“Заболить душа за кимось, – а ви зателефонуйте або напишіть. Дізнайтеся, як справи. Не буває, щоб душа просто так боліла.
Є таємничі зв’язки між людьми, наукою не вивчені і дуже смутно описані. Згадаєш людину, навіть якщо її багато років не бачив – вона з’явиться.
Почнеш дзвонити комусь – а тебе в ту ж секунду набирають. Уві сні побачиш – і наяву зустрінеш або щось почуєш про цю людину. Душі спілкуються між собою без слів іноді, і без інших передавачів інформації.
І душевна тривога не буває безпричинною – може, нічого й не сталося поганого. Може, немає підстав турбуватися … Але щось людину цю турбує і мучить. І чомусь вона про нас згадала – хоча ми, можливо, і не настільки близькі люди. І не родичі, і не друзі нерозлучні.
Нічого не буває просто так, у всьому є сенс, таємний і іноді незрозумілий.
І, якщо подзвонити неможливо, можна просто про цю людину тепло подумати, з любов’ю і ніжністю. І побажати їй всього хорошого. Або помолитися за неї, якщо вмієте. Як це діє – я не знаю. Ніхто не знає. Але точно діє благотворно – любов зцілює навіть на відстані.
І я особисто так часто роблю, коли раптом заболить про когось душа. Хоча, що таке душа – науці теж невідомо. Але вона іноді болить, значить – Є ..”.
© Ганна Кир’янова
