Суб’єктивний чек-ліст, коли професія вчителя точно не твоє
1. Якщо ти не любиш спілкування з людьми, тоді вчителювання точно не твоє. Навіть якщо ти добре ладнаєш із дітьми, однак тобі нестерпні розмови з батьками, нічого доброго не вийде. На щастя чи на жаль, учні та батьки йдуть комплектом. Якісне навчання відбувається лише завдяки чіткій взаємодії “учень – батьки – вчитель (школа)”.
2. Якщо ти очікуєш швидких результатів, то навряд школа зможе задовільнити твій запит. Знову таки, на щастя чи на жаль, високі досягнення в навчанні чи формування в дітей мотивації до пізнання залежать від багатьох чинників.
Вони не залежать лише від твоєї ідеальної підготовки до уроку. Не варто забувати, що дитина формує свій внутрішній усесвіт, переміксувавши в голові “що говорять батьки?”, “що говорять у школі?”, “що говорять однокласники?”, “що там у соцмережах?”, чи навіть “які останні новини у світі?”.
Рідко буває, що всі ці складові в балансі. Але варто дочекатися того дня, коли всі зірки зійдуться, твій урок буде ідеальним, а в учнів будуть палати очі від жаги до знань.
3. Якщо ти не любиш експериментувати, вчителювати тобі буде не в радість. Кожен професіонал так чи інакше формує свій стиль. Для того, щоби знайти свій стиль учителювання, тобі доведеться багато експериментувати та досліджувати.
Твоє заняття – це страва, яку потрібно навчитися вчасно підсолити чи підсолодити, або ж підкислити чи підгірчити. Аби цього навчитися, недостатньо лише отримати педагогічну освіту. Так само необов’язково отримувати педагогічну освіту, щоб отримати такі навички. Якщо ти маєш високий рівень знань і можеш подати свій предмет як найсмачнішу страву, яку хочеться їсти і їсти, ти досягнув свого результату. Однак у науці та викладанні постійно відкривається щось нове, тож цей шлях неперервний.
4. Якщо ти боїшся змін і не готовий швидко адаптуватися, школа принесе тобі більше негативного стресу і швидке вигорання, аніж задоволення. Наш світ постійно змінюється, а життя всередині школи рухається ще з більшою швидкістю. Сьогодні хтось прийшов із поганим настроєм – і вже твоя запланована гра не задалася, доводиться швидко згадати веселу історію. А тут понад половина учнів не з’явилися на урок і тобі треба адаптувати його для меншої кількості осіб. А ось і пандемія… вивчай нові комп’ютерні платформи, підвищуй комп’ютерну грамотність! Ці речі неможливо передбачити на 100% наперед, тому це звичні будні вчителя, а не форс-мажор.
5. Якщо не готовий постійно вчитися, бо “вже отримав освіту” й не бачиш потреби в розвитку, школа точно не для тебе. Навіть маючи 2–3(…) вищі освіти в найкращих ВНЗ світу, реальна практика з дітьми завжди вимагатиме від тебе нових навичок.
Або з твого предмета – ти чудово все знаєш на науковому рівні, але треба вчитися розповідати це пʼятикласнику. Або ж потрібно зануритися у вікову психологію, розбиратися з освітніми тенденціями, вчитися бачити міжпредметні зв’язки та багато іншого. То ж якщо це все для тебе занадто, то і школа принесе лише розчарування.
Це дуже коротко й дуже суб’єктивно, але це правда, яку кожен має усвідомити, обираючи надскладну професію Вчителя, яка може стати справжнім покликанням.
Інна Дьоміна, співзасновниця “SOM.Science. Освітній консалтинг” та співавторка одного з проєктів інтегрованого курсу “Природничі науки” для старшої школи, співзасновниця та керівниця навчального процесу Загальноосвітньої школи Claris Verbis
