Матюки в умовах війни: мірило невихованості чи спосіб боротьби зі стресом?
Фраза «Російський воєнний корабель, іди на**й!» увірвалася в наші життя так само несподівано, як і російські бомбардування 24 лютого. Вона [фраза] увібрала в себе злість, незламність, стійкість, розпач та стала маркером громадянської позиції. Одночасно ця фраза наче дала дозвіл на використання обсценної лексики у медійному та суспільному просторі.
Ми стали чути ненормативну лексику на телебаченні, а філологи почали пояснювати правила написання цієї фрази.
Ось реальний приклад від авторки цього матеріалу. Коли почалося широкомасштабне вторгнення і моя родина на довгі дні перемістилася до бомбосховища, я вперше почула матюки від доньки. Так, я чітко розуміла, що в 16 років вона знає ці слова, використовує їх, але не при мені. Виникли закономірні питання. Це нормально? Тепер так буде завжди? Заборонити чи не звертати уваги? Забіжу наперед та скажу, що таки не назавжди. Коли ми опинилися у відносно безпечному місці, змогли заспокоїтися та «відійти» від звуків бомбардувань, то й матюки зійшли нанівець.
Як пояснює Любов Найдьонова, українська психологиня, докторка психологічних наук, у статті «Матюки — це теж війна: для чого нам зараз лайка?», матюки — це особливий винахід суспільства, який позначає емоційний стан, що виходить за межі нормального, і нам важко дібрати слово зі звичайного лексикону. Матюки — це вираз надзвичайно сильних емоцій: коли ми позначаємо їх забороненими словами, то вже починаємо опановувати їх цим називанням. Назвати стан — це вже почати його контролювати.
Чи нормально, що сьогодні матюків так багато?
Зараз матюки є надзвичайно поширеними, адже психіка мільйонів людей перебуває в сильному напруженні і стресі. Є таке поняття, як стенічні стани: це злість, гнів, обурення. Астенічні стани послаблюють психіку, стенічні — посилюють її. Так от, емоційне єднання в стенічних станах — корисне для психіки зараз.
Матюкання — це складний багатофункціональний смислонасичений механізм, який є одночасно і колективною самооцінкою, і саморегулюванням, і самовизначенням. Зараз важливою є спільна емоція, взаємна підтримка, яку також забезпечують матюки.
Як реагувати, коли матюкаються підлітки?
Підліткам важливо приходити до рішення самостійно, на основі власних думок. Тому варто дати їм право вибору, пояснивши, що невживання нецензурної лексики — це певне правило, якого дотримується культурна цивілізована людина.
Дотримуватися правил може бути складно, але ми здатні утримувати межі і себе в них, бо це ознака вільної людини. Хочеш усім показати, що ти підневільний і безправний, не здатний утримувати себе в межах, — матюкайся.
Чи є матюки новинкою у спілкуванні українців? Яким є походження української обсценної лексики? Із цієї теми радимо ознайомитися з матеріалами співзасновника Ютуб-каналу «Твоя підпільна гуманітарка», філолога, письменника та перекладача Остапа Українця – «Чи матюкались давні українці?».
Осмислення теми непристойної лексики з різних боків дасть більше простору для розмов із підлітками про використання мату у своєму мовленні, а також допоможе завоювати довіру тих учнів, які не задовольняються простою забороною та поясненням на кшталт «Це погано і так не прийнято».
Загальна ж порада – наберіться терпіння, розуміння та продовжуйте говорити зі своїми учнями про ці надзвичайно важкі часи та складні емоції, які ви переживаєте.
