facebook

Чи сучасна освіта є головною загрозою для існування людства?

Ми живемо в період цивілізаційного переходу, коли розпадається стара система і народжується новий світ. Наймогутнішим чинником формування майбутнього є система освіти. Її ще треба створити, оскільки сучасна освіта є головною загрозою для існування людства.

НЕСПРОМОЖНІСТЬ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Сучасна система освіти була сформована у 19 столітті для обслуговування потреб індустріальної цивілізації. Згідно з нею, людина формується як елемент соціальної мега-машини, звідси наголос на стандартизацію, усереднення, засвоєння загальноприйнятних норм і здатність до їх точного відтворення. На перше місце висувається ерудиція – оперування накопиченими знаннями, натомість здатність до творчості переважно сприймається як відхилення від бажаної норми.

Ця система безнадійно застаріла, не відповідає духу часу, а тому прискорено розпадається. Характерною ознакою є те, що існуюча освіта стає чимраз дорожчою, натомість користі від неї дедалі менше. Серед іншого, наявність диплому чи наукового звання вже мало що говорить про реальні можливості людини, тому в найпередовіших галузях, передусім інформаційних, на ці формальні атрибути «вченості» уже взагалі не звертають уваги. Більшість видатних звершень нашого часу робляться особистостями, які розвиваються всупереч прийнятій системі освіти: зазвичай це ентузіасти, які навчаються за власною програмою самоосвіти.

Нинішня система освіти переживає розпад. Його проявами є ліквідація у школах ручної праці, військово-патріотичної підготовки, гуртків за інтересами і спортивних секцій. Школа-тюрма засмоктує здорових, життєрадісних і творчих дітей, які після десяти- чи п’ятнадцятирічної «відсидки» виходять на свободу переважно фізично хворими, духовно зламаними і дезорієнтованими. Врешті-решт, нинішня система освіти створювалась «тюрмою народів» для продукування слухняних рабів без національної гідності, самоповаги і волі до життя. Школа залишається ключовим інструментом політики «звільнення України від українців», тобто геноциду корінного народу.

ГОЛОВНА ЗАГРОЗА ІСНУВАННЮ ЛЮДСТВА

А тепер перейдімо до конкретики «тюремної педагогіки»: кілька принципових особливостей, які роблять сучасну освіту інструментом поневолення.

1. Ненормований робочий день учнів

Зі всіх соціальних груп тільки школярі з 6-річного віку мають ненормований щоденний двозмінний робочий день тривалістю від 9 до 17 годин, часто без повноцінних вихідних, сну і відпочинку. Відомо, що наявність Кодексу законів про працю примушує працедавців підвищувати продуктивність праці шляхом введення нових технологій. У сфері освіти застарілі підходи і недоробки вчителів компенсуються збільшенням робочого дня школярів.

2. Репресивні методи навчання

Навчання відбувається під примусом, воно монотонне і не цікаве. Суцільний потік стресів, породжений екзаменами, викликами до дошки, записами в щоденниках, вчительськими і батьківськими санкціями, у багатьох дітей викликає жах, відразу і ненависть до навчання, бажання втекти в іншу реальність. Шкільний клас – це, по суті, замкнений колектив тюремного типу: дітей там тримають насильно, вони вимушені спілкуватися один з одним.

3. Непорушне сидіння в школі та вдома

Протягом 11-15 років більшу частину свого робочого дня учні змушені непорушно сидіти на шкільних уроках (парах) і вдома над домашніми завданнями. Уроки фізкультури, які проводяться раз на тиждень, скасовуються при першій необхідності як необов’язкові, танці взагалі відсутні. Така протиприродна відсутність руху радикально руйнує здоров’я, особливо в учнів молодших класів.
4. Вікова сегрегація

Від народження в пологовому будинку і протягом всього перебування в яслах, дитячому садку, середній і вищій школі сучасна людина проходить через два десятки одновікових, ізольованих одна від одної і дорослого світу інкубаційних груп. В результаті відсутнє нормальне спілкування між дорослими і дітьми, блокується обмін життєво важливою інформацію, не набувається досвід життя в реальному колективі, не виробляються навики взаємодії зі старшими і опіки над молодшими.
Ще ніколи за всю історію людського роду підростаюче покоління не вирощувалося у такий потворний і протиприродний спосіб. Завжди діти народжувалися вдома, у грудному віці були невідлучно з мамою і годувалися її молоком, виростали в різновіковому, багатодітному, люблячому оточенні рідних людей, у спільній з ними продуктивній праці.
5. Прірва між навчанням і виробництвом

Чтайте також:  Як вчитися онлайн, якщо немає світла?

