Як і для чого директор має вимірювати якість педагогічної діяльності: ДСЯО
Інформує Всеосвіта.
Які аспекти педагогічної діяльності варто вивчати директору та які інструменти для цього використовувати.
Роботу педагогів вивчають експерти під час інституційного аудиту. Однак за 5-10 днів експертам складно сповна вивчити систему педагогічної діяльності вчителів. Саме тому у межах розбудови внутрішньої системи забезпечення якості керівник школи може простежити систему роботи кожного педагога і, зробивши на основі такого вивчення висновки, поліпшувати якість та ефективність роботи педагогів. Державна служба якості освіти розробила рекомендації, які стануть у пригоді директорам закладів освіти.
Які аспекти педагогічної діяльності варто вивчати директору
Робота педагогів з календарно-тематичним плануванням
Кожен учитель має власні календарно-тематичні плани (КТП), які може змінювати протягом року, зокрема адаптувати до умов дистанційного навчання (переносити складніші теми на період очного навчання тощо). Ситуація, коли вчитель використовує шаблонні КТП, ніяк не змінюючи та не адаптуючи їх до особливостей роботи закладу, – неправильна.
Директору важливо звертати увагу на те, чи відповідають КТП навчальним програмам та державним стандартам освіти, очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів та чи узгоджено обсяг годин КТП з освітньою програмою школи.
Фахові знання
За результатами дослідження ДСЯО, проведеного наприкінці 2020 року, запорукою якісної школи діти називають цікаві уроки (54%) та професійних вчителів (47%).
Знання педагогом свого предмету є невід’ємною складовою цікавих уроків та свідчить про професійний рівень вчителя. Разом з тим відповідні знання передбачені професійним стандартом вчителя та предметно-методичною компетентністю.
Майстерність викладання та уміння формувати в учнів компетентності
Директору варто звернути увагу на те, які методики та прийоми використовують вчителі під час уроків, чи володіють вони основами педагогіки та психології, чи застосовують компетентнісний підхід у навчанні.
Викладання нової теми при компетентнісному підході передбачає застосування проблемного та дослідницького методів. Завдання мають базуватися передовсім на практичних кейсах та передбачати аналіз, синтез і оцінювання інформації. Застосувати такий підхід у викладанні предмета вчитель може незалежно від того, який це навчальний предмет: література, географія чи математика.
Здатність налагоджувати комунікацію та співпрацю з учнями
Комунікація з учнями – логічне продовження теми професійності та майстерності педагога. Коли діти відповідають на запитання: «Що робить школу якісною?», – учні на перше місце ставлять доброзичливі стосунки між ними та вчителями, взаємоповагу, відсутність дискримінації та булінгу з боку вчителів.
Комунікація та взаємини вчителів з учнями – важлива складова роботи педагога. А гарні взаємини з учителями відіграють важливу роль у ставленні учнів до навчання, що покращує їхні результати, – це доводять результати дослідження PISA.
Важливим аспектом роботи вчителя є побудова освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства, яка передбачає роль учня як рівноправного учасника освітнього процесу, відповідального за результати свого навчання.
Співпраця та комунікація з батьками учнів
Батьки – повноцінні учасники освітнього процесу, тому комунікація вчителя та співпраця з ними є важливим складником організації ефективного освітнього процесу та формування атмосфери довіри. Така комунікація з батьками може слугувати для обговорення успішності дітей, інформування про організацію навчання тощо.
Формати комунікації з батьками можна досить умовно класифікувати як безпосереднє спілкування (офлайн) або спілкування за допомогою електронних засобів комунікації (онлайн).
Результати PISA показують, що дисципліна у класі впливає на успішність учнів. Позитивний поведінковий клімат сприяє досягненню вищих результатів у навчанні. З огляду на це директору варто звертати увагу на майстерність вчителя управляти груповою динамікою в аудиторії та підтримувати конструктивну дисципліну серед учнів.
Ознаками того, що вчителю вдалося організувати позитивний мікроклімат, може бути уміння конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації, створення вчителем умов для взаєморозуміння та взаємоповаги серед учнів, організація та ведення вчителем діалогу, уміння слухати та чути інших.
Система оцінювання учнів
Прозорість, зрозумілість та справедливість оцінювання – важлива складова якості освітнього процесу. Під час вивчення роботи педагогів директору доречно звернути увагу на те, чи застосовує вчитель формувальне оцінювання, чи озвучує та пояснює учням критерії оцінювання.
Під час опитування учнів сільських шкіл, проведеного ДСЯО у 2021 році учні зазначали, що серед негативних практик, які застосовують їхні вчителі, — привселюдні оголошення результатів контрольних робіт (про це говорили 50% учнів) та коментування неправильно зробленої роботи (40% учнів). Використання таких практик свідчить про негативні тенденції у системі оцінювання та роботі вчителів.
