facebook

Реформа НУШ: учні спеціалізованих та пілотних шкіл краще співпрацюють та розв’язують проблемні завдання

Абсолютна більшість опитаних керівників закладів освіти переконані, що передбачені реформою НУШ зміни здатні покращити якість шкільної освіти в Україні.

У пілотних школах учні мають вищі показники за наскрізними уміннями у порівнянні з непілотними закладами, а реформу НУШ підтримують як батьки учнів, так і вчителі й керівники шкіл. Такі результати демонструє перший етап моніторингу впровадження реформи «Нова українська школа».
Дослідження мало на меті оцінити ефективність впровадження реформи НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу.
У моніторингу взяли участь 150 навчальних закладів, розділених за типом:

  • 25 пілотних шкіл, які проводять апробацію нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти;
  • 30 спеціалізованих шкіл – гімназій, ліцеїв, шкіл-колегіумів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є початкова школа;
  • 95 непілотних загальноосвітніх шкіл та НВК.

Так, дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи виявило, що учні непілотних шкіл мають нижчі показники за всіма наскрізними уміннями у порівнянні з учнями спеціалізованих та пілотних шкіл.
Зокрема, вищий у понад 10% результат учні пілотних шкіл показали за такими уміннями, як співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість.
У розвитку умінь, пов’язаних з «твердими навичками» – «читання з розумінням» та «критичне та системне мислення» – вищі результати демонструють групи учнів спеціалізованих шкіл.

На уроках української мови та/або літературного читання у спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше, ніж у непілотних, висловлювали власні пропозиції та ідеї, ставили запитання. Це свідчить, що в спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше залучені до процесу пізнання. Крім того, у пілотних школах значно частіше учні працювали над власними рішеннями, шукали інформацію в кількох джерелах, пояснювали вибір, розв’язували проблеми з повсякденного життя.

Чтайте також:  Цікаве онлайн-навчання: 5 дослідів із предмету "Я досліджую світ", які сподобаються дітям

На уроках математики більше часу займають адаптивні види активності (працюють у зошитах; працюють із підручником; беруть участь у перевірці знань тощо) та менше –неадаптивні (проявляють творчу/дослідницьку активність; беруть участь у дидактичних та інших іграх тощо). Дослідження показує, що це стосується усіх навчальних закладів, зокрема пілотних.

Хоча дані свідчать, що учні в малих класах на уроках математики трохи більше, ніж інші, дискутують і спілкуються з учителем та однокласниками й беруть участь у дидактичних та інших іграх, це ж саме стосується й сільських шкіл.

Показники щодо неадаптивних видів діяльності на уроках математики загалом свідчать про те, що навчання цього предмета в початковій школі мало підтримує розвиток творчого потенціалу учнів.

ЯК СТАВЛЯТЬСЯ ДО НУШ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ?

Результати моніторингу свідчать, що підходи до викладання, на яких базується реформа НУШ, підтримує більшість вчителів. Керівники закладів освіти у більшості також ставляться до неї позитивно – в середньому на 8,2 бала за десятибальною шкалою.

З-поміж позитивних змін, закладених реформою НУШ, педагоги та керівники закладів називали, зокрема, новий зміст освіти, зміну освітніх стандартів, більшу свободу педагога, дитиноцентризм, педагогіку партнерства, сучасне освітнє середовище, більшу автономію закладу освіти, справедливе фінансування, демократичне управління закладом, зменшення документообігу.

Чтайте також:  Навчання з 5-ти років – користь чи шкода: Шкарлет прокоментував ідею розпочинати навчання на рік раніше

Крім того, навчально-методичні матеріали, розроблені в межах реформи НУШ, використовують у роботі не лише вчителі пілотних шкіл, а й близько чверті педагогів загальноосвітніх та спеціалізованих закладів.

Абсолютна більшість опитаних керівників закладів освіти – 99% – переконані, що передбачені реформою НУШ зміни здатні покращити якість шкільної освіти в Україні. Така ж сама частка керівників переконана, що реформа НУШ продовжуватиметься і далі, повною мірою або принаймні частково.

Близько двох третин опитаних керівників дотримуються думки, що впровадження реформи НУШ могло б бути ефективнішим, третина (31%) – що процес впровадження реформи є ефективним і так.

За оцінками керівників, впровадження реформи могло б бути ефективнішим зокрема в аспектах матеріально-технічного забезпечення (вчасно і в більшому обсязі), створенні освітнього середовища (облаштування коридорів, туалетів, спортивної бази, реалізація принципу безбар’єрності тощо), питаннях кадрового забезпечення, узгодженості між різними ланками освіти, приведенні нормативних документів до одних вимог, інформуванні батьків та громадськості щодо НУШ, зменшенні навантаження на вчителя, кількості дітей у класі, а також покращенні забезпечення дітей з особливими освітніми потребами (психологічний супровід, безбар’єрність тощо).

Більшість батьків так само позитивно оцінюють НУШ. З-поміж батьків учнів пілотних шкіл таких 81%, спеціалізованих закладів – 55%, загальноосвітніх шкіл – 51%. З принципів НУШ батьки третьокласників найбільше підтримують дитиноцентризм, виховання на цінностях та педагогіку партнерства.

З-поміж того, чого на думку батьків найбільше не вистачає в шкільному житті їхніх дітей – це завдань на формування м’яких навичок (критичного мислення, лідерства, уміння керувати емоціями). Цю відповідь серед інших запропонованих обрали 58% батьків учнів спеціалізованих шкіл, 52% – пілотних, та 51% – закладів загальної середньої освіти.

Чтайте також:  Мислення зростання: як розвивати його в Новій українській школі

Також вона очолює рейтинг потреб і батьків, чиї діти навчаються у великих містах – 59%. У селах насамперед бракує комфорту у шкільному побуті – належного опалення, якісної питної води й харчування, комфортних убиралень тощо (50%), якісного освітнього середовища – меблів, техніки в класі, навчальних матеріалів, підручників тощо  (48%) і лише потім завдань на формування м’яких навичок (47%).

49% батьків учнів пілотних шкіл вважають, що у шкільному житті їхніх дітей бракує оцінювання за чіткими критеріями. Водночас решту батьків ця проблема турбує значно менше – 20% серед батьків учнів спеціалізованих шкіл та 21% – закладів загальної середньої освіти.

За результатами дослідження його автори також напрацювали рекомендації щодо впровадження реформи НУШ.

Рекомендації стосуються, зокрема, професійного розвитку педагогів та керівників шкіл, методики викладання та навчально-методичного забезпечення педагогів, системи оцінювання навчальних досягнень учнів, розвитку в учнів наскрізних умінь, наповнюваності класів, впровадження інклюзивної освіти.

Джерело.


Повернутись вверх