facebook

Чому випускники університетів не задовольняють роботодавців

Чому випускники університетів не задовольняють роботодавців

Випускники вишів вірить, що разом із дипломом отримують професійні навички, які знадобляться на ринку праці. Насправді ж третина власників дипломів про вищу освіту займається тою роботою, яка взагалі не потребує такого документу.

Джерело:”Дзеркало тижня”

Про це розповів доктор економічних наук, професор та директор міжнародного наукового центру з корпоративного управління Олександр Костюк.

За його словами, розрив між очікуваннями ринку праці від фахівця та тим, чого його навчили в університеті, – річ давно відома, і це не лише українська проблема. В усьому світі такий розрив називають “кваліфікаційним” або skills gap.

Він стає найбільшим розчаруванням для випускників і роботодавців. Розчаруванням для останніх — бо вони отримують дипломованого фахівця, якого ще потрібно навчати. Розчаруванням для випускників — бо вищу освіту здобуто, але кваліфікаційних навичок відповідного рівня не сформовано, – каже Костюк.

В Україні лише серед тих, хто працює, уражених кваліфікаційним розривом – понад 45%. Це розмір так званої “кваліфікаційної ями”.

Що таке кваліфікаційний розрив і як його подолати
По-перше, це явище поширене та дуже впливає на економіку.
Навіть у розвинених країнах світу до 25% працівників мають кваліфікаційний розрив. У країнах, що розвиваються, показник вищий – до 60%. Шкода від кваліфікаційного розриву величезна – втрата продуктивності праці становить 6%, а світовий ВВП втрачає 5 трильйонів доларів щорічно.

Чтайте також:  Два українські університети потрапили до світового рейтингу найкращих вишів за рівнем працевлаштування

Якщо зробити припущення, що в Україні такий самий кваліфікаційний розрив, як у країнах ОЕСР (6%), то щорічні втрати ВВП становитимуть приблизно 300 мільярдів гривень.

По-друге, кваліфікаційний розрив потребує істотної уваги з боку системи вищої освіти.
Як свідчать опитування роботодавців та міжнародні дослідження, університети мають опікуватися формуванням у студентів таких навичок:

  • здатність вирішувати проблеми (розрив з очікуваннями роботодавців становить 29%);
  • стресостійкість (розрив становить 29%);
  • комунікаційні навички (розрив становить 24%);
  • адаптивність (розрив – 20%);
  • аналіз даних (розрив – 20%);
  • лідерські якості (розрив – 19%)

По-третє, варто замислитися — де і як формувати затребувані на ринку праці навички.
За словами експерта, 97% студентів-практикантів вважають, що саме практика формує комунікаційні навички, які містяться у списку найбільш затребуваних роботодавцями.

Ще 80%, вважають, що комунікаційні навички можуть бути сформовані в аудиторії університету під час навчання. Навички роботи в команді, на думку 90% практикантів, теж формуються завдяки проходженню практики, і лише 70% вважають, що командної роботи можна навчитися в аудиторії університету.

А роботодавці вважають, що шість із десяти найактуальніших кваліфікаційних навичок краще формуються під час практики, ніж в аудиторії університету. До цих навичок належать: комунікаційні навички, робота в команді, навички вирішення проблем, технічні навички, креативність тощо.

Чтайте також:  Заклади профосвіти проводитимуть вступну кампанію за оновленими Правилами прийому

Отже, не варто сподіватися, що університетська аудиторія може сформувати в студентів усі затребувані роботодавцями кваліфікаційні навички належного рівня. Адже освітня програма, яка передбачає неякісну практику, не може сформувати випускника, конкурентоспроможного на ринку праці.

З іншого боку, вирішення проблеми кваліфікаційного розриву виключно зусиллями ринку праці, тобто роботодавців, – дуже складне завдання.

В Україні понад половину найманих працівників (53,3%) були охоплені додатковою підготовкою (перепідготовкою) та підвищенням кваліфікації, з них усього 32,4% опитаних навчалися за рахунок підприємства, 18,6% – за власний кошт, 2,3% – за рахунок третіх осіб.

Решта (46,7% респондентів) упродовж останніх п’яти років не оновлювали професійних компетенцій, не проходили такої підготовки.

Вирішення проблеми кваліфікаційного розриву має бути комплексним завданням, тобто відбуватися з участю як системи вищої освіти, так і ринку праці. Розвиток практики дуальної освіти, вдосконалення умов проходження виробничої практики тощо.

Слід розуміти, що в сучасному світі випускник як ерудит, котрий чудово володіє виключно предметними знаннями, вже не потрібен роботодавцеві. Випускник – це не “мобільна енциклопедія”, адже без відповідних навичок ці предметні знання на ринку праці імплементувати неможливо.

Тим часом не слід забувати і про те, що формування якісного випускника, який відповідав би очікуванням ринку праці, потребує попередніх інвестицій.

Чтайте також:  Випускники 11 класів пройдуть ДПА-2023 у формі ЗНО

“Гроші мають ходити за студентом” – це правильна теза, яку ввела в обіг держава 2021 року. Але, щоб ця теза працювала, тобто могла зменшити кваліфікаційний розрив, потрібно, аби грошей, які «ходять за студентом», було достатньо,– заявив Олександр Костюк.

Своєю чергою, абітурієнтам і їхнім батькам, які вибиратимуть виш та освітню програму, слід дуже наполегливо цікавитися умовами проходження практики студентами.

Джерело.


Повернутись вверх