Навчання перетворилося на засвоєння суто теоретичних дисциплін, відірваних від реального життя і виробництва. Ситуація остаточно доведена до абсурду скасуванням ручної праці і лабораторій для навчальних експериментів. Приходячи на виробництво, випускники змушені все вивчати з нуля.
6. Поверховість і предметний калейдоскоп

На кожному уроці чи лекції вивчається інший предмет. У результаті увага постійно переключається, неможливо заглибитися бодай в один предмет і щось у ньому зрозуміти. Натомість для опанування якогось предмету потрібне багатоденне занурення в нього. Чергувати треба не предмети, а розумову та фізичну активність.

7. Пасивність учнів на уроках

Під час уроків чи лекцій в поті чола працює вчитель, натомість учні пасивно за ним спостерігають. У результаті дорогоцінний навчальний час просто втрачається. Нерідко корисніше і цікавіше просто почитати підручник, лежачи вдома на дивані.

Уроки літератури збуджують негативні емоції і нагнітають депресію
Ситуація погіршується низьким рівнем підготовки педагогів, адже через низькі зарплати і непрестижність вчительської праці максимально знижені вимоги вступу до педагогічних вузів. Тому, за винятком ентузіастів педагогіки, на вчителів переважно учаться ті, кому не вдалося вступити до інших вузів.

8. Безстатеве навчання
Між чоловіками і жінками існують фундаментальні відмінності, натомість хлопці й дівчата навчаються разом. У результаті ні одні, ні другі не отримують специфічні знання, які найбільше й потрібні людині для самореалізації – чоловіком або жінкою.
Згадана деформація посилюється тим, що у школах майже не залишилося чоловіків – через низькі зарплати, що не дають можливість прогодувати сім’ю. Тому учні сприймають переважно жіночий стереотип поведінки, що згодом стає перешкодою для налагодження нормальних стосунків між чоловіками і жінками.

9. Розрив між школою і сім’єю

Сім’я фактично не бере участі в навчальному процесі і не впливає на нього. Здебільшого, взаємодія сім’ї зі школою зводиться тільки до періодичної грошової підтримки «на ремонт». Знання батьків здебільшого залишаються недоступними для дітей, адже для грунтовного батьківського навчання вже немає ні сил, ні часу – все забирає школа.

10. Ерудиція замість мислення

Освіта орієнтована на засвоєння учнями великого набору фактів і норм, що призводить до інформаційного перенавантаження. Натомість вона не навчає логічно мислити, фільтрувати інформацію та організовувати її в знання, розрізняти суттєве і неважливе, правду і обман.
Велика кількість інформації, запропонована учням, взагалі непотрібна. Водночас немає життєво важливої інформації: як знайти своє покликання, як створити сім’ю, як спілкуватися з психологічно різними людьми, як організувати роботу в колективі тощо.

11. Орієнтація на слабких

Школа не дає можливості розкритися талановитим учням, оскільки вчителі завжди орієнтуються на найбільш слабких. Розвинені учні можуть набагато швидше (у 5–10 разів) самостійно вивчити ті шкільні предмети, що їх цікавлять.

12. Навчання без виховання

Між сучасним вихованням, яке безнадійно відстало, і сучасними засобами навчання, які швидко розвиваються, виникла величезна прірва. В результаті кожне нове покоління, отримуючи все більше знань, творить за їх допомогою все більше зла. Це дозволяє стверджувати, що сучасна система освіти є головною загрозою для існування людства.

