У нових реаліях. Як має змінитися українська школа
Заради майбутнього наших дітей ми повинні побудувати ефективну систему освіти
Війна прискорила зміни в освіті: так чи інакше, а українським школярам та викладачам тепер доведеться швидко адаптуватися під світові тренди та тенденції. Виклики, з якими зіткнулися українські учні, студенти та викладачі, стануть рушійною силою до трансформації освітньої системи.
Якщо раніше ми були впевнені, що освіта будується у конкретному фізичному місці — школі, університеті, академії, — то тепер стало очевидно, що така прив’язка неможлива. Завтра такого місця може вже й не бути. Сотні зруйнованих освітніх закладів, вимушена релокація учнів та викладачів і, як наслідок, перехід на форму абсолютного онлайн-навчання.
До чого це призведе?
Здавалося б, яка різниця — урок у класі чи з планшетом у підвалі, але насправді ми звикли, що навчання має відбуватися «очі в очі» з викладачем, він повинен постійно спостерігати за учнями. Така звичка сформувала певні особливості: викладач не дивиться — дитина відволікається на сторонні речі. За нових умов якість старих підходів різко впаде, вони перестануть бути дієвими. Давні, ще радянські, методи викладання вже не працюватимуть.
Ми не можемо більше триматися за старе.
Наприклад, шкільна програма в Радянському Союзі привчала до того, що існує тільки одна правильна відповідь на питання, яку треба прийняти та запам’ятати. Але сьогодні ми, як ніколи, бачимо, що світ перестав бути однозначним. У сучасному світі правильних відповідей може бути мільйон, все залежить від обставин та умов.
Грандіозна проблема нашого суспільства у тому, що викладачі, замість того, щоб діяти, чекають команди. Проте їм потрібно самостійно засвоювати світ, що змінився, не чекаючи наказу. Проактивна позиція, пошук рішень, нових технологій та підходів — це те, що дозволить рухатися вперед сучасній педагогічний науці. А намагання реанімувати досвід Радянського Союзу, підтягти його під нові реалії тягне нас назад. Ми не можемо більше триматися за старе, його вже немає – воно зруйновано.
У нових реаліях усі, включно з державою, мають трансформувати своє ставлення до освіти, щоб в майбутньому отримати людей, що мислять сучасно. Уряд має підняти питання: хто такий сучасний учень? Який сенс в освіті сьогодні? Це мають бути чіткі питання, на які батьки, суспільство, держава мають дати чіткі відповіді. Інакше наше місце займе яка-небудь британська або фінська школа, що вже провела трансформацію та отримала набагато вище результати.
Найголовніша тенденція, яка виникла ще за часів пандемії, а від час війни закріпилася — це перехід на децентралізовану або дистанційну освіту. Учні мають випрацювати нові навички дистанційного навчання, а викладачі — підлаштуватися до змін та припинити будувати свій навчальний простір звичним офлайн-способом. Уроки повинні тривати не 45 хвилин, а 10. Змішані динамічні групи мають об’єднувати дітей різного віку, склад цих груп може змінюватися. Діти мають отримати варіативність у відповідях та свободу вибору.
Ми опинилися на революційному зламі звичних стандартів освіти у напрямку релевантного часові підходу — заперечення минулого досвіду та його переосмислення.
Ще один тренд, що набирає оберти у світі – це гейміфікація навчання. Минулі педагогічні підходи застаріли, а розробники ігор давно знайшли інструменти, що дозволяють утримувати увагу достатньо довго. Дистанційне навчання може бути й буде ефективним, коли це гра, де за кожну позитивну відповідь дитина отримуватиме винагороду. Наприклад, у вигляді монет або кристалів, чи навіть криптовалюти. Такого роду підкріплення даватиметься дітям у ігровій механіці, до якої вони звикли, граючи у комп’ютерні ігри. На відміну від школи, де гарну оцінку треба заробляти потом та кров’ю, діти отримають потужну мотивацію.
Українська освіта під впливом сумних обставин має швидко переродитися. Заради майбутнього наших дітей ми повинні побудувати ефективну систему освіти з використанням сучасних технологічних напрацювань, розумінням психології змін та обмежень, що накладає дистанційне навчання. І в цьому казані зварити найсмачніший у світі освітній борщ.
