Психологічна та емоційна підтримка школярів у воєнний час: ідеї та поради
Поговоримо про використання освітніх технологій та зняття психологічної напруги учнів
Охорона здоров’я школярів, забезпечення їхнього психологічного благополуччя та надання педагогічної підтримки є основними пріоритетами у діяльності школи. Але з початком бойових дій на території нашої країни виконання цих завдань дуже ускладнилось. Як створити сприятливе освітнє середовище в умовах війни? Як організувати освітній процес, спрямований на виявлення та використання суб’єктивного досвіду учнів із урахуванням їхніх особистих потреб? Про це і поговоримо!
Організація ефективної психолого-педагогічної підтримки дітям ВПО
Основним завданнями цієї роботи є визначення індивідуальних особливостей школярів, діагностика їхньої готовності до навчання та адаптація до школи. Для досягнення позитивного результату варто:
1. Розробити перелік ключових цінностей. Для цього потрібно ознайомити учнів та їхніх батьків із установчими документами та стратегією розвитку закладу освіти, головними завданнями школи, основними й додатковими каналами комунікації та підтримки. Також доцільно провести анкетування батьків щодо побажань та очікувань від навчання. Проведена робота дозволить визначити пріоритети та розробити план спільних дій для ефективної взаємодії.
2. Вивчити психологічні характеристики кожного учня, зокрема:
- тип характеру та темпераменту;
- швидкість реакції (темп, працездатність);
- рівень шкільної тривожності (наприклад, за допомогою аналізу Філіпса);
- основний канал сприйняття (стане у пригоді діагностика Лурія).
Результати діагностики дозволять створити оптимальні умови для швидкої та безболісної адаптації школярів до навчання та побудувати освітній процес відповідно до їхніх індивідуальних особливостей і можливостей.
Використання технологій у навчанні
Організувати педагогічну підтримку учням на уроці, розвивати пізнавальну та навчальну мотивації в кризових умовах допоможе технологія навчання у співпраці. Ця інновація розглядається у світовій педагогіці як найуспішніша альтернатива традиційним методам. Існує декілька варіантів цієї техніки, які розвивають активну самостійну діяльність учнів, внаслідок чого відбувається творче оволодіння знаннями, навичками та вміннями й розвиток розумових здібностей, зокрема:
1. Навчання в команді. У цьому варіанті особлива увага приділяється «груповим цілям» та результатам всієї команди. Успіх досягається в результаті самостійної роботі кожного члена групи та їхній постійній взаємодії. Ця технологія має такі особливості:
- команда отримує одну на всіх «нагороду» у вигляді бальної оцінки, заохочення, відзнаки, похвали тощо. Групи не змагаються один з одним, бо всі команди мають різні очікувані результати та час на її досягнення;
- індивідуальна відповідальність кожного учня. Оскільки результат групи залежить від діяльності кожного її учасника, це стимулює всіх учнів стежити за діяльністю один одного та приходити на допомогу в засвоєнні та розумінні матеріалу;
- рівні можливості для кожного учня у досягненні успіху. Кожен школяр приносить своїй групі бали, які заробляє шляхом покращення своїх попередніх результатів. Порівняння проводиться не з результатами інших учнів цієї чи інших груп, а із власними, раніше досягнутими результатами.
2. Навчання у співпраці «Пила».
Це навчання проводиться в декілька етапів:
- Підготовчий. Розбийте навчальний матеріал на фрагменти, об’єднайте учнів в групи по 4-6 осіб та роздайте школярам завдання. Кожен член групи має підготувати матеріал за своїм блоком.
- «Зустріч експертів». Через певний час школярі з усіх команд, які вивчають одне питання, мають зустрітися та обмінятися інформацією.
- «Зубці однієї пилки». Учасники повертаються до своїх груп та проводять обговорення того, що дізналися від інших членів групи. Ті, у свою чергу, повідомляють про свою частину завдання.
- Фінальний етап. Наприкінці уроку кожна команда звітує по всій темі окремо. Наприкінці циклу всі учні проходять індивідуальний контрольний зріз, результати учнів підсумовуються.
3. «Вчимося та комунікуємо».