Уміння створити у класі недискримінаційне середовище
Директору варто особливу увагу звертати на те, чи вдається вчителеві створити в аудиторії недискримінаційне середовище. В інклюзивних класах важливо вивчити, як педагог працює із дітьми з особливими освітніми потребами, як налагоджує співпрацю з асистентом вчителя та асистентом дитини (за наявності), чи не перекладає свою частину роботи на асистента вчителя.
Уміння керувати власними емоціями та розпізнавати емоції дітей у класі
Мікроклімат у класі – важлива складова успіху педагогічної діяльності. Уміння вчителя розпізнавати та вчасно реагувати на емоції учнів, а також керувати власними є обов’язковою частиною цього мікроклімату.
Ознаками того, що вчителю вдалося організувати позитивний мікроклімат, може бути уміння конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації, створення умов для взаєморозуміння та взаємоповаги серед учнів, організація та ведення діалогу, уміння слухати та чути інших.
Здатність до рефлексії
Вчителі, здатні до саморефлексії, вміють виявляти і бачити власні помилки та слабкі сторони, а отже – вдосконалюватися й професійно зростати.
Щоб запровадити у школі практику до рефлексії педагогів, директорові важливо самому показувати приклад. Водночас треба пам’ятати, що рефлексія можлива лише за умови довірливих, партнерських взаємин між педагогами і керівництвом. Авторитарний підхід до управління до рефлексії не спонукає.
Майстерність роботи в умовах дистанційного навчання
Дистанційне навчання потребує від педагогів адаптації як власних підходів, так і навчальних матеріалів, стилю роботи, а разом із тим – пошуку додаткових онлайн-ресурсів та джерел інформації.
Директорові варто вивчити, які ресурси використовують вчителі, чи урізноманітнюють форми роботи з учнями, чи дають можливість надолужити пропущені заняття учням, у яких немає можливості підключитися до інтерактивної інтернет-платформи або відвідати онлайн-урок, чи скоригувати свої календарно-тематичні плани тощо.
Інноваційна діяльність педагогів
Інноваційна діяльність в освіті передовсім полягає в оновленні та освоєнні нового змісту освіти.
Педагоги можуть брати участь в освітніх проєктах школи або інших закладів та організацій, займатися дослідно-експериментальною роботою, проводити дослідження, апробувати нові методи, засоби і форми освітнього процесу та освітніх технологій.
Співпраця педагогів
Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем.
Керівник, як лідер, має спонукати та підтримувати співпрацю і професійну комунікацію педагогів, сприяти спільній реалізації освітніх проєктів, взаємовідвідуванню навчальних занять, професійному наставництву.
Інструменти для вивчення педагогічної діяльності
Спостереження
Спостереження за проведенням навчальних занять допоможе керівникові закладу вивчити якість педагогічної діяльності як систему, дізнатися, які підходи використовують вчителі, як комунікують з учнями, як оцінюють навчальні досягнення, чи застосовують компетентнісний підхід та педагогіку партнерства тощо.
Анкетування
Опитування вчителів, учнів та їхніх батьків дасть змогу зібрати інформацію про різноманітні аспекти роботи педагогів. Опитування варто проводити у формі анкетування, яке проводиться за допомогою анкет закритого, напівзакритого, відкритого або комбінованого типів.
Інтерв’ю
Цей формат дасть змогу керівникові більш докладно дізнатися про думки конкретного педагога, його ставлення та оцінки ситуації. Під час інтерв’ю, зокрема, можна оцінити здатність вчителя до рефлексії.
Фокус-групи
Під час фокус-груп із педагогами, об’єднаними, наприклад, за одним напрямом, директор може дізнатися більше, і те, чого йому не покажуть інші методи збору інформації. Такі фокус-групи можуть відбуватися на базі методичних об’єднань вчителів та забезпечуватимуть керівникові школи цінний обмін думками. В умовах, коли у школі немає методоб’єднання за певним напрямом, варто організувати довірливу розмову з учителем віч-на-віч.
Вивчення документації
Вивчення та аналіз календарно-тематичних планів, класних журналів, учнівських робіт та інших матеріалів і документів дасть змогу керівництву школи виявити подекуди неочевидні проблеми. Наприклад, негативні оцінки у кількох різних класів з того чи того предмета мають стати «дзвіночком» для директора. Інформацію про методи роботи педагогів можна почерпнути також і в завданнях, які вони дають учням.
Найбільшої уваги директор має присвятити аналізу зібраної інформації, зіставленню даних та виявленню тенденцій. Головне завдання директора у цьому процесі –зробити висновки та розробити план подальших дій.