Чтайте також:  Президент підписав Закон про Держбюджет на 2023 рік

ДО НОВОЇ ОСВІТИ

Новий світ починається з нової освіти. З погляду трьох головних чинників життєспроможності, освіта повинна давати:
СВЯТІСТЬ, що формується цілісним, а тому життєрадісним світоглядом, який є основою виховання правильних духовно-вольових якостей;
ОЗБРОЄНІСТЬ, що формується через оволодіння необхідним інструментарієм – знаннями і технологіями;
ПЛОДЮЧІСТЬ, що формується правильним способом життя, якісним генофондом і расовою свідомістю нових людей.
На цих «трьох китах» основується здатність енергійно і гармонійно творити новий світ, поширювати його і захищати.

МІСТ НОВОЇ ОСВІТИ

Освіта повинна давати людині все, що необхідне для її особистісного розвитку і розвитку всього народу.
Життя окремої людини і всієї спільноти відбувається на 7 рівнях буття. Перерахуємо їх від найпростішого (базового) до найскладнішого:
1. Фізичний: поточна життєдіяльність і самозахист.
2. Економічний: господарювання і бізнес.
3. Генетичний: продовження роду, вдосконалення генофонду.
4. Організаційний: стиль життя, державний устрій.
5. Інформаційний: адекватне уявлення про тактичну реальність.
6. Хронологічний: зв’язок з предками, підключення до їхньої енергетики.
7. Світоглядний: метафізика, воля, магічне перетворення реальності.
Оскільки життя – це божественна гра, то еволюційна змагальність між командами (етносами, націями, корпораціями) відбувається у всіх семи ігрових площинах.
Найгострішою формою змагальності є війна – спроба змінити поведінку противника найбільш рішучими діями. Одночасні координовані воєнні дії на всіх семи рівнях називаються тотальною війною (тобто цілісною війною, від лат. totus – увесь, цілий). Сучасні війни здебільшого носять тотальний характер. Характерним прикладом є тотальна війна Московії проти України, яка триває ще з часів Богдана Хмельницького.
Оскільки гра в життя є тотальною, то такою має бути й освіта, яка готує новий народ до перемог у цій еволюційній грі. Тому сім рівнів гри стають організуючим каркасом для тотальної освіти.

МЕРЕЖА ГУРТКІВ САМООСВІТИ

Почнемо з того, що людина найкраще вивчає те, що її реально ЦІКАВИТЬ (вміння зацікавити – це ключовий елемент нової освіти). Тоді вона починає активно займатися САМООСВІТОЮ, чому надзвичайно сприяють сучасні засоби комунікацій, передусім Інтернет. Зазвичай така самоосвіта орієнтована на ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ, більше того – практичне втілення засвоєних знань стає потужним стимулом для ще активнішого навчання.
Самоосвітою можна займатись індивідуально, проте набагато краще це робити з ГУРТОМ таких самих ентузіастів. До того ж це здешевлює навчання, зокрема, через особистий обмін здобутими за гроші знаннями та навиками. Зокрема, такий гурток може спеціально запросити консультанта, або разом поїхати за досвідом в якусь компанію. Гурток може бути РІЗНОВІКОВИМ, головне – це зацікавленість предметом навчання.

Такого роду робота апріорі передбачає ЗАГЛИБЛЕННЯ у вивчення конкретного предмету, тобто протягом певного часу вивчається тільки один предмет. При цьому потрібно ЧЕРГУВАТИ ФІЗИЧНУ І РОЗУМОВУ ПРАЦЮ. Це значить, що якщо основний предмет вимагає розумового навантаження, то його потрібно доповнювати фізичною активністю, і навпаки.
Школа є організацією освіти всієї ГРОМАДИ, тому членом гуртка може бути будь-який її член. Зокрема, членами гуртків можуть бути і діти, і їхні БАТЬКИ, які можуть дати учням багато корисних знань та навиків, і самі можуть навчитися (відомо, що наявність учнів є потужним чинником самовдосконалення майстра).