Запропонуйте школярам об’єднатися у групи по 3-5 осіб. Кожна команда отримує певне завдання, яке є частиною теми, яка вивчається. Команди самостійно визначають ролі, процедуру відстеження правильності виконання завдань, моніторинг активності кожного члена та культуру спілкування. Таким чином група виконує подвійне завдання: академічне (досягнення навчальної та творчої мети) та соціально-психологічне (дотримання певної культури комунікації).
Використання технік для зняття психологічної напруги
Надання психологічної та емоційної допомоги учням під час уроків та в позаурочний час допомагають школярам налаштуватися на навчання та позбутися тривожності. Існує багато технік, які здатні дати людині величезне натхнення та розуміння ситуації. Проте незважаючи на простоту одних і складність інших, ефективність їх використання залежить не від тривалості та витрачених ресурсів. Набагато важливіше точність застосування. Наступні техніки можна використовувати самостійно, або комбінувати з іншими:
Здоров’язберігаючі технології
У практичній діяльності з використання здоров’язберігаючих технологій поряд з арт-технологіями, елементами тілесної терапії та психогімнастикою на особливу увагу заслуговує кінезіологія – наука про розвиток розумових здібностей через певні рухові вправи. Кінезіологічні вправи вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища, допомагають уникнути стресових ситуацій, а також сприяють гармонійному розвитку особистості та самореалізації. І саме вони сприяють покращенню роботи головного мозку та створенню нових нейронних зв’язків, які відповідають за розвиток психічних процесів та інтелекту.
Сторітелінг
Проблема школярів епохи цифровізації – низький рівень розвитку уваги та вербальної майстерності, а на фоні бойових дій ця проблема ще більше загострилася. Сторітелінг – унікальна техніка, яка сприяє розвитку комунікативної культури, розширює пізнавальні можливості учнів. А ще її можна застосовувати на будь-якому уроці! Сторітелінг дозволяє не тільки ефективно донести інформацію до школярів, а й налагодити безпосередній зв’язок між вивченням навчального матеріалу та життям. За його допомогою учням набагато легше подолати всі труднощі в навчанні, адже «граючи в життя», вони відкриваються для спілкування та не відчувають страху.
Коучинг
Ця техніка допоможе подолати невпевненість у собі, позбавитися почуття невизначеності та розвивати відповідальність у школярів. Основою цієї методики є запитання, які дозволяють дізнатися про ситуацію та спонукають до розмірковування та замислення. Проте є певна особливість – відповіді мають бути схожі на маленьку розповідь і далі уточнюватися за допомогою питань такого ж плану.
Одним із інструментів коучингу, які стануть у пригоді під час роботи з учнями в умовах бойових дій є техніка «Колесо життєвого балансу». Вона дозволяє оцінити задоволення учнів сферами життя та виконується дуже просто:
1. Попросіть школярів намалювати коло, розбити його на 8 однакових секторів та назвати кожний: фінанси, яскравість життя, особистісне зростання, здоров’я, друзі та оточення, стосунки, духовний розвиток, кар’єра. У межах кожного сектору потрібно намалювати десятибальну шкалу (0 має бути у центрі кола).
2. Запропонуйте школярам оцінити кожний сектор та поставити позначку, яка характеризує їхнє задоволення відповідною сферою життя (0 – мінімум, 10 – максимум). Далі потрібно зафарбувати кожний сектор від центру кола до позначки.
3. Попросіть школярів визначити області, що найбільше потребують розвитку та подумати, просування яких сфер може одночасно сприяти зростанню інших. Також бажано визначити цілі, досягнення яких підвищить результати низьких секторів, та скласти план за формою:
- час, необхідний для досягнення цілі;
- ресурси, які можуть знадобитися (де і яким чином їх отримати?);
- мотивацію;
- точку відліку, тобто з якого числа розпочнете діяти (дуже добре зробити 1-й крок вже сьогодні!)
Ще однією корисною технікою, яка допоможе розвантажити сприйняття складних ситуацій, зняти певні блоки та комплекси, є вправа «Лінія часу». Її сенс полягає у розбитті проблему на осяжні шматочки, рішення яких є запланованим. Для цього потрібно намалювати шкалу, де на умовних тимчасових відрізках накреслити основні етапи досягнення цілі.
