facebook

Співбесіди для першачків: майже поза законом

Співбесід для майбутніх першокласників не буде? Дитину можна записати «заочно», без її присутності? А як же підготовчі курси, різні «нульовки» та школи-дитсадки, де дошкільнят-випускників мали «автоматом» зарахувати у вже рідну школу? Психолог Світлана Онопрієнко радить, як краще підготуватися «до того, чого немає».

Знайомство чи відбір
Більшість шкіл уточнює: дітей навіть приводити не обов’язково, співбесіди не буде. Складно повірити, що діти з кількох вулиць мікрорайону Святошин раптом мають піти до Київської гімназії східних мов, хоча про китайську чи японську навіть не мріяли. Звісно, програма для першачків тут буде така сама, як і для решти дітей цього віку, без вивчення ієрогліфів. Але сама атмосфера цього навчального закладу відрізняється від решти. Та поки що іншого механізму не передбачено.

Частина навчальних закладів залишає за собою право на знайомство. У київській школі №302 та харківській №161 можна подати документи тільки спільно з дитиною, яка має пройти співбесіду (хоча ця умова суперечить новим правилам).

У київській школі №52 співбесіду будуть проводити директор і психолог для визначення шкільної готовності. І навіть завдання у вільному доступі є: ті самі, що й у попередні роки традиційно застосовували у школах. Перевірка логічного мислення (виключити зайвий малюнок у рядах), слухової пам’яті (відтворити 10 названих слів хоча б після 5 повторів), тест для оцінки шкільної зрілості Керна-Йєрасика (виявляє, наскільки довільна психічна діяльність дитини через прості вправи «скопіювати букви та групи точок», «намалювати людину»). А також — назвати ім’я, вік, адресу, місто, країну. Відповісти на запитання на кшталт: чому йдеш до школи? Що будеш тут робити? Навіщо люди ходять на роботу? Чому сніг буває взимку? Місяць — це планета?

Чтайте також:  Освітній колапс: сучасні діти у школах зіштовхнулися із небувалою катастрофою

Семирічним дітям — перевага
Що робити, якщо ваша школа наполягає на співбесіді? Можна взагалі відмовитися, а якщо на цій підставі вам відмовлятимуть зарахувати дитину до класу, взяти письмову відповідь і звернутися до управління освіти.

Якщо ж вирішили пройти, зробіть усе, щоб дитина не втратила психологічний комфорт. Не варто «натаскувати» сина чи доньку за ці дні на правильні відповіді, адже відмовити вам не мають права, які б не були результати. У гіршому разі може бути висновок про неготовність дитини до школи, тож запропонують привести її наступного року, але це лише порада.

Можна зрозуміти школи: прийняти мають усіх, але «шестирічок» можна умовити почекати, а дітям, яким вже виповнилося 7 років, зовсім нікуди «відступати»: згідно із законом, вони зобов’язані приступити до навчання.

Але якщо ви маєте твердий намір саме зараз віддати дитину на навчання, заборонити це вам ніхто не має права. Отже краще взяти себе в руки і поставитися до співбесіди як до формальності.

Ліпше не «накручувати» дитину, адже малеча рідко хвилюється, якщо батьки спокійні.

Як краще підготуватися
Можна пограти у «запитання-відповіді» і взяти за основу орієнтовні питання співбесіди, але саме так, щоб це виглядало легкою та веселою грою, а не іспитом.

На думку психолога, так звані питання на логіку можуть бути настільки непередбачувані, а в школі їх оцінюють настільки суб’єктивно, що підготуватися нереально. Решта ж навичок (наприклад, готовність руки до письма) мала сформуватися протягом тривалого часу. За місяць виправити становище не зможе жоден репетитор.
Тож варто зосередитися на тому, що складає соціальну зрілість дитини.

Чтайте також:  Торкнеться учнів 5-7 класів: у МОН анонсували нововведення

Скажімо, дошкільнята можуть не знати свою повну адресу, прізвище, ім’я та по батькові батьків, їхні професії (треба «перекласти» зрозумілою дитині мовою, приміром, не маркетолог, а «допомагає людям дізнатися про потрібні їм товари»). А майбутні першокласники мають давати повну відповідь. Це згодиться в житті, а не лише для співбесіди.

Цього року інтенсиви підготовки до 1-го класу навіть не пропонують, адже вже зрозуміло: навички читання, письма та решту дитина має здобувати вже в школі. А ось ті малюки, хто відвідував «нульовки» при школах і річні підготовчі курси, можуть сприймати навчання в першому класі як повтор програми. Є ризик, що діти дещо нудьгуватимуть. Але не варто зовсім розчаровуватися: такі учні більш натреновані для навчальної діяльності.

Не вирішеною залишається доля випускників «шкіл-дитсадків». Родини віддавали малечу в певні дошкільні групи для того, щоб згодом вони вчилися саме в цих школах. Але пільг для таких дітей у проекті наказу Міністерства освіти і науки України поки що не передбачено. Тож мають іти у школи за територіальним розподілом.

Кому потрібен «конкурс батьків»
Вибір навчального закладу все одно є: хтось чекатиме вільних місць у школі, яка сподобалася, хтось віддасть дитину до приватного навчального закладу. Найчастіше при цьому орієнтуються на популярність школи, які дисципліни вона пропонує, успіхи випускників і вартість навчання. Є один момент, про який батьки зазвичай забувають: школа і родина можуть просто не підійти одна одній.

Чтайте також:  Експерти дали поради, як утримати молодих вчителів в Україні

А ось деякі сучасні школи наполягають на «конкурсі батьків». Йдеться не про «змагання гаманців», а про з’ясування їхньої мотивації, готовності брати участь у навчальному процесі, родинних цінностей, кінцевої мети отримання дитиною освіти та інші очікування від школи. Це з’ясовують або під час співбесіди, або під час заповнення анкет, до яких просять додати своєрідний мотиваційний лист. Так що татам і мамам теж час підготуватися до співбесіди…

Сучасні популярні школи — не однакові. Одна ставить за мету виховання «справжніх леді та джентльменів», маючи на увазі ретельне дотримання етикету та дисципліни. Друга прагне бачити випускників творчими людьми з розвиненим критичним мисленням. Третя намагається прищепити дух конкуренції, стресостійкість та інші «спортивні якості».

Для кожної школи знайдуться батьки, які так само, як її представники, бачать майбутнє своїх нащадків. Ці тата й мами з більшим бажанням залучатимуться до шкільного життя, ніж ті, цінності яких розходяться з традиціями навчального закладу.

До речі, Британський комітет зі стандартів у сфері освіти визнав ефективною методику… оцінювання батьків. У деяких школах Великої Британії така практика триває понад 7 років. Оцінки дорослим виставляють на підставі того, наскільки активно вони беруть участь у шкільному житті дитини і допомагають їй з навчанням. З’ясувалося, діти «батьків-відмінників» вчаться набагато краще за своїх однолітків, навіть якщо їх «стартові можливості» були не дуже гарними.

Джерело.


Повернутись вверх