facebook

Особисті кордони: що робити, щоб діти «не сідали вам на голову»

Особисті кордони: що робити, щоб діти «не сідали вам на голову»

Не варто повністю розчинятися у своїй дитині, відсувати особисті інтереси на другий план, забувати про власні потреби. І справа не в тому, що цього ніхто не оцінить. Просто батьки, які вміють вибудовувати особисті кордони, своїм прикладом навчать дитину робити це. А такий корисний навик дуже стане в нагоді їй в житті.

Деякі батьки в спілкуванні з власною дитиною забувають про свою особисту межу. В результаті дитина може почати порушувати їх. У такій ситуації багато що залежить від віку вашого чада і від ваших персональних установок. Як можна зрозуміти, що порушуються ваші кордони? Можна прислухайтеся до власних відчуттів. Чи відчуваєте десь всередині роздратування, досаду, невдоволення? Це ознака, що в ваші кордони вторглися. І потрібно щось робити.
Як діти порушують кордони батьків
Щоб хтось порушив ваші персональні кордони, потрібно дозволити йому зробити це. Де та межа між розумниою забороною і вседозволеністю?

Зважувати свої відчуття важливо з урахуванням віку дитини. Що це означає? Ви, наприклад, лягли відпочити, а дитина просить їсти. Ви відчуваєте легку досаду, вам не хочеться зараз топати на кухню і накривати на стіл. Якщо дитині років зо три, то ви не зможете попросити його запалити газ. Але коли просить обідати підліток, можна з чистою совістю відповісти «ні».

Чтайте також:  Чи зобов'яжуть батьків розмовляти у закладі освіти лише українською

Дитина вторгається в межі батьків, коли:

  • Влітає в вашу спальню, скаче по ліжку, кидає речі. У мами і тата має бути власний простір, який не доступний іншим. Як навчити дитину поважати батьківський простір? Важливо демонструвати, що ви самі поважаєте його межі, територію. Не чіпайте його «скарби», не робіть прибирання в його речах, і (не дай, боже!) Не викидайте нічого без дозволу.
  • Змушує грати з ним в нецікаві вам гри. Ви сумуєте, відволікаєтеся? Підшукайте гру, яка підійде вам обом. Спробуйте поекспериментувати, щоб всім було цікаво.
  • Щодня призводить в гості ораву друзів, вони не дають вам відпочивати. Важливо визначитися, в які дні тижня у вас можуть бути гості. Наприклад, по середах і п’ятницях від шести до восьми вечора.

Як бути, якщо у дитини вже сформоване невірне розуміння меж
Якщо в сім’ї дорослі самі не вміють вибудовувати свої кордони, у дитини формується невірне їх розуміння.

Буває, ситуація запущена безнадійно – всі типи персональних кордонів досить розмиті. Якщо дитина стає свідком, як батьки копаються без дозволу в її речах, вона стане робити точно так же.

Такі вади, на жаль, передаються з покоління в покоління.
Як мамі й татові навчитися дотримуватися особистих кордонів
Чомусь часто до дітей ставляться гірше, ніж до дорослих людей. Важливо попрацювати над своїми установками:

Чтайте також:  Новий урок для учнів 5-7 класів презентувало Міносвіти

1. Подивитися на свою дитину як би з боку. Уявити, що це не ваша дитина. І, можливо, якась її звичка виявиться зовсім невинною. Це допомагає подивитися позитивно на її простір – фізичний, інтелектуальний, емоційний.

2. Визначити свої кордони. Складіть перелік по кожному типу кордонів, коли ви відчуваєте їх порушення у вас в будинку. Вирішіть, за яку рису ви не пустите своїх близьких (це цілком нормально). Наприклад, «після 20.00 я не виходжу на кухню, не мою посуд і не накриваю на стіл».

3. Попросити дитину встановити свої кордони. Зручно зробити це на вашому прикладі.

4. Займатися своїм особистісним ростом. Нові стосунки можуть даватися вам важко. Вам допоможуть дитячо-батьківські тренінги, відео лекції і спеціальна література.

5. Відпустити дитину і побачити в ній самостійну особистість. Той, хто не в силах відстоювати свої особисті кордони, швидше за все, не поважає і чужі. Виходить своєрідний парадокс: начебто відмовити буває соромно, а вломитися в чуже життя – норма.

Якщо ви ще цього не зробили, починайте поступово відокремлювати себе від вашої дитини. Щодня говоріть собі, що ви – самостійна особистість, і у вас своє окреме життя, а дитина – це дароване вам щастя, але не ваша власність. І вона теж окрема особистість з власною свободою. І сама проживе своє життя. А ви можете їй тільки допомагати і направляти в необхідний момент.

Чтайте також:  Новий урок для учнів 5-7 класів презентувало Міносвіти

Джерело.


Повернутись вверх