facebook

У МОЗ відповідальними за безпеку в освітніх закладах назвали директорів та місцеву владу – Оксана Онищенко

Для того, щоб карантин не залишався лише на папері, потрібна санпросвітницька робота, зазначила редакторка відділу освіти та науки DT.UA.


30 липня Міністерство охорони здоров’я затвердило постанову про навчання з 1 вересня. Міністерство освіти і науки України також видало інструкції, як підготувати заклад освіти до початку навчального року. Однак вимоги, зазначені в цих документах викликають чимало запитань в учительській та батьківській спільнотах. Невдовзі МОН має надіслати школам ще й рекомендації, як організувати навчання. Але “листи щастя” трохи запізнилися, бо вони потрібні були на вчора, переконана Оксана Онищенко, редакторка відділу освіти та науки DT.UA. На думку експертки, перш ніж видавати рекомендації про роботу шкіл, не завадило б дізнатися про їхні реальні можливості:

Наприклад, у міжнародних рекомендаціях «План дій з відновлення роботи шкіл», розроблених за підтримки ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Світового банку та WFP, владі радять ретельно зібрати й проаналізувати дані про те, чи спроможні школи підтримувати безпечну діяльність (площа класів, кількість учнів, наявність санітарно-гігієнічних приміщень, як діти добираються додому зі школи тощо). А вже потім починати їх відкривати. Можливо, не всі зразу й не на повний день.

У сьогоднішніх рекомендаціях МОЗ є чимало норм, які нині обговорюються в соцмережах. Є серед них і зовсім нові. Що вони означають та як подібні питання вирішуються у Китаї й Південній Кореї? Оксана Онищенко пропонує порівняти підходи цих країн та дізнатись думку українських педагогів.

Згідно з рекомендаціями українського МОЗ, температурний скринінг на вході до школи обов’язковий тільки для вчителів. А учнів щодня опитуватимуть про самопочуття вчителі (педагогічні працівники). Якщо виявлять ознаки ГРВІ, дитину мають ізолювати у спеціально відведене приміщення і повідомити про це батьків.

На практиці ці опитування будуть не дуже ефективними, вважає одна з учительок:

Чтайте також:  Зарплата вчителя: скільки платитимуть у 2021 році та чому Україні потрібна реформа оплати праці

Ми з досвіду знаємо, що деякі батьки посилають до школи хворих дітей: мама зранку дала пігулочку й заспокоїла себе, що якось воно буде. Тому термоскринінг для дітей важливий – це і протиепідемічний захід, і знак для батьків, щоб вони хворих дітей до школи не відправляли.

Оксана Онищенко зазначила, що у Південній Кореї збір інформації про самопочуття вчителів та учнів розпочинається за два тижні до початку навчання. Також важливо оперативно збирати інформацію про епідситуацію в школах. Наприклад, у провінції Юньнань створили спеціальну електронну платформу Yunnan Education Cloud, куди школи щодня завантажують свіжі дані.

Наступна рекомендація МОЗ – вхід до школи буде дозволений лише в масках, а ось на уроках використовувати їх не обов’язково.

За словами експертки, учні за день зніматимуть й одягатимуть маску декілька разів. Це означає, що вона вже не буде стерильною. Виникає логічне запитання: а куди класти маску, зняту на уроці? Ховати до портфеля чи класти на стіл? А якщо вона впаде на підлогу?

Чи зобов’язані вчителі бути на уроках у масках, у рекомендаціях МОЗ чітко не сказано. Напевно, вчителів теж стосується рекомендація «захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях». А ось у настановах для шкіл Китаю сформульовано однозначно: «Педагогічні працівники неодмінно мають носити маску під час уроку», – прокоментувала редакторка.

Згідно з українськими рекомендаціями, у школах можна проводити наради й педради. Натомість влада Китаю радить уникати скупчень людей та проводити зібрання в онлайн форматі.

