омбудсмен наголосив, що пропонування сімейної форми навчання – це “перекидання відповідальності за здобуття освіти із закладу освіти на батьків та намагання не вирішувати ці проблеми в межах закладу освіти, міста чи селища, району/ОТГ”.
Решта опитаних освітян надали такі відповіді:
- 1,1 % (90) заявили, що заклад освіти планує працювати очно (змішана форма: очно-дистанційна), тому вони пропонують перевести дітей, батьки яких обрали дистанційне навчання, до інших закладів освіти;
- 1,28% (103) опитаних педагогів не володіють інформацією щодо форми навчання свого закладу освіти у новому навчальному році;
- 0,11% (9) педагогів заявили, що заклади освіти взагалі не комунікують з батьками.
Що кажуть школярі та студенти?
Опитування безпосередніх учасників освітнього процесу (5632 учнів та студентів) показало, що 12,1% (683) з них все ще чекають інформацію щодо того, у якому форматі розпочнеться навчальний рік. Водночас 9,4% (528) учнів та студентів ще не обрали формат навчання, бо безпекова ситуація може змінитися.
Декілька здобувачів повідомили, що заклад освіти обрав очне навчання, а самі здобувачі – дистанційне, зокрема ті, що за кордоном. У зв’язку з цим їм тепер погрожують відрахуванням.
Комунікація з батьками учнів, які знаходяться на окупованих територіях
Омбудсмен заявив, що від початку війни отримав 421 звернення від громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Переважна більшість з них надходила саме від педагогів.
У опитуванні для педагогічних працівників взяли участь 120 осіб, які вказали, що на момент заповнення опитування вони проживають на тимчасово окупованій території.
90% з тих, хто звертався і тих, хто заповнив опитування, повідомили про відсутність або нестачу інформації для працівників закладів освіти, які перебувають в окупації.
“Через відсутність офіційних роз’яснень вони не розуміють, як організовувати освітній процес на тимчасово окупованих територіях, зокрема там, де частина педагогів погодилась співпрацювати з окупантами й буде організувати освітній процес за їхньою програмою, а частина проукраїнських педагогів планують навчати дітей за українськими програмами.
Великою складністю є відсутність або нестабільна комунікація між усіма учасниками освітнього процесу, зокрема зі здобувачами освіти, через це є складність організації дистанційного навчання, зокрема з учнями, які знаходяться за кордоном”, – наголошує Горбачов.
Нагадаємо, МОН розкритикувало омбудсмена через опитування щодо формату навчання у школах.
Натомість Горбачов заявив, що результати опитування не претендують на репрезентативність у масштабах всієї країни, однак “це не може бути приводом для його знецінення”.
“Опитування є кількісним та проводиться на доступній вибірці, що означає залучення до дослідження всіх охочих потенційних респондентів, що відгукнулися на заклик до участі у дослідженні”, – підкреслив омбудсмен.
