facebook

Одна дитина з трьох має проблеми із вагою на момент закінчення початкової школи: дієтологиня пояснила, яким має бути харчування учнів

Більшість українських школярів проводить понад шість годин на день у стінах школи і, таким чином, споживає більше половини добової калорийності раціону під час навчального процесу. Тому шкільне харчування покликане моделювати і формувати життєві навички здорового раціону дітей та підлітків.

 

На сьогодні кількість дітей та підлітків з надмірною вагою та ожирінням є загальнонаціональною проблемою. Сумно констатувати, але одна дитина з трьох на момент закінчення початкової школи має проблеми із вагою.

Про це повідомила дієтологиня Олена Плахотнюк.

“Це, насамперед, викликано споживанням великої кількості простих вуглеводів, а саме: цукру та виробів з білого борошна. Тому зменшення кількості цукру і хліба можна розглядати як крок, націлений на вирішення або профілактику ожиріння”, – розповідає лікарка.

Зайва вага або ожиріння в молодому віці збільшує ризик ожиріння та пов’язаних з цим хвороб у дорослому житті.

Крім того, у дітей спостерігається ранній початок захворювань, які дотепер вважалися дорослими, включаючи гіпертонію та високий рівень холестерину.

За словами Олени Плахотнюк, збільшення кількості фруктів та загалом продуктів рослинного походження, які багаті нутрієнтами, дозволить розширити харчовий раціон школярів.

Що насамперед має бути у щоденному дитячому раціоні
Перш за все дитина має харчуватися низькокалорійними продуктами з достатньою кількістю клітковини, які допомагають зберігати здорову вагу та зменшувати ризик розвитку хронічних захворювань.

Чтайте також:  Отримати 12 балів буде важче: як оцінюватимуть учнів 5-9 класів за новими критеріями. Роз'яснення МОН

Клітковина активно стимулює роботу кишечника і очищує організм.

Максимальний вміст розчинної клітковини, що сповільнює рух їжі в організмі та сприяє загоєнню слизової оболонки кишечника і виводить токсини, зосереджений в м’якоті продуктів. Багато її в цитрусових, овочах (броколі, гарбуз), ягодах та бобових.

Важлива також нерозчинна клітковина. При попаданні в організм вона набухає як губка і вбирає в себе всі шкідливі речовини. Вона допомагає знизити рівень цукру і холестерину в крові. Регулярне вживання в їжу нерозчинної клітковини є відмінною профілактикою серцево-судинних захворювань. Міститься вона в овочах, шкірці фруктів, сухофруктах і ягодах.

Як бути із молоком? Чи насправді воно корисне?
“Стосовно молока і молочної продукції джерел кальцію, калію, фосфору, білку, вітамінів А і Д, шкільне харчування здатне допомогти дітям заповнити ці нутрітивні ніші. Але тут постає інша проблема: якій саме молочной продукції варто віддати перевагу? На мою думку, це має бути кисло-молочна продукція середньої жирності. Цільне молоко, на жаль, не рекомендується багатьом учням з огляду на проблеми непереносимості, слабкого імунітету та алергічних реакцій”, – розповідає лікарка.

Щодо м’яса, фахівчиня радить школярам збільшити споживання саме м’яса птиці, тому що його пов’язують із зниженням розвитку зайвої ваги, ожиріння, серцево-судинних захворювань та діабету 2 типу.

Чтайте також:  Новий урок для учнів 5-7 класів презентувало Міносвіти

Крім того, біле м’ясо вважають помірно захисним або нейтральним щодо ризику раку. Споживання м’яса птиці підходить для тих, хто має підвищену потребу в калоріях і білку.

Однак якщо говорити саме про шкільне харчування, такі позитивні зрушення можуть бути лише за умови постачання в заклади м’яса птиці органічного походження або вільного вигулу, що, на жаль, мало контролюється на рівні держави, каже дієтологиня.

Джерело.


Повернутись вверх