Ще одна з рекомендацій МОЗ – потрібно мінімізувати рух учнів між кабінетами. Наприклад, відмовитися від кабінетної системи та зробити так, щоб один клас був в одному кабінеті впродовж дня. Рекомендовано також розробити такий розклад уроків, щоб у різних класів і груп заняття починалися в різний час.

Чтайте також:  Положення про спеціальну школу: МОН пропонує проєкт для обговорення

Такий підхід застосовують й в інших країнах світу, але на думку однієї з директорок шкіл, можна залишити кабінети хімії та фізики, щоб учні приходили на лабораторні роботи.

Як зауважила пані Онищенко, наприкінці робочого дня потрібно проводити дезінфекцію поверхонь – і це не тільки парти, а й стільці, дверні ручки, поруччя тощо. Подібна рекомендація міститься в настановах інших країн та міжнародних організацій. А ось у МОН Китаю школам пропонують дезінфікувати навіть книжки, іграшки й вентиляційні решітки. Експертка зазначила, що у Південній Кореї дезінфекція шкільних приміщень буває кількох видів:

Періодична (генеральне прибирання раз на два-три місяці, залежно від епідситуації), щоденна і тимчасова (якщо в школі виявлено хворого). Отож, школи самостійно виконують тільки щоденну дезінфекцію, а для всього іншого запрошують спеціальну компанію. Дезінфекція у школах стає чи не найголовнішим завданням. Отже, на прибиральниць ляже додаткове навантаження, причому пов’язане з роботою з дезінфекційними засобами. Та чи захочуть вони так працювати за свої низькі зарплатні?

Редакторка зауважила, що у міжнародних рекомендаціях зазначено, що потрібно звернути увагу на очищення та дезінфекцію туалетів, утилізацію сміття, якісне водопостачання:

А в нас навіть не всі школи мають туалети у приміщенні. На тлі цього поради МОЗ щодо паперових рушничків, рідкого мила та дезінфекторів у шкільних санвузлах виглядають трохи ідеалістично. Чи знайде місцева влада на них гроші там, де їй бракує коштів навіть облаштувати туалети?

Крім проблеми туалетних кімнат, додається ще й відсутність медсестри у деяких школах. Згідно з рекомендаціями МОЗ, є певні завдання і для них. Але що робити закладу освіти, в якому не має медичного працівника? Як зазначає експертка, у Південній Кореї, де теж не всі школи забезпечені медиками, вакансії на час епідемії планують закрити лікарями-інтернами. Що робитимуть українські школи – невідомо:

Чтайте також:  Щодо оплати праці вчителя, прийнятого після затвердження тарифікаційного списку

Для того, щоб карантин не залишався лише на папері, потрібна санпросвітницька робота. У наших рекомендаціях МОЗ зобов’язує директора провести інструктаж для вчителів, а для дітей повісити плакати про етикет кашлю та респіраторну гігієну. У Китаї, за рекомендаціями МОН, у школах проводять заняття з медичної освіти із залученням фахівців. Школи розміщують на своїх сайтах та в соцмережах інформацію про те, як захистити себе під час пандемії.

У міжнародних рекомендаціях також зазначено, що потрібно розширити перелік послуг із психологічної підтримки вчителів та учнів під час пандемії, зазначила Оксана Онищенко:

Цікаво, чому у нас для шкіл видали саме рекомендації, а не обов’язковий для виконання наказ? «Отже, моліться на директора школи, щоб він справді переймався дотриманням карантину», – кажуть батьки. Але директори теж не в захваті. «Рекомендації – це означає, що ніхто не бере на себе відповідальності, – кажуть вони. – При цьому немає фінансової автономії шкіл і грошей під ідеї. Дотримання карантинних вимог потребує витрат».

Експертка вважає, що рекомендації МОЗ потрібно було доопрацювати, але на це вже немає часу:

Вони покладають усі проблеми та всю відповідальність за створення безпечного середовища на директора школи та місцеву владу як її засновника. З одного боку, це не позбавлено логіки, а з іншого – є системні речі, які потрібно організовувати на державному рівні. І відбутися загальними фразами типу «мийте руки, і хай щастить» держава не може.

Джерело.


Повернутись вверх