facebook

Чи можна “відкрити” книжку, пляшку та вікно?

Чи можна “відкрити” книжку, пляшку та вікно?

Намальована проблема, або Невисока математика.

Сьогодні розслідуємо проблему багатозначних слів. Насправді проблеми тут ніякої, звісно ж, немає. Її “малюють” не-знавці мови. Словник нам завжди стане в пригоді й пояснить, скільки і які значення має те чи інше слово. Проте деяким людям, на жаль, про існування такої корисної книжечки нічого невідомо.

У кожній мові є слова з кількома значенням. Їх називають багатозначними (або полісемічними). Первісне значення у них пряме (у словнику воно наводиться під першим номером). На його основі в результаті асоціативних перенесень (метафора (“за подібністю”), метонімія (“за суміжністю”), синекдоха (“частина – ціле”, “мало – багато”) розвинулися (і далі розвиваються) переносні.

Скажімо, слово іти (“1. Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти“) має тридцять значень. Дізнаємося про це дуже просто: розгорнувши тлумачний словник. Особливо дошкуляє багатозначність правильному мовленню при перекладі.

Ми не вперше констатуємо той факт, що багато наших мовців беруть за зразок російську мову, перекладаючи з неї, часто невиправдано переносячи її особливості на українську. І ця практика поки, на жаль, лишається незмінною.

Таким мовцям насамперед треба знати, що кількість значень російського слова не обов’язково тотожна кількості значень у його українського відповідника. Однак недолугі мовці роблять механічне перенесення з одної мови на іншу, спотворюючи словник, приписуючи українським словам ті значення, яких у них немає. І знову горезвісна й покалічена “ третя мова “. Знову псування російської з надією, що має вийти українська. А виходить монстр – штучний і бридкий.

Чтайте також:  "Запитувала в дівчини без ніг, чи може вона ходити". Освітня омбудсменка пояснила, чому в Україні не карають викладачів за булінг студентів

Погляньмо: у російського та українського слова область кілька значень збігаються: 1) частина країни чи території; 2) адміністративно-територіальна одиниця; 3) район, у якому поширені певні явища. Водночас російське слово має ще два значення: “4) Место, занимаемое каким-л. органом тела человека или животного с прилегающими к нему частями (в медицине). Ограниченный по каким-л. признакам участок тела или какого-л. предмета. 5) Определенная сфера знаний, деятельности или представлений. Отрасль науки, искусства, техники”.

І тут починається сплутування: “ранение в области сердца” > “поранення в області серця”, “достижения в аерокосмической области” > “досягнення в аерокосмічній області”. Як видно, четвертого і п’ятого значень, що є в російського слова, в українського немає. Це означає, що ці значення передаються іншими словами: “ранение в области сердца” – “поранення в ділянці серця”, “достижения в аэрокосмической области” – “досягнення в аерокосмічній галузі“.

Або: російське слово открывать реалізує свою багатозначність у контекстах зі словами “книга”, “бутылка”, “окно”, “глаза”, “мероприятие”. У нашій мові наведені словосполучення матимуть такі відповідники: розгортати книгу, відкорковувати пляшку, відчиняти вікно, розплющувати очі, відкривати захід. Отже, “відкривають” тільки “захід”. Як видно, ніякої “вищої математики” щодо багатозначності слів немає й близько. Все надзвичайно просто. Просто загляньте у словник.

Чтайте також:  Більше 5000 грн: батьки в істериці – у державних школах тепер змусять платити

Для уникнення згаданих негараздів пропоную ознайомитися з прикладами міжмовних відповідностей:
юридическое лицо – юридична особа;
симпатичное лицо – симпатичне обличчя;

(достигли) благодаря науке – завдяки науці;
благодаря учителя (за знания), … – дякуючи учителю;

вновь неудачно – знову невдало;
вновь назначенный – недавно призначений;

востребование вкладов – повернення вкладів;
до востребования – до запитання;

гражданский долг – громадянський обов’язок;
гражданское дело – цивільна справа;

естественный отбор – природний добір;
естественные науки – природничі науки;

заказной костюм – костюм на замовлення;
заказное письмо – рекомендований лист;

оборот денег – обіг грошей;
обороты двигателя – оберти двигуна;
оборот речи – зворот мови;

пожизненное заключение – довічне ув’язнення;
заключение експерта – висновок експЕрта;

почетный долг – почесний обов’язок;
старый долг – старий борг;

запрашивать информацию – запитувати інформацію;
запрашивать цену – заправляти ціну;

спутать ноги – спутати ноги;
спутать с другим – сплутати з іншим;

зачет на должность – зарахування на посаду;
зачет по философии – залік з філософії;

известный специалист – відомий фахівець;
известным способом – певним чином;

примерный студент – зразковий студент;
примерный план (мероприятия) – приблизний план;

умелое изложение – умілий виклад;
екзаменационное изложение – екзаменаційний переказ;

Чтайте також:  Освітній колапс: сучасні діти у школах зіштовхнулися із небувалою катастрофою

исключение из состава (студентов) – виключення зі складу;
исключение из правил – виняток з правил;

искусство красноречия – мистецтво красномовства;
высочайшее искусство – найвища майстерність;

денежное пособие – грошова допомога;
учебное пособие – навчальний посібник;

качество продукции (гарантируется) – якість продукції;
качества характера – риси характеру.

Джерело.


Повернутись вверх