Освіта під обстрілами: як працюють садки та школи і що буде з вступом до вишів
З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну, за даними МОН, було зруйновано чи пошкоджено понад 500 закладів освіти. За таких умов освітній процес у країні довелося змінити. Повністю навчання в Україні не зупинено, але школи, профтехучилища та вищі навчальні заклади в умовах воєнного часу пристосувалися до нових реалій. Як навчаються українські школярі та студенти під час війни, чи скасують остаточно ЗНО та чи відбудеться вступна кампанія 2022 року, розбирався “Апостроф”.
Садочки
25 лютого усі навчальні заклади України пішли на вимушені двотижневі канікули. Після закінчення цього терміну міністр освіти Сергій Шкарлет рекомендував школам, профтехучилищам та вишам там, де це можливо, відновити освітній процес.
А ось дитячим садкам МОН не рекомендувало виходити з канікул. Попри це, у 4 регіонах країни все ж таки відновилося навчання в садках, але в дистанційному форматі, а в 2 областях дошкільні заклади запрацювали повноцінно.
Для решти дітей дошкільного віку ЮНІСЕФ разом з Міносвіти запустили на YouTube онлайн-сад “НУМО”.
“Зараз багато сімей вимушено перебувають у сховищах, у дорозі або намагаються адаптуватися до нового місця. Проект “НУМО” допоможе батькам організувати дозвілля малюків та зберегти зв’язок з освітнім процесом”, – зазначили у Міносвіти.
Онлайн-садок являє собою сорокахвилинні ролики, які з’являються на каналі МОН щодня. Маленьких українців вони вчать читати, рахувати, малювати та робити вправи на координацію. Загалом, все як у звичайному садочку, за виключенням того, що це – онлайн.
Школи
Щодо шкіл, то тут МОН рекомендувало діяти за ситуацією. Або повністю зупинити навчальний процес у регіонах з високою інтенсивністю бойових дій, або піти в онлайн за погодженням з місцевою військово-цивільною адміністрацією. У будь-якому випадку, кожна школа ухвалює рішення про навчання на власний розсуд.
У підсумку, в перший тиждень навчання 10 тисяч шкіл у 11 областях України розпочали дистанційні уроки. Для цього можна використовувати ресурс “Всеукраїнська школа онлайн”. Більше того, свої освітні платформи для всіх школярів відкрили приватні загальноосвітні установи: “Оптіма”, ліцей “Меридіан”, Mozaik Education.
Якщо підключення до інтернету немає, то в рамках проекту “Навчання без кордонів” школярі можуть скористатися відеоуроками у трансляції телеканалів “ПЛЮС ПЛЮС”, “Піксель”, регіональних каналів Громадського мовника. Якщо інтернет підключення стабільне, ці ж уроки транслюються на платформах MEGOGO, Київстар ТВ, 1+1 video, sweet.tv і volia.tv.
Загалом, за бажанням та за спокійної обстановки у регіоні, дистанційне навчання можна не переривати.
“Добре, що під час пандемії коронавірусу наші педагоги так-сяк навчилися організовувати дистанційне навчання, – розповідає “Апострофу” мама семикласника з Тернополя Ілона. – Правда зараз якість дистанційки гірша, ніж у період локдаунів: багато педагогів просто виїхали за кордон. Хтось став біженцем, та й учнів у школі поменшало, але завдання у соцмережах надсилають, ми їх виконуємо, оцінки ставляться, уроки в ZOOM проходять… Так, це не повноцінне навчання, але все ж таки я думаю, що краще вчитися так, ніж не вчитися зовсім.
Але ще 500 шкіл України не вийшли з канікул. У 2400 школах освітній процес припинено.
Крім того, Міносвіти надало можливість шкільного навчання для дітей переселенців у західних регіонах України. Для цього одному з батьків потрібно просто подати заяву до школи за місцем тимчасового перебування.
Профтехучилища та виші
У професійній освіті працює дистанційка, але тільки для теоретичної частини.