Чтайте також:  Не зрадили Україні, але лишилися зарплатні: вчителі працюють без грошей

Кожен учень сам ВИБИРАЄ гуртки, які його цікавлять. Якщо є час і бажання, він одночасно може навчатися в кількох гуртках.
Широко застосовується ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА, очні СЕМІНАРИ і періодичні виїзні ПОВНІ ЗАНУРЕННЯ в предмет.
Навчання ПЛАТНЕ, тобто члени гуртків (самі або їхні батьки) фінансують необхідні витрати на навчальні посібники, обладнання, консультантів, приміщення, транспорт, харчування, інфраструктуру тощо. Оплачуються РЕАЛЬНІ ВИТРАТИ, які можуть бути різними для різних гуртків. Частину інфраструктурних витрат беруть на себе ГРОМАДИ і МЕЦЕНАТИ.

В ідеалі гурток – це БІЗНЕСОВА СТРУКТУРА, яка в процесі освіти виробляє товари та послуги і на цьому заробляє.
Якщо учні об’єднуються для спільного навчання і ведення бізнесу, то така структура називається ОСВІТНЯ КОМПАНІЯ. Нею керує виборне керівництво. При необхідності запрошуються вчителі, консультанти, тренери.

Якщо майстер сам набирає собі учнів, то така структура називається ОСВІТНЄ ПІДПРИЄМСТВО. Такою організацією керує лідер-засновник, який здійснює навчання за системою «майстер-учень», яка концептуально відрізняється від шкільної чи університетської:

– один майстер (а не 20 учителів-«предметників»)
– навчає невелику кількість учнів (а не по 30-40 в кожному класі)
– він робить (не «читав в книжці», не «учив у вузі», а саме «робить»)
– учить на практиці (теорія – в міру необхідності)
– прагне щоб його учні змогли робити те ж саме не гірше за нього (а не щоб вони «опанували знання в обсязі, визначеному програмою»).

Кожна компанія або підприємство має ОСВІТНІЙ ФОНД, який приймає пожертви на розвиток основної діяльності гуртка.
МЕРЕЖА такого роду гуртків самоосвіти – компаній і підприємств, які перебувають в одному інформаційному просторі, користуються спільною інфраструктурою і допомагають один одному (на платній або безоплатній основі) – це і є ТОТАЛЬНА ОСВІТА (ТО).

ТО поєднує:

– вроджену допитливість учнів і орієнтацію на практичний результат,
– індивідуальні захоплення і колективну роботу в різновікових групах,
– перевірений життям досвід батьків і пошукову динаміку молодості,
– правильну взаємодію зі старшими і опіку над молодшими.
ТО стирає різницю між грою, роботою і навчанням, реалізуючи відомий педагогічний принцип «Навчайся працюючи!» Оскільки головне завдання гри – це навчання, творення і вдосконалення, то згаданий принцип набуває завершеного вигляду у формулі «ПРАЦЮЙ ГРАЮЧИСЬ!»

ТО миттєво і гнучко реагує на суспільні тенденції і потреби громади, а також на духовні та матеріальні запити учнів.
ТО гармонійно ПОЄДНУЄ ВИХОВАННЯ і НАВЧАННЯ, вона спрямовує вивільнений творчий потенціал в конструктивне русло формування досконалішої людини і досконалішої цивілізації.

Чим складнішу роботу виконує гурток, тим вищі вимоги до його членів. Одні гуртки прийматимуть до себе всіх бажаючих, інші – тільки тих, хто володіє необхідним рівнем підготовки. Тому існуватиме умовна градація гуртків – від найпростіших (ПОЧАТКОВА ОСВІТА) до складніших (СЕРЕДНЯ ОСВІТА) і найскладніших (ВИЩА ОСВІТА). Освіта в гуртках вищого рівня може бути добре оплачуваною роботою.

Фінансування ТО здійснюється завдяки пожертвам, а також у вигляді оплати за надані мережею послуги (приміщення, транспорт, обладнання, харчування, одяг, спеціальні навчальні курси, екскурсії тощо).

Для розгортання ТО потрібні мінімальні ресурси. Кожен гравець будь-якого віку (від дитини до старця) може заснувати освітній гурток у формі компанії або підприємства, що входять у ТО і працюють за її стандартами.

 

Джерело.


Повернутись вверх