Виробниче навчання та практику студенти ПТУ все ж таки повинні проходити офлайн у майстернях, лабораторіях, на підприємствах. У крайньому випадку допускається дистанційна практика, але якщо провести її немає жодної можливості, то всі такі заняття переносяться на період після закінчення військового стану.
Найбільше свободи отримали вузи. Їхні студенти можуть навчатися у дистанційному й навіть у змішаному форматі (на розсуд керівництва вишу, залежно від ситуації з безпекою). У результаті заклади вищої освіти запрацювали у 15 регіонах.
Проте найбільшою проблемою для вузів залишається наступна вступна кампанія, адже незрозуміло як приймати нових студентів в умовах війни.
Міносвіти пішло на безпрецедентний крок – рекомендувало скасувати ЗНО, адже убезпечити абітурієнтів під час складання тестів під звуки артилерії складно. А 24 березня ВР прийняла відповідний законопроект та скасувала ЗНО, державну підсумкову атестацію та єдиний вступний іспит. Таким чином, ЗНО 2022 року в Україні не буде. Нардепи назвали це “вимушеним кроком” лише на поточний рік.
А що ж натомість? Іспити, як раніше?
“Жодних іспитів в університетах не буде для запобігання будь-яким проявам корупції”, – заявив Сергій Шкарлет.
Що ж тоді?
“Буде проведено щось на кшталт ЗНО, але без участі дитини. Все буде прозоро, тому що комп’ютер не бере участі в якихось корупційних схемах. Спробуємо це зробити у 2022 році без стресу для дитини, без застосування механізму ЗНО”, – зазначив Шкарлет.
Щоправда, як виглядатиме таке “щось типу ЗНО” невідомо.
“У скасуванні цього року ЗНО я не бачу особливої трагедії, – каже “Апострофу” президент “Києво-Могилянської академії” Сергій Квіт. – Нам потрібно вирішити інші, важливіші проблеми: зберегти освітній процес, зберегти кадри. Але в майбутньому замінювати ЗНО чимось автоматичним – абсурд, і я сподіваюся, що цього ніколи не буде”.
За словами джерела “Апострофа” у Міносвіти, зараз розглядається кілька варіантів заміни ЗНО, але жодного поки що не затверджено остаточно.
Один із варіантів пропонують у профільному комітеті ВР.
“На сьогоднішній день планується наступне: мультипредметний онлайн-тест (українська мова, історія України, математика), який має здаватися у безпечних місцях. Таким чином, потрібно складати не три тестування, а одне. Розглядається здавання у посольствах та консульствах України за кордоном”, – наголошувала член освітнього комітету Наталія Піпа.
На думку експерта у сфері освіти Миколи Скиби, створити подібний тест якісно в умовах війни є досить проблематичним.
“По-перше, це має бути система, яка має давати ідентифікацію, що саме та людина, яка подає документи на вступ, пише цей тест. Щоб розробити таку систему ідентифікації, потрібні ресурси та фахівці. Але я не бачу можливостей зараз так швидко їх залучити. По-друге, потрібен контроль процесу, а це можна було б зробити за допомогою веб-камер, щоб переконатися, що саме ідентифікований абітурієнт у певний момент часу виконує це завдання, а не хтось робить це за нього. Але це знову ж таки питання інтерфейсу. У військово-польових умовах, коли значна частина абітурієнтів не має доступу до нормального інтернету, робити це складно”, – пояснює “Апострофу” Скіба.
Вийти із ситуації дозволив би механізм надання більш широкої автономії вишам.
“Зараз можна було б дозволити університетам робити широкий набір студентів, у тому числі на формат онлайн-навчання. Наприклад, вступ може бути на основі написання есе. Тим більше, що у законодавстві є такий інструмент. Тобто, з одного боку, розширити можливість приймати студентів, але, з іншого боку, посилити контроль за якістю навчання студентів у вузі, і, наприклад, після першого чи другого семестру вже зробити більш жорсткий відбір. Це й забезпечило б якість студентів. В нормальних умовах жорсткий контроль – це і є ЗНО. Але якщо немає можливості його провести, можна спростити вступ”, – резюмував Микола Скіба.
